Бортництво
Бо́ртництво (прасл. * brtъ — можливо, з вихідним значенням проріз, щілина, дупло з бджолами, вулик у дереві) — давня форма бджільництва, за якої бджіл утримували в природних, а згодом штучних дуплах дерев; різновид лісового промислу.
Історична довідка
Витоки бортництва сягають періоду до нашої ери, а його початковим ареалом були лісові масиви між 50 і 60 ° північної широти. На території України вже в 5 ст. до н. е. бджільництво перебувало на стадії бортництва.
Етапи розвитку бортництва:
- догляд за дикими бджолами у знайдених дуплах дерев;
- утримання бджолиних роїв у природних дуплах, пристосованих під їх житла;
- годівля комах у штучних, самотужки видовбаних дуплах у стовбурах дерев, які отримали назву «борть».
Розквіт класичного бортництва, що оприсутнився високим рівнем розвитку, набуттям статусу головного національного промислу, витворенням професійної корпорації бортників, припадає на раннє Середньовіччя (5–12 ст.). Це засвідчують тогочасні письмові джерела (Полібій, Нестор Літописець) та сучасні археологічні знахідки («медорізки», бортницькі шипи, залишки меду та воскових свічок).
Продукти бортництва займали вагоме місце в господарстві давньої України, мед та віск належали до основних предметів вивозу (див. Експорт). Князі збирали з населення данину медом та воском. Провідну економічну та суспільну роль бортництва зафіксовано в «Руській правді», яка стояла на захисті приватної власності бортників (псування бортних дерев, знищення знаків власності на них, вируб меду з чужої борті карали грошовими штрафами).
Характеристика
Упродовж століть бортництво вдосконалювало:
- способи плекання бджіл (заманювання до порожніх бортей, «глядіння», підготовка гнізд до зимівлі, чищення бортей);
- техніку виготовлення бортей (прорубування отворів, поглиблення та розширення гнізд для надання їм потрібної форми, «творення» — підготовка бортей до осідання роїв);
- спеціальні знаряддя праці та пристосування (бортні шипи, димар, «жієнь», «лезиво», «медорізка», «острога», «п’єшся», рійниця, свердло, сикавка, «ситко», сокира–«барта», тесло);
- тару для зберігання й транспортування меду (бочки-липівки, кадовби, «лазбені»);
- правові підстави діяльності бортників (бортні устави, книги, суди, цехи та інші атрибути самоврядування).
15–16 ст. увиразнилася тенденція до зменшення економічної ваги бортництва. 17–18 ст. — остаточний занепад бортництва, пов’язаний із розвитком фільварково-панщинного господарства (див. Фільварок), масовим вирубуванням лісів, що вело до загибелі лісових бджіл, збільшенням ролі пасічництва (див. Бджільництво), появою винокурної промисловості (див. Винокурня).
Бортництво як різновид селянського промислу на Поліссі та в Карпатах існувало ще в середині 19 ст., а в окремих поліських резерватах збереглося до кінця 20 ст.
З початком 21 ст. спостережено тенденцію до відродження бортницького промислу на Поліссі.
Література
- Юрченко Т. Короткий нарис українського пасічництва. Прилуки : Видання прилуцького кооперативного пасічницького товариства, 1926. 46 с.
- Мальм В. А. Промыслы древнерусской деревни: Очерки по истории русской деревни Х–ХІІІ вв // Труды государственного исторического музея. 1956. Вып. 32. С. 106–138.
- Скуратівський В. Бортницький промисел // Жовтень. 1980. № 9. С. 116–124.
- Мовна У. Традиційний інвентар українських пасічників Карпат і Прикарпаття (друга пол. XIX — поч. XX ст.) // Народознавчі Зошити. 1998. № 3. С. 319-329.
- Мовна У. З історії розвитку бджільництва Карпат і Прикарпаття (форми бджолярського господарства від найдавніших часів до XVII–XVIII століть) // Народознавчі Зошити. 2000. № 5. С. 851–859.
- Скуратівський В. Кухоль меду. Львів : Гердан Графіка, 2000. 304 с.
- Мовна У. Традиційне бджільництво українців: словник етнографічних термінів. Львів : Інститут народознавства, 2015. 360 с.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Мовна У. В. Бортництво // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Бортництво (дата звернення: 13.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 12.11.2021
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
