Нестор Літописець
Не́стор Літопи́сець, Не́стор, Не́стор Пече́рський (приблизно середина 11 ст., м. Київ, тепер Україна — 28.10(09.11). 1114, там само) — літописець, письменник-агіограф.
Життєпис
Нестор був ченцем Києво-Печерського монастиря (див. Києво-Печерська лавра). Пострижений близько 1074–1078 при ігуменові Стефані, який звів його у дияконський сан.
Книжник був літописцем великого київського князя Святополка ІІ Ізяславича, обстоював інтереси князівсько-боярської ідеології. Очевидно, канонізований 1643 Петром Могилою, коли український митрополит прийняв рішення канонізувати всі мощі Києво-Печерського монастиря.
Творчість
Перу Нестора належать «Чтеніє о житии и о убиении блаженную страстотерпца Бориса и Глѣба» (1081–1088), «Житіє преподобнаго отца нашего Феодосіа» (1080-ті чи близько 1091). Агіографічні оповідання Нестора введено до складу Києво-Печерського патерика: «О ежечто ради прозвася Печерскый монастырь» («Від чого названий Печерський монастир»), «О житіи святого и преподобнаго отца нашего Феодосіа, игумена Печерскаго», «О пренесеніи мощій святого и преподобнаго отца нашего Феодосіа» («Про перенесення мощів святого і преподобного отця нашого Феодосія»), «О прьвых чорноризцех Печерскых» («Про перших чорноризців печерських»).
Нестор одним із перших в історії середньовічної української літератури написав класичні твори житійної літератури, його цілком правомірно можна назвати найдавнішим із відомих творців руського агіографічного оповідання та повісті. Нестор є автором мінейних (паремійних) житій. Для його творчого методу притаманне прагнення показати причинно-наслідкові зв’язки дій і вчинків святого, реальних життєвих обставин, шляху до здобуття чину святості. Його агіографічним творам притаманний синтез психологізму з глибокими спостереженнями над описуваними явищами. Нестор уклав першу редакцію середньовічного літопису «Повість минулих літ» («Повѣсть врємѧнныхъ лѣтъ»), завершену 1113. Назва літопису належить Нестору. До складу літопису увійшли всі попередні літописні зводи — 996, 1039, 1073, 1093–1096, «Повість галичанина Василія» (1097), «Ізборники» Святослава, церковні повчання, усні перекази, чужоземні історичні джерела.
Значення
Використавши досвід і напрацювання своїх попередників, Нестор створив першу літературно-філософську історію руського народу. Пам’ятка містить елементи дидактичних повчань і настанов, епічних пісень. Це художня спроба прочитати й пояснити минуле й сучасне. «Повість минулих літ» Нестора Літописця дійшла до нас не в оригіналі, а в редакціях 12 ст. ігуменів Видубицького монастиря у Києві Сильвестра, Мойсея, невідомого автора.
Література
- Сліпушко О. Софія Київська. Українська література Середньовіччя: доба Київської Русі (Х–ХІІІ століття). Київ : Аконіт, 2002. 400 с.
- Сліпушко О. Образи святих в агіографічній спадщині Нестора // Літературознавчі обрії. Праці молодих учених. 2009. Вип. 14. С. 123–127.
- Преподобний Нестор Печерський в історії української культури / За ред. Архиєпископа І. Ісіченка. Харків : Акта, 2014. 213 с.
- Сліпушко О. Література Київської Русі. Київ : ВПЦ «Київський університет», 2014. 393 c.
- Сліпушко О., Лісовська О. Давня українська література: Середньовіччя (Х–ХV століття). Київ : ВПЦ «Київський університет», 2020. 432 с.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Сліпушко О. М. Нестор Літописець // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Нестор Літописець (дата звернення: 14.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 15.11.2021
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
