Бочарова, Ніна Антонівна
Бочаро́ва, Ні́на Анто́нівна (24.09.1924, с. Супрунівка, тепер Полтавського району Полтавської області, Україна — 31.08.2020, м. Київ, Україна) — спортсменка (спортивна гімнастика), тренер, заслужений майстер спорту (з 1952), олімпійська чемпіонка.
|
Бочарова, Ніна Антонівна | |
|---|---|
| Народження | 24.09.1924 |
| Місце народження | Супрунівка |
| Смерть | 31.08.2020 |
| Місце смерті | Київ |
| Alma mater | Національний університет фізичного виховання і спорту України |
| Напрями діяльності | Фізичне виховання та спорт |
Життєпис
Народилася у селянській сім’ї. Займатися спортом розпочала у Супрунівській школі (учитель фізкультури П. Павлюк), згодом навчалася на відділенні спортивної гімнастики Полтавської школи фізкультури (тепер Полтавська дитячо-юнацька спортивна школа «Молодь» Полтавської обласної організації фізкультурно-спортивного товариства «Україна»).
1938 стала чемпіонкою України зі спортивної гімнастики серед дівчат середнього юнацького віку, 1939 дебютувала в чемпіонаті Української РСР серед дорослих.
У роки Другої світової війни була акробаткою полтавського цирку (театру вар’єте) борця І. Шемякіна (1877–1953; Росія — Україна); допомагала партизанам.
З 1944 мешкала у м. Києві. Закінчила 1948 Київський державний інститут фізичної культури (тепер Національний університет фізичного виховання і спорту України), за фахом тренер-викладач.
Спортивна кар’єра
Упродовж спортивної кар’єри виступала за спортивне товариство «Будівельник» (Київ), була членом збірної СРСР (1948–1954).
Тренери — М. Новинський, М. Дмитрієв, О. Мишаков.
1948 дебютувала на чемпіонаті СРСР зі спортивної гімнастики та виборола 4-е місце у змаганнях на брусах гімнастичних різновисоких і колоді гімнастичній. 1949 стала чемпіонкою СРСР в індивідуальному багатоборстві та у вправах на гімнастичній колоді. 1951 здобула титул чемпіонки СРСР зі спортивної гімнастики у вправах на брусах і колоді та стала членом олімпійської збірної СРСР.
Літні Олімпійські ігри 1952 у м. Гельсінкі (Фінляндія) були першими, в яких взяла участь команда СРСР. Бочарова — перша олімпійська чемпіонка серед представників України. На Літніх Олімпійських іграх 1952 вона завоювала 4 медалі: 2 золоті (вправа на колоді та в командній першості) та 2 срібні (за сумою багатоборства в особистому заліку і в командних вправах з предметом).
1953 на чемпіонаті СРСР зайняла третю сходинку в індивідуальній першості. 1954 взяла участь у чемпіонаті світі зі спортивної гімнастики в м. Римі (Італія). Це був перший чемпіонат світу зі спортивної гімнастики, в якому виступали радянські спортсмени. На змаганнях здобула золоту нагороду в командній першості. В індивідуальній першості зайняла 6-е місце, у вправах на брусах — 4-е місце, колоді — 6-е місце, вільних вправах — 5-е місце.
Автор унікальної вправи, яку ніхто у світі не виконував, — поперечного шпагату на брусах.
Завершила спортивну кар’єру гімнастки 1958.
Працювала старшим тренером у спортивних товариствах «Авангард» (Київ, 1958–1968), інструктором зі спорту Української ради спортивного товариства «Спартак» (1968–1979). У 1979 вийшла на пенсію, але брала участь у пропаганді олімпійського руху.
З 1993 — суддя національної категорії зі спортивної гімнастики.
Перед Літніми Олімпійськими іграми 2004 Бочаровій було надано честь першою нести факел естафети олімпійського вогню на українській землі.
Нагороди та визнання
Почесна громадянка м. Києва (з 2015).
Нагороджена орденами княгині Ольги III ст. (2002), II ст. (2009), I ст. (2012), Орденом Національного олімпійського комітету України під № 1 (2012), медалями «Ветеран праці» (1979), «В пам’ять 1500-річчя Києва» (1984), медаллю НОК України «За відданість олімпізму» (2019).
Здобула нагороду в номінації «Спортивна слава України» національного конкурсу «Герої спортивного року», який щорічно проводиться Національним Олімпійським комітетом України та Міністерством у справах сім’ї, молоді та спорту (2008).
Література
- Звезды спорта / Сост. Б. Н. Хавин. 2-е изд., перераб. и доп. Москва : Физкультура и спорт, 1979. 430 с.
- Хавин Б. Н. Все об Олимпийских играх. 2-е изд., доп. Москва : Физкультура и спорт, 1979. С. 535.
- Arkaev L., Suchilin N. Gymnastics: How to Create Champions. Oxford : Meyer & Meyer, 2004. 408 p.
- Бубка С. Н., Булатова М. М. Олімпійське сузір’я України: атлети. 2-ге вид. Київ : Олімпійська література, 2011. 165 с.
- Швец Е. Олимпийская чемпионка Нина Бочарова: я смерти не боюсь. Я не имею права бояться // LB.ua. 2012. URL: http://sport.lb.ua/life/2012/02/29/139055_nina_bocharova_vo_vremya_voyni_i_srazu.html
- Грибан Г., Халимон В. Гортаючи сторінки історії Полтавщини. Полтава : Дивосвіт, 2016. С. 216.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Григор'єв В. М. Бочарова, Ніна Антонівна // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Бочарова, Ніна Антонівна (дата звернення: 13.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 13.12.2021
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
