Бранкузі, Константін
Бранкузі́́, Константі́н (Бринкуш; рум. Brâncuşi, Constantin, фр. Brancusi Constantin; 19.02.1876, с. Хобіца, тепер жудець Горж, Румунія — 16.03.1957, м. Париж, Франція) — скульптор, один із засновників абстрактної скульптури, член Румунської академії (з 1990, посмертно).
|
Бранкузі, Константін (Brâncuşi, Constantin) | |
|---|---|
| Народження | 19.02.1876 |
| Місце народження | Хобіца |
| Смерть | 16.03.1957 |
| Місце смерті | Париж |
| Напрями діяльності | скульптор |
Життєпис
Народився у селянській сім’ї. З 1885 навчався у Школі ремесел у м. Крайові на відділенні скульптури. Від 1894 виготовляв скрипки. Улітку 1897 здійснив подорож до м. Відня, де практикувався у майстра з виготовлення меблів з червоного дерева. Після повернення до Румунії як екзаменаційну роботу виготовив меблі та здобув сертифікат про освіту (1898). Закінчив Школу мистецтв у м. Бухаресті (1903). Під час навчання виконав кілька скульптур в античному стилі: «Вітеллій» (1898), «Лаокоон» (1900) тощо. Скульптура «Антиной» (1903) експонувалася в Румунському атенеумі.
1904 вирушив пішки з Румунії до м. Парижа. 1905 отримав стипендію румунського Міністерства культів і народної освіти та вступив до Школи красних мистецтв, де навчався у класі скульптора А. Мерсьє (1845–1916; Франція). 1906 уперше взяв участь у паризьких мистецьких салонах (твори отримали схвальну оцінку О. Родена).
За пропозицією художника В. Петча (1883–1958; США) брав участь у міжнародній виставці сучасного мистецтва 1913 (Арсенальній виставці) у містах Нью-Йорку, Чикаго та Бостоні. Виставка спровокувала скандал через модернізм представлених творів.
Першу персональну виставку Бранкузі організував 1914 у м. Нью-Йорку фотограф А. Стігліц (1864–1946; США). Персональні виставки скульптора відбулися у м. Нью-Йорку 1926 (тоді Бранкузі вперше побував у США) і 1933–1934.
У січні 1938 перебував у м. Індаурі (Індія) з метою будівництва Храму Звільнення (однак проєкт не було здійснено).
26.10.1938 відкрив ансамбль власних скульптур у Румунії (м. Тіргу-Жіу).
1939 відвідав США, де взяв участь у виставці «Мистецтво в наш час».
У роки Другої світової війни жив у ізоляції.
01.08.1952 отримав французьке громадянство.
Заповідав свої твори французькій державі за умови, що у Національному музеї сучасного мистецтва буде відтворено його студію.
Похований на паризькому цвинтарі Монпарнас.
Творчість
Бранкузі був одним із творців модерної скульптури. Уже з перших творів («Молитва», 1907; «Мудрість землі», «Поцілунок», обидва — 1907–1908) втілював у життя ідеї спрощення форм. Під впливом примітивного мистецтва Африки та Океанії створив скульптури, що нагадують спрощені образи картин А. Матісса. Надалі скульптури зображують лише фрагменти тіл, портрети перетворюються на голови без тіла, риси обличчя стираються, втрачають ідентичність і схожість з моделлю («Спляча муза», 1909–1910, «Панна Погані», 1912). Між 1913 і 1921 Бранкузі вирізав з дерева дивовижні фігури, що поєднували елементарні, фігуративні та символічні форми людського тіла («Перший крок», 1913–1918, «Портрет пані Л. Р.», 1914–1917).
З 1910-х захопився ідеєю польоту, образами птахів і пластичними вертикальними формами. Скульптури «Майястра» (1910–1918) розпочали серію з 30 робіт з мармуру та бронзи. Створив також серію «Півні» [«Галльський півень» (1922) — з дерева, останній — «Великий Півень» (1949–1954) заввишки 4,85 м — з металу].
Ідею нескінченності втілив у дерев’яній скульптурі «Нескінченна колона» (1920) заввишки 7,17 м, яка мала кілька версій.
Серед останніх творів митця — «Тюлень» (1943) з сірого мармуру та «Черепаха» (1945) з білого мармуру.
Визнання
У рідному селі Бранкузі 1971 відкрито меморіальний будинок-музей митця.
На честь Бранкузі названо станцію метро і парк у м. Бухаресті, вулиці в різних містах Румунії та Молдови.
Додатково
Одним з перших покупців скульптур Бранкузі був колекціонер з м. Нью-Йорка Дж. Квінн (1870–1924; США): придбав 25 скульптур протягом 1914–1924.
1927 Бранкузі судився з американською митницею, яка відмовлялася визнати його скульптуру «Птах у просторі» витвором мистецтва і вимагала заплатити 200 доларів митного збору як за перевезення металу.
Цитати
«Не зовнішня форма речей є реальною, а суть речей; виходячи з цієї істини, неможливо для будь-кого виразити щось реальне, копіюючи реальний зовнішній вигляд речей»
«Ce n’est pas la forme extérieure des choses qui est réelle, mais l’essence des choses; partant de cette vérité, il est impossible à quiconque d’exprimer quelque chose de réel en imitant la surface extérieure des choses»К. Бранкузі. Цит. за кн.: Tabart M. Brancusi. L’Inventeur de la sculpture moderne. Paris : Gallimard, 1995. P. 119; переклад С. Глухової
«Створювати як Бог, владарювати як король, працювати як раб»
«Créer comme un dieu, commander comme un roi, travailler comme un esclave»К. Бранкузі. Цит. за кн.: Tabart M. Brancusi. L’Inventeur de la sculpture moderne. Paris : Gallimard, 1995. P. 119; переклад С. Глухової
Література
- Jianou I. Constantin Brancusi. Paris : Arted, 1963. 224 p.
- Varia R. Brancusi. Paris : Gallimard, 1989. 320 p.
- Lemny D. Brancusi. Au-delà de toutes les frontières. Lyon : Fage, 2019. 168 p.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Глухова С. В. Бранкузі, Константін // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Бранкузі, Константін (дата звернення: 27.04.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 17.03.2024
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
