Бригадно-індивідуальне навчання
Брига́дно-індивідуа́льне навча́ння ― спосіб організації навчального процесу, під час якого індивідуальну освіту поєднують з роботою учнів у малих групах ― бригадах (з 4–6 осіб).
Зміст
Історична довідка
Бригадно-індивідуальне навчання було розроблене на початку 1980-х у Джонса Гопкінса університеті (США). Метою його запровадження стала потреба покращити викладання математики в початковій школі (3–6 класи). Індивідуальне навчання поєднали з організацією роботи учнів у малих групах (від 4 до 6 учнів). Групи (бригади) мали бути максимально різнорідними щодо складу учасників ― залучали хлопчиків і дівчаток із високою, середньою і слабкою успішністю (за даними діагностичного тестування), а також (за відповідних умов) дітей різного етнічного походження.
Учитель розподіляв увесь матеріал для засвоєння на частини, розділи. Учень виконував завдання у власному темпі. Члени бригади працювали парами, обмінювалися перевірними листами, контролювали один в одного виконання завдань. Коли учень досягав необхідного результату в режимі самостійної роботи і взаємоперевірки, його допускали до фінальної перевірки. Її проводив успішний учень, якого призначав учитель. Останній у цей час мав змогу приділити увагу роботі з окремими, менш успішними учнями. Наприкінці кожного тижня підcумовували результативність бригад, зважаючи на тестові показники кожного учня і виконану за тиждень кількість тестів. Бригади, що досягли заздалегідь запланованих показників, отримували залік, найкращі бригади ― заохочувальні відзнаки.
Характеристика
Систему бригадно-індивідуального навчання розробляли відповідно до тих випадків, коли різниця успішності в класі досить значна, а кількість невстигаючих не дозволяла вчителю подавати матеріал усім учням одночасно.
Експериментальне навчання за цією системою засвідчило: на дітей з низькою успішністю (а також для учнів із затримками в розвитку) сприятливо впливала атмосфера доброзичливої підтримки з боку однолітків у поєднанні з можливістю засвоювати навчальний матеріал у власному темпі. Нарівні з підвищенням успішності відзначене також підвищення самооцінки дитини.
Бригадно-індивідуальне навчання в Україні
В Україні подібна форма організації навчання (див. Навчання лабораторно-бригадний метод) виникла в 1920-х у радянській школі. Це була спроба модернізувати систему дальтон-плану, але з організацією навчання на колективістських засадах. Учнів класу поділяли на бригади (з 5–9 осіб), які очолювали виборні бригадири. На бригаду давали навчальні завдання-плани. Через певний час бригадир одноосібно звітував перед педагогом про виконання завдання. На цій підставі оцінювали роботу кожного члена бригади. У такий спосіб мали розвивати колективну пізнавальну діяльність, формувати у вихованців колективістські якості. Державні органи наполегливо впроваджували цю форму як універсальну не лише в загальноосвітніх школах, але й у середніх і вищих професійних навчальних закладах. Проте це призводило до знеособлення навчальної праці значної частини учнів, зниження рівня знань, породжувало конфлікти в бригадах.
На сучасному етапі бригадно-індивідуальну форму організації навчання в загальноосвітніх школах України використовують рідше, у закладах вищої освіти ― частіше. Під час підготовки магістрів бригадно-індивідуальне навчання має чітку цільову орієнтацією. Навчальний матеріал розподіляють на програмовані порції-розділи, члени підгрупи працюють над різними розділами. Магістр студіює матеріал у власному темпі за визначеною послідовністю: ознайомлюється з рекомендаціями викладача щодо оволодіння тим чи іншим умінням; опрацьовує серії робочих планів; засвоює окремі навички ― компоненти конкретного вміння; самостійно перевіряє рівень опанування певним умінням; виконує підсумковий тест.
Бригадно-індивідуальне навчання застосовують, коли наявність значної кількості магістрів не дає змоги викладати матеріал усій академічній студентській групі одночасно. Принципом бригадно-індивідуального навчання є високий результат ― кожен студент, незалежно від здібностей, має досконало опанувати навчальний матеріал.
Література
- Slavin R. E., Leavey M. В., Madden N. A. Combining Cooperative Learning and Individualized Instruction: Effects on #Student Mathematics Achievement, Attitudes, and Behaviors // The Elementary School Journal. 1984. № 84 (4). P. 409–422.
- Slаvin R. E. Cooperative learning and the cooperative school // Educational Leadership. 1987. № 3. Vol. 45. P. 7–13.
- Бенера В. Є. Самостійна робота студентів у вищій школі України: історичні трансформації (друга половина ХІХ — кінець ХХ ст.). Рівне : ПП ДМ, 2011. 640 с.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Калюжна Т. Г. Бригадно-індивідуальне навчання // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Бригадно-індивідуальне навчання (дата звернення: 28.04.2024).
Статус гасла: Оприлюдненно
Оприлюднено: 03.06.2023
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів