Бріана–Келлога пакт 1928
Бріа́на–Ке́ллога пакт, Паризький пакт — договір про заборону війни як засобу національної політики.
Історична довідка
Підписано 27.08.1928 у м. Парижі. Названо на честь його ініціаторів — міністра закордонних справ Франції А. Бріана і державного секретаря США Ф. Б. Келлога. Формально набув чинності 24.07.1929.
За підготовку Паризького пакту Ф. Б. Келлогу 1930 присвоєно Нобелівську премію миру (А. Бріану 1926 присуджено аналогічну премію за Локарнські договори).
Пакт підписали представники 15 держав (США, Франція, Велика Британія, Німеччина, Італія, Бельгія, Канада, Австралія, Нова Зеландія, Південно-Африканський Союз, Ірландія, Індія, Польща, Чехословаччина, Японія).
До кінця 1928 приєдналися ще 63 держави (зокрема й СРСР).
Договір не підписали Аргентина, Бразилія, Колумбія, Мексика, Саудівська Аравія, Швейцарія.
Характеристика
За умовами Пакту його учасники зобов’язалися врегулювати спори або конфлікти лише мирними засобами. Так, у статті 1 зазначено, що Високі Договірні Сторони урочисто заявляють про засудження застосування війни як засобу урегулювання міжнародних спорів і відмовляються у своїх взаємних відносинах від війни як знаряддя національної політики. У статті 2 закріплено необхідність врегулювання або вирішення всіх міждержавних спорів чи конфліктів тільки мирними засобами. Відмова від військових дій стосувалася тільки відносин між державами-підписантами договору, всі інші країни не бралися до уваги.
Значення
Підписання Бріана–Келлога пакту стало найбільшою миротворчою ініціативою після Першої світової війни, спрямованої на побудову стійкого міжнародного порядку та викорінення війни як явища у міжнародних відносинах. Бріана–Келлога пакт означав залучення США до вирішення європейських міжнародно-безпекових проблем, допоміг у налагодженні порозуміння між Францією і Німеччиною, сприяв значному розвитку міждержавного права. Договір став однією з правових основ для Нюрнберзького трибуналу (див. Нюрнберзький процес 1945), в ході якого керівникам нацистської Німеччини було висунуто звинувачення у порушенні договору.
Проте Бріана–Келлога пакт не був підкріплений зобов’язаннями держав відмовитися від військових дій і не містив положень про обмеження гонки озброєнь.
Міжнародна угода чітко продемонструвала неможливість запобігання війнам лише заборонами на офіційному рівні. Увиразнилася потреба вироблення ефективних механізмів дотримання принципів міжнародного права й окремих документів, методів покарання у разі їх порушення та пошуку мирних засобів розв’язання міждержавних суперечок.
Джерела
- Договір про заборону війни як засобу національної політики (Пакт Бріана–Келлога) // Верховна Рада України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_647
Література
- Дюрозель Ж.-Б. Історія дипломатії від 1919 року до наших днів / Пер. з фр. Київ : Основи, 1999. 903 с.
- Копилов С. А., Газін В. П. Новітня історія країн Європи та Америки 1918–1945 рр. 2-ге вид., допов., перероб. Київ : Кам'янець-Подільський державний університет, 2003. 412 с.
- Киссинджер Г. Дипломатія / Пер. з англ. М. Гоцацюка, В. Горбатько . Київ : КМ-БУКС, 2018. 930 с.
- Carroll F. Kellogg–Briand Pact (1928) // The Encyclopedia of Diplomacy / Ed. by G. Martel. Malden; Oxford; Chichester : Wiley Blackwell, 2018. Vol. 1. P. 1–4.
- Bunck J. The Kellogg–Briand Pact: A Reappraisal. Tulane // Journal of International & Comparative Law. 2019. Vol. 27. Is. 2. P. 229–276.
- Берегута В. В., Богінська І. В. Історичне значення пакту Бріана–Келлога як однієї із ідеалістичних ініціатив міжвоєнного періоду // Вісник студентського наукового товариства ДонНУ імені Василя Стуса. 2021. Т. 2. № 13. С. 10–15.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Троян С. С. Бріана–Келлога пакт 1928 // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Бріана–Келлога пакт 1928 (дата звернення: 11.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 06.05.2022
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
Національна поліція України
