Буддгапаліта
Бу́ддгапа́літа (Буддапаліта; санскр. बुद्धपलित, Buddha-palita, тиб. Sangs rgyas skyang — Сивочолий Будда; точні дати і місця народження і смерті невідомі, бл. 470, ймовірно м. Хамсакріда, Південна Індія — бл. 540, Індія) — буддійський філософ, послідовник Нагарджуни, коментатор, полеміст. Сформулював позиції школи мадг'яміка-прасангака.
|
Буддгапаліта (बुद्धपलित, Buddha-palita) | |
|---|---|
| Народження | бл. 470«бл» не може бути присвоєно заявленому типу числа типу зі значенням 0.47. |
| Місце народження | Південна Індія |
| Смерть | бл. 540 |
| Місце смерті | Південна Індія |
| Напрями діяльності | філософія, коментування, логіка |
| Традиція/школа | мадг’яміка-прасангака |
Загальні відомості
Відомості про життя філософа практично відсутні. З ранніх років зацікавився ученням Будди, став буддійським монахом; припускають, що вступив до монастиря Наланда. Вчителем Буддгапаліти був Сангхаракшіта (учень мадг’яміка Нагамітри), який познайомив його з працями Нагарджуни.
Буддгапаліта зажив відомості як коментатор Нагарджуни і Арьядеви. Майстер логіко-філософської полеміки, автор коментаря до базового тексту «Основні вірші про середній шлях» («Мула-мадг’яміка-каріка», 6 ст.) Нагарджуни. Його опонентом був Бгававівека, засновник піднапряму саутрантіка.
Доробок
Буддгапаліті приписується безліч коментарів, але до нашого часу дійшов лише один — коментар до «Мула-мадг’яміка-каріка» Нагарджуни під назвою «Мула-мадг’яміка-врітті» у тибетському перекладі 9 ст. (автор перекладу — Джнянагарбга). У традиції мадг’яміки коментар Буддгапаліти вважається одним з групи «Восьми коментарів» до основного твору Нагарджуни. Інші належали самому Нагарджуні («Акутобгая»), а також Бгававівеці, Чандракірті, Гунашрі, Гунаматі та Стхіраматі. «Мула-мадг’яміка-врітті» входить до складу тибетського Танджуру.
Метод Буддгапаліти — роз’яснення положень Нагарджуни за допомогою діалектичного прийому прасангавакья (зведення до абсурду). Не маючи за мету наводити позитивні аргументи на користь тієї чи тієї тези мадг’яміки, він обмежувався демонстрацією тих необхідних, хоча і небажаних для опонента, наслідків з його контртез, які вступають у нерозв’язне протиріччя або з іншими його положеннями, або з досвідом і здоровим глуздом, або з буддійською доктриною назагал.
За Буддгапалітою, все виявлене позбавлене власної незалежної природи (ніхсвабгава), а ідея особливої сутності не існує навіть у номінальному значенні. Мислитель удосконалив методику спростування поглядів ідейних супротивників без згадки власних переконань, про які, за мадг’ямікою, не можна твердити ні «так», ні «ні». У такій суперечці перемогою вважалося зведення до абсурду (прасанга) доводів опонента. Метод цей не був винаходом Буддапаліти: він міг його запозичувати з класичної Абгідгарми-пітаки (зокрема з «Катхаваттху»), де у такий спосіб спростовуються погляди опонентів тхеравади. Операції зі спростування опонента розроблялися і самим Нагарджуною в приписуваних йому підручниках з ведення диспуту.
Цей метод ведення дискусії, метою якої була тільки перемога в полеміці, викликав серйозну критику з боку Бгававівеки, який обстоював необхідність позитивної аргументації через розкриття власних тез мадг’яміки. З іншого боку, він був схвалений і продовжений Чандракірті — найавторитетнішим коментатором творів Нагарджуни. Надалі Чандракірті у своїх працях розвинув погляди Буддгапаліти, спростовуючи Бгававівеку.
Література
- Kalupahana D. J. A History of Buddhist Philosophy: Сontinuities and Discontinuities. Honolulu : University of Hawaii Press, 1992. 304 p.
- Bronkhorst J. The two traditions of meditation in ancient India. Delhi : Motilal Banarsidass Publishers, 1993.153 p.
- Лисенко В. Г., Терентьєв А. А., Шохін В. К. Ранняя буддийская философия. Философия джайнизма. Москва : Восточная литература, 1994. 384 с.
- Торчинов Е. А. Введение в буддологию: курс лекций. Санкт-Петербург : Санкт-Петербургское философское общество, 2000. 304 с.
- Пятигорский А. М. Лекции о буддийской философии // Непрекращаемый разговор. Санкт-Петербург : Азбука-классика, 2004. С. 38–102.
- Пятигорский А. М. Введение в изучениие буддийской философии. Москва : Новое литературное обозрение, 2007. 288 с.
- Gombrich R. F. How Buddhism Вegan: the Сonditioned Genesis of the Еarly Тeachings. London : Routledge, 2011. 200 p.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Козловський І. А. Буддгапаліта // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Буддгапаліта (дата звернення: 1.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 12.10.2021
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
