Бгававівека
Бга́вавівека [Бгавівека, Бгав'я, Бгавін; санскр. भावविवेक (Bhā-va-viveka) — Той, що дивиться у майбутнє; тиб. ལེགས་ལྡན་འབྱེད། (Legs ldan 'byed); кит. 清辨 (Qīngbiàn); в'єт. Thanh Biện — Аналітик буття; дати і місця народження та смерті невідомі, 6 ст. до н. е., Південна Індія] — буддійський філософ, логік, засновник школи сватантріка-мадг’яміка (піднапрям філософії магаяни).
Погляди
Про життя мислителя відомості відсутні, за винятком того, що він був буддійським монахом (бгікшу) та мандрував Індією, запрошуючи опонентів до дискусії. У полеміці з філософами хінаяни, йоґачари, санкх’ї, вайшешики, веданти і міманси, системно викладав їх погляди (за що названий першим істориком індійської філософії).
Заперечував апофатичну методику Буддгапаліти, що призвело до розколу в школі мадг’яміків. Хоча Бгагавівека теж відкидав можливість незалежного виникнення сутностей (нігсвабгава), для нього порожнеча (шуньята) не є небуттям речей, а лише позначає той факт, що природа речей позбавлена сутності. У «Мадг’ямака-хрідая-каріка» («Строфи про сутність мадг’ямакі») й власному коментарі до них стверджував, що пізнання має особливий зовнішній об’єкт (свалакшана), що нагадує «атом» саутрантіки, але такий, що не існує в абсолютному значенні (парам-артха); поява ж у свідомості будь-якого психофізичного феномена є появою його значення. За Бгававівекою, сфера знання складається з дійсно-істинного, де подвійність пізнання усувається достовірним безпосереднім сприйняттям, і умовно-істинного, що зберігає подвійність. Заперечувальні міркування Буддгапаліти він доповнив позитивними доктринальними доводами (сватантра), в яких спирався на логіку Дігнаги. Бгагавівека визнавав два способи вірогідного пізнання: безпосереднє сприйняття, що схоплює особливий аспект об’єкта, і висновок, що схоплює загальне в ньому. Перший спосіб він поділяв на чуттєве, розумове і провісне (йоґічне) сприйняття, а також самосприйняття. Вважав, що будь-яке безпосереднє сприйняття, незатьмарене діяльністю розуму, проникає у справжню дійсність.
З релігійного погляду Бгававівека проповідував ідеали махаяни та доктрину чотирьох Тіл Будди.
Твори Бгававівеки дійшли переважно в китайських і тибетських перекладах; окремі фрагменти збереглися у манускриптах санскритом.
Додатково
- Доктрини мадг’яміки з позиції Бгававівеки викладені у двох його віршах: «Направду, обумовлені дгарми є порожніми як міраж (майя), оскільки з’являються внаслідок умов, а необумовлені — нереальні, позак не можуть бути вироблені подібно небесній квітці». І далі мислитель висновує, що внаслідок цього порожнеча (шуньята) речей стає логічно обґрунтованою, а кінцева істина — доступною раціональному дискурсу.
- Звертаючись до прихильників Буддгапаліти, Бгававівека казав: «Візьмемо змію і мотузку. Якщо ви назвете цю мотузку змією, чи вжалить вона вас? Ні. Чому? Тому що у мотузки немає власних характеристик змії. Проте змія володіє власними характеристиками змії. Тому, якщо ви назвете змію змією, вона виконуватиме функції змії. Якщо ж, як ви стверджуєте, все існує тільки номінально, відтак можна називати що завгодно як завгодно. Тоді ви назвете сансару нірваною, і сансара перетвориться на нірвану».
Джерела
Bhāviveka on Sāmkhya and Vedānta. The Sāmkhya and Vedānta Chapters of the Madhyamakahrdayakārikā and Tarkajvālā / Ed., trans. from sanscrit by O. Qvarnström. Cambridge : Harvard University Department of South Asian Studies, 2015. 221 р.
Література
- Kalupahana D. J. A History of Buddhist Philosophy: Сontinuities and Discontinuities. Honolulu : University of Hawaii Press, 1992. 304 p.
- Bronkhorst J. The Тwo Тraditions of Мeditation in Аncient India. New Delhi : Motilal Banarsidass Publishers, 1993. 153 p.
- Лисенко В. Г., Терентьєв А. А., Шохін В. К. Ранняя буддийская философия. Философия джайнизма. Москва : Восточная литература, 1994. 384 с.
- Торчинов Е. А. Введение в буддологию: курс лекций. Санкт-Петербург : Санкт-Петербургское философское общество, 2000. 304 с.
- Пятигорский А. М. Лекции о буддийской философии // Непрекращаемый разговор. Санкт-Петербург : Азбука-классика, 2004. С. 38–102.
- Пятигорский А. М. Введение в изучениие буддийской философии. Москва : Новое литературное обозрение, 2007. 288 с.
- Siderits M. Buddhism Аs Рhilosophy: An Introduction. Aldershot : Ashgate Publishing, 2007. 232 p.
- Gombrich R. F. How Buddhism Вegan: the Сonditioned Genesis of the Еarly Тeachings. London : Routledge, 2011. 200 p.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Козловський І. А. Бгававівека // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Бгававівека (дата звернення: 2.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 08.10.2021
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
Національна поліція України
