Булль, П'єр
Булль, П’єр [ фр. Boulle, Pierre; повне ім’я — П’єр-Франсуа-Марі-Луї (фр. Pierre-François-Marie-Louis); 20.02.1912, м. Авіньйон, тепер регіон Прованс — Альпи — Лазуровий берег, Франція — 31.01.1994, м. Париж, Франція] — письменник. Писав французькою мовою.
|
Булль, П'єр (Boulle, Pierre) | |
|---|---|
| Справжнє ім’я | Булль, П’єр-Франсуа-Марі-Луї |
| Народження | 20.02.1912 |
| Місце народження | Авіньйон |
| Смерть | 31.01.1994 |
| Місце смерті | Париж |
| Alma mater | Вища електротехнічна школа в м. Парижі |
| Місце діяльності | Франція |
| Напрями діяльності | література |
Життєпис
Народився у сім’ї адвоката.
Закінчив 1932 Вищу електротехнічну школу в м. Парижі, здобув диплом інженера.
З 1936 працював на каучуковій плантації в Малайї.
1939 з початком Другої світової війни був мобілізований до Французьких вільних збройних сил в Індокитаї, у складі яких воював у Бірмі (тепер М’янма) проти японських загарбників.
Після війни зайнявся літературною творчістю.
Творчість
Період війни та військовий досвід стали матеріалом для його романів, екзотичних, здебільшого «колоніальних», що вирізняються динамічним, захопливим сюжетом, героїчним романтизмом. Персонажам Булля притаманне почуття внутрішнього заперечення своїх вчинків, що наближує їх до героїв екзистенціалістського роману.
Трагічний пафос, парадоксальні ситуації та перетворення, які відбуваються з персонажами, підступні задуми й найкращі почуття, несподівані розв’язки характерні для багатьох творів Булля. У них поєднані пригоди та психологія.
Перший роман Булля «Вільям Конрад» («William Conrad»; 1950) розповідає про нацистського агента, який відійшов від ідеології фашизму. У наступних творах йдеться про епопею колонізації та «тягар білої людини», таємниці джунглів — «Малайське блюзнірство» («Le Sacrilège malais»; 1951), «Випробування білих людей» («L’Épreuve des hommes blancs»; 1955). У романі «Міст на річці Куай» («Le Pont de la rivière Kwaï»; 1952; премія Сен-Бева) його героєм став полковник, що перешкоджає своїм співвітчизникам зруйнувати побудований ним міст у Таїланді. За романом знято фільм (1957, режисер Д. Лін, Велика Британія), який 1958 здобув 6 премій «Оскар», зокрема за найкращий фільм, найкращу режисуру та найкращий сценарій-адаптацію.
Психологічний детектив «Кат» («Le Bourreau»; 1954) — філософська історія з китайської кримінальної хроніки. Твір «Професія пана» («Un métier de seigneur»; 1960) нагадує шпигунський роман, розповідає про письменника, що долучився до Руху Опору.
Найвідоміший роман Булля — «Планета мавп» («La Planète des singes»; 1963), філософська моралізаторська оповідь з елементами гротеску. Він приніс письменнику всесвітню славу завдяки численним екранізаціям (зокрема 1968, США, режисер Ф. Дж. Шаффнер). Твір вважають класикою наукової фантастики.
Булль також автор романів: «Чесноти пекла» («Les Vertus de l’enfer»; 1974), «Мальвінський кит» («La Baleine des Malouines»; 1983) про Мальвінську (або Фольклендську) війну, «Горе одних» («Le Malheur des uns»; 1990) та ін.
Крім романів, писав оповідання: збірки «Оповідання про абсурдне» («Contes de l’absurde»; 1953), «Е=mc2» (1957) та інші.
Булль — один з тих франкомовних письменників, яких найбільше перекладали у різних країнах світу іноземними мовами. Особливо популярні його твори у США.
Українською мовою окремі твори Булля переклали С. Пінчук, В. Борсук, А. Перепадя, М. Венгренівська, О. Секретарьов.
Нагороди і визнання
Лауреат Великої премії Товариства літераторів за усю творчість (1976), Великої премії моря (1984) за роман «Мальвінський кит».
Офіцер ордена Почесного легіону, нагороджений Воєнним хрестом 1939–1945, Медаллю французького Опору (1946), іншими нагородами.
Твори
- Le Pont de la rivière Kwaï. Paris : Julliard, 1952.
- L’épreuve des hommes blancs. Paris, 1955.
- Les voies de salut. Paris, 1955.
- Un métier de seigneur. Paris, 1960.
- Les vertus de l’Enfer. Paris, 1974.
- La Planète des singes. Paris : Pocket Jeunesse, 2004. 240 p.
- У к р. п е р е к л а д — Нескінченна ніч // «Всесвіт». 1985. № 2.
- Загадковий святий // «Всесвіт». 1990. № 12.
- Міст на річці Куай // «Всесвіт». 1992. № 8.
- Не так сталося, як гадалося // «Всесвіт». 1994. № 3.
Література
- Bourin A. Pierre Boulle, enfant du demi siécle // «Les Nouvelles Litteréres». 1960. № 1695.
- Roy P. Pierre Boulle et son oeuvre. Paris : Éditions Julliard, 1970. 169 p.
- Пінчук С. Гуманізм П’єра Буля // «Всесвіт». 1990. № 12.
- Schmitt M. P. Boulle Pierre // Beaumarchais J. P., Couty D., Rey A. Dictionnaire des écrivaines de langues française. Paris, 2001. V. 1.
- Bond J., Fordham J. La Planète des singes : Toute l’histoire d’une saga culte. Paris : Huginn & Muninn, 2014. 256 p.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Глухова С. В. Булль, П'єр // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Булль, П'єр (дата звернення: 1.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 28.06.2021
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
