Бурже, Поль Шарль Жозеф
Бурже́,Шарль Жозе́ф Поль (фр. Bourget, Charles Joseph Paul; 02.09.1852, м. Ам’єн, тепер регіон О-де-Франс, Франція — 25.12.1935, м. Париж, Франція) — письменник, критик, член Французької академії (з 1894). Писав французькою мовою.
|
Бурже, Поль Шарль Жозеф (Bourget, Charles Joseph Paul) | |
|---|---|
| Народження | 02.09.1852 |
| Місце народження | Ам'єн |
| Смерть | 25.12.1935 |
| Місце смерті | Париж |
| Напрями діяльності | література |
Зміст
Життєпис
Народився у сім’ї вченого математика. У дитинстві жив у м. Клермон-Феррані (тепер регіон Овернь — Рона — Альпи), де його батько завідував кафедрою математики університету, а згодом працював ректором академії. Був пансіонером колежу Сент-Барб, 1871 закінчив ліцей Людовіка Великого (обидва навчальні заклади — у м. Парижі). Навчався у Школі вищих студій (1871–1872). Відтоді деякий час працював репетитором і викладачем.
Співпрацював із журналами «Ренесанс літерер е артістік» («Renaissance littéraire et artistique»), «Ревю де Де Монд» («La Revue des Deux Mondes»). 1879 був театральним критиком журналу «Глоб» («Globe»), згодом — журналу «Парлеман» («Parlement»). Був співробітником журналу «Лівр» («Le Livre»), публікував там хроніку та критичні статті (1880–1889), згодом був хронікером у журналі «Нувелль ревю» («Nouvelle revue»).
Мандрував Англією, Італією, Америкою.
Відмовився від католицизму 1867, але 1901 повернувся до релігії.
Творчість
Літературну творчість починав як поет. Збірки «На березі моря» («Au bord de la mer»; 1872), «Неспокійне життя» («La Vie inquiète»; 1875), «Зізнання» («Les Aveux»; 1882) близькі до символізму і творчості поетів групи «Парнас», реалістична поема «Едель» («Edel»; 1878) написана у дусі декадансу. Кілька віршів були покладені на музику композитором К. Дебюссі.
Низка критичних досліджень, зокрема «Нариси сучасної психології» («Essais de psychologie contemporaine»; 1883), перевидані під заголовком «Нові нариси сучасної психології» («Nouveaux Essais de psychologie contemporaine»; 1885), в яких він розглядає літературну творчість з погляду психології, дозволили Бурже стати провідником своєї генерації літераторів. Він досліджував авторів, які втілили різні форми сучасного песимізму (Ш. Бодлер, Е. Ренан, Стендаль, І. Тен, Г. Флобер), «моральних хвороб» того часу. У праці «Нові сторінки критики та доктрини» («Nouvelles Pages de Critique et de Doctrine»; 1921) назвав чотири головні якості роману: достовірність, яка виникає через переконання автора, ефект присутності завдяки значущим деталям, важливість тематики та природність стилю.
Аналітичний талант Бурже якнайбільше виявився у психологічних романах.
Написав понад 40 романів, серед яких: «Зла загадка» («Cruelle énigme»; 1885), «Злочин через кохання» («Un crime d’amour»; 1886), «Андре Корнеліс» («André Cornélis»), «Брехня» («Mensonges»), обидва — 1887, «Учень» («Le Disciple»; 1889), «Жіноче серце» («Un cœur de femme»; 1890), «Космополіс» («Cosmopolis»; 1893), «Етап» («L’Étape»; 1902), «Розлучення» («Un divorce»; 1904), «Емігрант» («L’Émigré»; 1907), «Демон півдня» («Le Démon de midi»; 1914), «Сенс смерті» («Le Sens de la mort»; 1915), «Наші дії йдуть слідом за нами» («Nos actes nous suivent»; 1927) та інші.
Твори Бурже присвячені моральним проблемам вищого світу, він зображує розпад родинних стосунків, виступає за збереження традицій та соціальний порядок, проти розлучень тощо. Найвідоміший твір Бурже — роман «Учень» порушує проблему моральної відповідальності автора, взаємин між наукою та суспільством. Роман викликав гостру полеміку між захисниками інтелектуальної свободи та прихильниками традицій. Бурже писав також п’єси для театру — «Барикада» («La Barricade»; 1910), «Трибун» («Le Tribun»; 1911), книги про свої враження від подорожей — «Сенсації Італії» («Sensations d’Italie»; 1891), «За океаном» («Outre-mer»; 1895) тощо.
Твори Бурже перекладалися англійською, італійською, німецькою та іншими мовами. Українською мовою окремі поетичні твори Бурже переклав Микола Вороний.
Нагороди та визнання
П’ять разів був номінований на Нобелівську премію з літератури. Лауреат премії Віте Французької академії (1885). Великий офіцер ордена Почесного легіону (1931).
Додатково
Роман Бурже «Учень» був включений М. Горьким до серії «Історія молодої людини 19 ст.».
Твори
- Œuvres complétes : en 9 t. Paris : Plon-Nourrit, 1899–1911.
- Р о с. п е р е к л. — Собрание сочинений : в 10 т. Санкт-Петербург : П. Ф. Пантелеев, 1901.
- Ученик. Москва : Гослитиздат, 1958. 344 с.
- У к р. п е р е к л. — Дзвони // Поступ. 1930. № 1/2.
Література
- Carco F. Paul Bourget. Paris : F. Alcan, 1932. 112 p.
- Feuillerat A. Paul Bourget: Histoire d’un esprit sous la Troisième République. Paris : Plon, 1937. 415 р.
- Наркирьер Ф. С. Бурже // История французской литературы : в 4 т. Москва : Академия наук СССР, 1959. Т. 3. 582 с.
- Lagarde A., Michard L. XX siécle. Les grands auteurs français. Paris : Bordas, 1997. 896 p.
- Germain M. Bourget Paul // Beaumarchais J., Couty D., Rey A. Dictionnaire des écrivaines de langues française : in 2 vol. Paris : Larousse, 2001. Vol. 1. 1056 p.
- Jean-Desthieux Fr. Paul Bourget, son oeuvre: portrait et autographe, document pour l’histoire de la litterature francaise. London : Forgotten Books, 2018. 72 p.
Автор ВУЕ
Статус гасла: оприлюднено
Оприлюднено: 12.04.2022
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
