Бодлер, Шарль
Бодле́р, Шарль П’єр (фр. Baudelaire, Charles Pierre; 09.04.1821, м. Париж, Франція — 31.08.1867, там само) — поет, літературний критик, перекладач, журналіст, мистецтвознавець. Писав французькою мовою.
|
Бодлер, Шарль (Baudelaire, Charles Pierre) | |
|---|---|
| Народження | 09.04.1821 |
| Місце народження | Париж |
| Смерть | 31.08.1867 |
| Місце смерті | Париж |
| Місце поховання | Париж |
| Alma mater | Паризький університет |
| Місце діяльності | Франція |
| Напрями діяльності | літературна творчість, видавнича справа |
| Традиція/школа | модернізм |
Життєпис
З 1832 навчався в Королівському коледжі в м. Ліоні.
1836 повернувся в м. Париж і вступив до ліцею Людовика Великого. Невдовзі залишив заклад через незадовільну успішність. У серпні 1839 склав іспити на ступінь бакалавра.
1839–1841 слухав лекції з права в Паризькому університеті. У травні 1841 здійснив нетривалу подорож до французьких колоній.
Від 1843 працював у літературних журналах як автор оглядів і рецензій про культурно-мистецьке життя м. Парижа. Познайомився з О. де Бальзаком, Ж. де Нервалем, Т. Готьє, Ш. О. де Сент-Бевом, В. Гюго, П. Дюпоном та ін. В оглядових статтях 1845–1846 проаналізував мистецькі напрями, течії, школи. Матеріали стали популярними та отримали визнання.
Брав участь у Лютневій революції 1848. Став співредактором газети «Салю Публік» («Le Salut public»). 1851 брав участь у вуличних боях під час державного перевороту Наполеона ІІІ Бонапарта. Революційні події, учасником яких був Бодлер, змінили світогляд поета. Якщо раніше вважав, що світ — це збалансованість добра і зла, то надалі був переконаний у всесильності зла. Стверджував, що людина має два прагнення: одне спрямоване до Бога (духовність, прагнення до внутрішнього вдосконалення), друге — до Сатани (тваринні інстинкти, насолода від власного падіння).
1864 переїхав до Бельгії, де провів два з половиною роки. У м. Брюсселі читав лекції та намагався домовитися про видання своїх творів. Працював над щоденником «Моє оголене серце» («Mon coeur mis à nu»), який планував опублікувати окремою книгою.
З 1865 мав проблеми зі здоров’ям, з’явилися симптоми порушення мови. 1866 після серцевого нападу повернувся в м. Париж, де останній рік життя провів у лікарні.
Похований на цвинтарі Монпарнас у м. Парижі.
Творчість
Перший вірш «Несумісність» («Incompatibilité») написав 1837.
Літературний дебют відбувся наприкінці 1845: у журналі «Артист» («Artiste», укр. «Художник») опубліковано сонет «Дамі креолці» («À une dame créole»), який Бодлер склав ще в період перебування у французьких колоніях.
Із 1846 вивчав творчість Е. А. По, перекладав його твори впродовж 17 років.
1847 експериментував у прозі, написав новелу «Фанфарло» («La Fanfarlo»).
25.06.1857 видавець і бібліограф О. Пуле-Малассі (1825–1878; Франція) опублікував поетичну збірку Бодлера «Квіти зла» («Fleurs du Mal»), яка спричинила скандал. За рішенням влади тираж було арештовано. 21.08.1857 «за образу суспільної моралі» поета оштрафували та заборонили шість найбільш «аморальних» поезій. Однак збірку підтримали критики, що додало Бодлеру визнання в мистецьких колах. Об’єктом художнього дослідження Бодлера стало зло, яке поет сприймав як специфічну форму добра.
1854 працював над п’єсою «П’яниця» («L’Іvrogne»; не завершена), у якій продемонстрував нове бачення драматургії, експериментував з театральними візіями.
У збірці коротких художньо-філософських есе «Штучні раї» («Les Paradis artificiels»; 1860) дослідив проблему впливу на людину збуджувальних засобів (вина, гашишу та опіуму). Засудив використання наркотичних засобів. На думку Бодлера, художник від природи обдарований поетичною уявою і не має потреби в штучному створенні образів.
1861 вийшло друге видання «Квітів Зла» (останнє за життя поета), що містило тридцять п’ять нових віршів. Після смерті Бодлера видавничий дім Леві, який придбав у О. Пуле-Малассі права на публікацію творів поета, випустив третє видання «Квітів Зла» (1868), доповнене віршами та циклом статей про мистецтво «Естетичні цікавинки» («Curiosités esthétiques»).
1869 опубліковано збірку літературних есеїв «Романтичне мистецтво» («L’Art romantique») та збірку поезій у прозі «Паризький сплін» («Le Spleen de Paris» з підзаголовком «Маленькі поезії в прозі» («Petits poèmes en prose»). Остання стала прикладом модерного мистецтва. Поезія в прозі Бодлера змінила яскраво виражені романтичні риси, натомість сугестія, гра зображення та метамова стали основними складниками для подальшого розвитку жанру. У творах Бодлера з’явилися елементи нового забарвлення, суголосного естетичним візіям модернізму. Починаючи з бодлерівських мініатюр, панівними стануть ліричні ознаки: посилена увага до внутрішніх рефлексій, відтворення настроїв, почуттів, станів, що засвідчує жанрову модальність поезії в прозі. Звернення до внутрішнього світу людини, урбанізація, самотність душі, негативізм реальності, сатанізм, меланхолія — ці теми згодом знайшли своє втілення у творчості інших французьких поетів межі століть.
Українською твори Бодлера перекладали П. Грабовський, М. Зеров, М. Драй-Хмара, В. Щурат, М. Вороний, Є. Маланюк, Д. Павличко, І. Драч, В. Ткаченко та ін. Про творчість поета писали І. Франко, Леся Українка, В. Стефаник, Д. Наливайко та ін.
Додатково
Батько поета, Ф. Бодлер (1759–1827; Франція), походив з селян, але в часи Наполеона став сенатором. Він мав хист до живопису і з раннього дитинства прищеплював синові любов до мистецтва.
1827 Бодлер втратив батька. Через рік мати Шарля одружилася з генералом Ж. Опіком (1789–1857; Франція). Стосунки з вітчимом у хлопця не склалися. Заміжжя матері спричинило психічну травму, пов’язану не так із раннім сирітством, як зі «зрадою» матері — її одруженням.
1842 став офіційним спадкоємцем статків батька. За два роки розтратив третину успадкованих грошей і 1844 постановою суду управління спадщиною передано його матері, а сам Шарль отримував щомісячно лише скромну суму «на кишенькові витрати».
Цитати
ПІДНЕСЕННЯ
(переклад Д. Павличка)
Понад долинами й блакитними вітрами,
Понад вершинами покритих льодом гір,
В надзоряні світи, де не тече ефір,
А тільки мерехтять світил найдальших брами,
Як легко, духу мій, возносишся й летиш!
І, наче той плавець, що замліває в морі,
Ти мужньо й весело безмежжя неозорі
Долаєш, входячи в благословенну тиш...
Тікай же від земних міазмів якнайдалі!
В повітрі горньому своє очисть єство!
І сяйво пий, немов божественне питво,
Розлите в просторі, як почуття в хоралі!
Щасливий, хто з нудьги та з горя не зачах,
І, геть відкинувши імлисте існування,
До світляних полів, до сяяння й сіяння
Піднявся на крилі потужному, як птах.
Блажен, чиї думки до неба, в синь ранкову,
Окрилений розгін, як жайвори, беруть,
Хто над життям собі торує вільну путь,
Хто вивчив легкома речей і квітів мову
— Цит. за: Бодлер Ш. Поезії: Пер. з франц. / Ред.-упоряд. М. Москаленко; авт. вст. слова Д. Павличко; авт. післям. Д. Наливайко. Київ : Дніпро, 1999. С. 18.
Твори
- Les fleurs du mal. Paris : Poulet-Malassis et de Broise, 1857. 248 p.
- Petits poèmes en prose. Les paradis artificiels. Paris : Michel Levy, 1869. 471 p.
- Œuvres complètes : en 2 t. Paris : Gallimard, 1975–1976.
- Œuvres complètes. Paris : Robert Laffont, 1980. 1003 p.
- Le Spleen de Paris (Petits poèmes en prose). Paris : Flammarion, 1987. 224 p.
- У к р. п е р е к л. — Поезії / Пер. В. Ткаченка // Всесвіт. 1989. № 7. С. 138–150.
- Поезії / Пер. Д. Павличка, М. Москаленка. Київ : Дніпро, 1989. 357 с.
- Поезії / Пер. М. Москаленка. Київ : Дніпро, 1999. 272 с.
- Паризький сплін. Есе / Пер. з фр. та нім. Р. Осадчука. Київ : Комубук, 2017. 368 c.
Література
- Орловська Н. Спокутування зла через мистецтво: Аналіз збірки Ш. Бодлера «Квіти зла» // Всесвітня література та культура в навчальних закладах України. 2000. № 12. С. 33–36.
- Ніколенко О. Шарль Бодлер. Віхи життєвого шляху // Тема. 2005. № 3–4. С. 140–169.
- Триков В. Бодлер Шарль // Зарубіжні письменники. Енциклопедичний довідник : у 2 т. / За ред. Н. Михальської, Б. Щавурського. Тернопіль : Навчальна книга — Богдан, 2005. Т. 1. С. 153.
- Тодоров Ц. Поняття літератури та інші есе / Пер. з фр. Є. Марічева. Київ : Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», 2006. 162 с.
- Бігун О. А. Художньо-образна система поезій у прозі у французькій літературі другої половини ХІХ століття //Актуальні проблеми філології та перекладознавства. 2007. Вип. 3. Ч. 1. С. 29–33.
- Бігун О. А. Фразеологія у поезіях у прозі Шарля Бодлера // Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія: Філологія. 2017. Вип. 29. Т. 2. С. 22–24.
- Thériault P. Baudelaire prophète c(h)olérique : l’invocation au choléra dans La Belgique déshabillée // Études françaises. 2020. Vol. 56. № 2. P. 67–81.
- Гальчук О. В. Інтертекст поезії Шарля Бодлера як універсальна мова авторської типології ідентичностей // Innovative Pathway for the Development of Modern Philological Sciences in Ukraine and EU Countries. Riga : Baltija Publishing, 2022. С. 326–353.
- Бігун О. А. Бодлер, Шарль // Простір знань. URL: https://vue.gov.ua/FREEARTICLES:Бодлер,_Шарль
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Бігун О. А. Бодлер, Шарль // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Бодлер, Шарль (дата звернення: 29.04.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 25.01.2023
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
