Наливайко, Дмитро Сергійович
Налива́йко, Дмитро́ Сергі́йович (06.11.1929, смт Понорниця, тепер Новгород-Сіверського району Чернігівської області, Україна ― 06.02.2023, м. Київ, Україна) ― літературознавець, засновник української літературної компаративістики; доктор філологічних наук (з 1987), професор (з 1991), академік Національної академії наук України (з 2012), лауреат Державної премії України імені Тараса Шевченка (1999).
|
Наливайко, Дмитро Сергійович | |
|---|---|
| Народження | 06.11.1929 |
| Місце народження | Понорниця |
| Смерть | 06.02.2023 |
| Місце смерті | Київ |
| Alma mater | Сумський державний педагогічний університет імені А. С. Макаренка |
| Місце діяльності | Україна |
| Напрями діяльності | літературознавство, викладання та організація науки |
Зміст
Життєпис
Походив із селянської родини. Середню освіту здобув у місцевій школі.
Із 1949 навчався на історико-філологічному факультеті Сумського державного педагогічного інституту (тепер Сумський державний педагогічний університет імені А. С. Макаренка). Після отримання диплома (1953) працював учителем історії, російської мови та літератури в середній школі смт Скала-Подільська (тепер Чортківський район Тернопільської області).
1954–1957 ― аспірант кафедри зарубіжної літератури Ленінградського державного педагогічного інституту ім. О. І. Герцена (тепер Російський державний педагогічний університет імені О. І. Герцена).
Від 1957 ― старший викладач, доцент кафедри російської та зарубіжної літератури Ніжинського державного педагогічного інституту імені М. В. Гоголя (тепер Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя). 1960 здобув ступінь кандидата філологічних наук (захистив дисертацію «Французька революція 1789–1794 рр. у творчості Анатоля Франса»).
1971 переїхав до м. Києва. 1973 підготував докторську дисертацію, однак через ідеологічні перепони її не прийняли до захисту.
До 1982 працював доцентом кафедри російської та зарубіжної літератур Київського державного педагогічного інституту імені
О. М. Горького (тепер Український державний університет імені Михайла Драгоманова). Від 1982 викладав у Київському державному університеті імені Т. Г. Шевченка (тепер Київський національний університет імені Тараса Шевченка) на посаді доцента (1982–1991), професора (з 1991) кафедри російської та зарубіжної літератур.
1987 за сприяння академіка Д. Затонського захистив дисертацію «Теоретична історія реалізму в європейських літературах» на здобуття ступеня доктора філологічних наук у Московському державному університеті (тепер Московський державний університет імені
М. В. Ломоносова).
Від 1987 працював головним науковим співробітником відділу компаративістики Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України. Від 1992 викладав у Національному університеті «Києво-Могилянська академія» (зокрема, 1994–1997 ― завідувач кафедри компаративістики).
1992 Наливайка обрали членом-кореспондентом НАН України.
З 2001 був головою редакційної колегії багатотомної книжкової серії «Бібліотека світової літератури» — спільного проєкту Інституту літератури імені Т. Г. Шевченка НАН України і видавництва «Фоліо».
Наукова діяльність
Сфера наукових інтересів охоплювала питання зарубіжної, зокрема французької літератури, компаративних досліджень світової та української літератури, імагології, проблем типології літературних жанрів і стилів.
Автор близько 300 наукових праць. Схарактеризував творчість Анатоля Франса, Й. В. Гете, Ш. Бодлера, Г. Аполлінера, А. Камю, Т. Манна, Кнута Гамсуна та ін.
У 1970-х активно публікував свої розвідки в журналі «Всесвіт». Писав про Р. М. Рільке, Й. Х. Ф. Гельдерліна, П. Меріме, Г. Гейне, Г. Гессе, Сен-Жона Перса, В. Гюго. Проаналізував переклади В. Стуса, дослідив українське та західноєвропейське бароко, представив студії про Києво-Могилянську академію в контексті європейського Відродження та ін.
У 1970–1980-х оприлюднив студії, присвячені згадкам про Запорозьку Січ у західноєвропейських літературних пам’ятках («Західноєвропейські автори кінця XVI — початку XVII ст. про роль українських козаків у боротьбі з турецькою агресією», «Західноєвропейські історико-літературні джерела про Визвольну війну українського народу 1648–1654 рр.», «Відгомін боротьби українських козаків з шляхетсько-католицькою експансією наприкінці XVI і в першій половині XVII ст. у Західній Європі» та ін.).
Автор ґрунтовних передмов і післямов до багатотомних видань класиків світової літератури: шеститомного видання творів В. Шекспіра (1984–1986), десятитомного — О. де Бальзака (1989–1991), романів і драм В. Гюго, Стендаля, М. Пруста.
Значну увагу приділив проблемі української літератури в контексті аналізу художніх систем європейської літератури від Ренесансу до Модернізму. У фундаментальних дослідженнях «З історії літературних зв’язків ХІХ століття» (1973) та «Українсько-західноєвропейські зв’язки XVI–XVII ст.» (1975) обґрунтовував сприйняття України як європейської держави, а її літературу та мистецтво як частину європейської культури. Наголосив на історичній неперервності пізнання європейським світом національного образу українського народу, його історії та культури. Радянська цензура заборонила друкувати ці розвідки. Лише 1998 вчений оприлюднив монографію «Очима Заходу. Рецепція України в Західній Європі XІ–XVIIІ ст.» (рукопис цієї праці не пройшов цензуру на початку 1970-х). За це дослідження Наливайка удостоєно Державної премії України імені Тараса Шевченка (1999).
Окремо описав стиль поезій Т. Шевченка, схарактеризував творчість поета в типологічному зіставленні з європейською літературою, насамперед у контексті європейського романтизму.
Вшанування
Лауреат Державної премії України імені Тараса Шевченка (1999).
2016 було знято документальний фільм «Академік Дмитро Наливайко».
Твори
- Віктор Гюго. Життя і творчість. Київ : Дніпро, 1976. 147 с.
- Оноре де Бальзак. Життя і творчість. Київ : Дніпро, 1985. 198 с.
- Спільність і своєрідність: Українська література в контексті європейського процесу. Київ : Дніпро, 1988. 395 с.
- Козацька християнська республіка: Запорозька Січ у західноєвропейських літературних памʼятках. Київ : Дніпро, 1992. 495 с.
- Очима Заходу: Рецепція України в Західній Європі XI–XVIII ст. Київ : Основи, 1998. 578 с.
- Антологія зарубіжної поезії другої половини ХІХ–ХХ сторіччя. Київ : Навчальна книга, 2003. 320 с.
- Теорія літератури й компаративістика. Київ : Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», 2006. 347 с.
- Шевченко в контексті європейської літератури його епохи. Київ : Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», 2014. 56 с.
Література
- 80-річчя члена-кореспондента НАН України Д. С. Наливайка // Вісник Національної академії наук України. 2009. № 11. С. 65–66.
- Жулинський М. Г. Фундатор української літературної компаративістики. До 90-річчя академіка НАН України Д. С. Наливайка // Вісник Національної академії наук України. 2019. № 11. С. 77–81.
- Михед П. В. Дмитро Сергійович Наливайко, учений і педагог // Слово і час. 2019. № 11. С. 19–22.
Документальний фільм
Академік Дмитро Наливайко. Документальний фільм. Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=Te3XxjFy2mo
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Наливайко, Дмитро Сергійович // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Наливайко, Дмитро Сергійович (дата звернення: 29.04.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 08.02.2023
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
