Буріння ударно-канатне

Бурі́ння уда́рно-кана́тне — створення бурової свердловини шляхом багаторазового нанесення ударів по породному вибою свердловини спеціальним буровим снарядом (долотом), підвішеним на канаті, з можливістю періодичного піднімання на задану висоту та вільного падіння на дно свердловини.

Буріння свердловин у давньому й середньовічному Китаї. Гравюра з енциклопедії «Тянь гун кай у», 1637
Застосування ударно-канатного буріння. Бакинський нафтовий район (тепер Азербайджан), 2 половина 19 ст

Історична довідка

Найдавніші описи свердловин для видобутку води і соляних розчинів, споруджених ударно-канатним способом 6–5 ст. до н.е., наведені у працях Конфуція. Свердловини бурили в області Чун-Канг поблизу кордону з Тибетом на глибину до 500 м (найглибша — близько 1 000 м). Один із центрів видобутку соляних розчинів на південному заході Давнього Китаю мав назву Цу-Ліу-Чинг, що в перекладі означало «свердловини, що фонтанують самі по собі».

У середньовічному Китаї для видобування соляних розчинів застосовували свердловини діаметром до 15 см і глибиною в кілька сотень метрів. Буровий інструмент (важке металеве долото на бамбуковій штанзі) підвішували над свердловиною на канатах завтовшки 1–4 см, звитих з прядива (переважно — з індійського очерету), і скидали з висоти вниз. Після ударів долота свердловину заповнювали водою, яка змішувалася з подрібненою породою (ґрунтом), і вичерпували желонкою — спеціальною металевою посудиною.

У літературі ударно-канатне буріння називають «китайським методом буріння». Один із найдавніших його описів навів у енциклопедії «Тянь гун кай у» (1637) вчений Сун Інсін (1587–1666).

У Новий час ударно-канатне буріння широко застосовували в усьому світі для пошуку й видобутку питної води, соляних розчинів, а з середини 19 ст. — нафти й газу. Ударним способом споруджена в 1930-х найглибша свердловина Європи «Піонер-1», що на Бориславському нафтогазоконденсатному родовищі, завглибшки 2 274 м.

Характеристика

Для буріння ударно-канатним способом застосовують бурові снаряди масою 500–2 500 кг, які скидають із висоти 300–1 000 мм з частотою 45–60 разів на хвилину. Форма і конструкція долота залежить від твердості порід. Очищення свердловини виконують заповненням водою та черпанням шламу (осаду залишків гірської породи) желонками. Для ударно-канатного буріння застосовують самохідні й стаціонарні верстати, що дозволяють бурити свердловини глибиною до 500 м. Вони мають порівняно невелику масу (від 7 т) і зручні у транспортуванні.

Застосування

Переважна область застосування — неглибокі свердловини у нещільних породах і ґрунтах.

Література

  1. Білецький В. С., Гайко Г. І., Орловський В. М. Історія та перспективи нафтогазовидобування. Львів: Новий світ 2000, 2019. 302 с.
  2. Мислюк М. А., Рибчич І. Й., Яремійчук Р. С. Буріння свердловин: Довідник: У 5 т. Т 1: Загальні відомості. Бурові установки. Обладнання та інструмент. Київ : Інтерпрес ЛТД, 2002. 367 с.

Автор ВУЕ

Г. І. Гайко


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Гайко Г. І. Буріння ударно-канатне // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Буріння ударно-канатне (дата звернення: 4.05.2024).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
28.02.2022

Важливо!

Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.

Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.

Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.

Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів


Міністерство оборони України Лого.png

Міністерство оборони України

МВС України Лого.jpg

Міністерство внутрішніх справ України

Генеральний штаб ЗСУ Лого.jpg

Генеральний штаб Збройних сил України

Державна прикордонна служба України Лого.jpg

Державна прикордонна служба України

Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶