Бутенко, Іван Пилипович

Бутенко Іван (1).jpg

Буте́нко, Іва́н Пили́пович (12.01.1852, Херсонщина, тепер Україна — 06.02.1891, м. Москва, тепер Російська Федерація) — оперний співак (бас-профундо).


Бутенко, Іван Пилипович

Народження 12.01.1852
Місце народження
Смерть 06.02.1891
Місце смерті Москва
Напрями діяльності музичне мистецтво


Життєпис

Походив із дворянського роду. Закінчив приватну гімназію (1872), юридичний факультет Імператорського Новоросійського університету в Одесі (1876; тепер Одеський національний університет імені І. І. Мечникова). Добровільно відбув військову службу в артилерії, брав участь у російсько-турецькій війні (1877–1878). Отримав звання прапорщика.

Брав приватні уроки співу в м. Одесі. 1879 удосконалював майстерність у М. Маркезі де Кастроне (1821–1913; тепер Німеччина — Велика Британія) у м. Відні (тепер Австрія) та А. Буцці-Печчія (1854–1946; тепер Італія — США) у м. Мілані (тепер Італія).

1882 розпочав кар’єру в м. Мантуї (Італія) — виступив в опері «Сила долі» Дж. Верді. Продовжив виступи в театрах «Даль-Верме» (м. Мілан), «Сан-Карло» (м. Неаполь, Італія), згодом у м. Відні.

1883–1885 — соліст Одеської опери (тепер Одеський національний академічний театр опери та балету).

Навесні 1885 без дебютної вистави прийнятий у трупу Великого театру в м. Москві (тепер Державний академічний Великий театр Росії). На сцені театру виступив уперше 30.08.1885 (партія Сусаніна в опері «Життя за царя» М. Глинки), 16.09.1885 — виконав партію Марселя (опера «Гугеноти» Дж. Меєрбера).

1890 у м. Москві виконував сольну партію у творі «Реквієм» Дж. Верді [в ансамблі з А. Барцалом, М. Дворец (?–?), Є. Лавровською (1845–1919; тепер РФ)].

22.01.1891 відбувся останній вихід співака на сцену — в опері «Жидівка» Ф. Галеві.

Творчість

Співак володів голосом широкого діапазону, великої сили та могутності, проте з чудовим і м’яким тембром. Виконувати драматичні й ліричні ролі, створював довершені образи. Виконання вирізнялося музикальністю, витонченим фразуванням, бездоганною дикцією, яка найяскравіше відображалась в речитативах.

Серед партій: Тарас («Тарас Бульба» В. Кашперова, перше виконання), Дубровін («Сон на Волзі» А. Аренського, перше виконання), Сусанін, Руслан («Життя за царя», «Руслан і Людмила» М. Глинки), Мельник («Русалка» О. Даргомижського), Пімен («Борис Годунов» М. Мусоргського), Мефістофель («Мефістофель» А. Бойто, перше виконання в Росії), Зарастро («Чарівна флейта» В.-А. Моцарта), Генріх Птахолов («Лоенгрін» Р. Вагнера).

Співпрацював із диригентами: І. Альтані, А. Аренським, М. Іпполітовим-Івановим, Е. Направником (1839–1916; Австрія — тепер РФ).

Сценічні партнери співака: С. Власов (1854–1919; тепер РФ), В. Гнучева (приблизно 1855–1920; тепер РФ), М. Ейхенвальд (1866–1957; тепер РФ — США), М. Климентова (1857–1946; тепер РФ — Франція), Б. Корсов (1845–1920; тепер РФ — Грузія), А. Крутикова (1851–1919), Є. Лавровська (1845–1919), С. Трезвинський (1860–1942; усі — тепер РФ), В. Тютюнник (1860–1924; тепер Україна — РФ), Д. Усатов (1847–1913; тепер РФ), П. Хохлов (1854–1919; тепер РФ).

Література

  1. Бутенко И. Некролог // Ежегодник императорских театров: Сезон 1890–1891. Санкт-Петербург : Типография Императорских театров, 1892. С. 284–285.
  2. Шкафер В. Сорок лет на сцене русской оперы: Воспоминания. 1890–1930. Ленинград : Издание Театра оперы и балета им. С. М. Кирова, 1936. С. 177.
  3. Гозенпуд А. Русский оперный театр XIX века : в 3 т. Ленинград : Музыка, 1973. Т. 3. С. 191–192.
  4. Лисенко І. Українські співаки на зарубіжних сценах // Музики сонячні дзвони. Київ : Рада, 2004. С. 64–65.

Автор ВУЕ

О. М. Німилович


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Німилович О. М. Бутенко, Іван Пилипович // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Бутенко, Іван Пилипович (дата звернення: 11.05.2024).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
09.12.2022

Важливо!

Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.

Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.

Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.

Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів


Міністерство оборони України Лого.png

Міністерство оборони України

МВС України Лого.jpg

Міністерство внутрішніх справ України

Генеральний штаб ЗСУ Лого.jpg

Генеральний штаб Збройних сил України

Державна прикордонна служба України Лого.jpg

Державна прикордонна служба України

Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶