Барцал, Антон
Ба́рцал, Анто́н Іва́нович (чеськ. Barcal, Anton Ivanovič; Barcal, Antonín Jan; 25.05.1847, м. Чеське Будейовіце, тепер Чехія — 24.06.1927, м. Шумперк, тепер Чехія) — оперний і камерний співак (тенор), режисер і педагог, заслужений артист імператорських театрів Росії (з 1903).
Барцал, Антон (Barcal, Anton Ivanovič) | |
---|---|
Народження | 25.05.1847 |
Місце народження | Чеське Будейовіц |
Смерть | 24.06.1927 |
Місце смерті | Шумперк |
Місце поховання | Шумперк |
Напрями діяльності | музичне мистецтво |
Життєпис
Народився у сім’ї кравця. Навчався у придворній оперній школі у м. Відні (1865–1867). Водночас відвідував музично-декламаційні класи при Віденській консерваторії.
Дебютував у м. Відні 04.09.1867 в концерті Всеслов’янського товариства. Артистичну діяльність розпочав 1867 у Тимчасовому театрі (тепер Національний театр) у м. Празі. Дебютував у партії Аламіра в опері «Велізарій» Г. Доніцетті. Виконував партії в операх Б. Сметани: Вашек («Продана наречена»), Юнош («Бранденбуржці у Богемії»), Вітек («Далібор»; перший виконавець), а також італійських та французьких композиторів.
На запрошення хорового диригента Ю. Голіцина (1823–1872; тепер РФ) приїхав на гастролі до Російській імперії (1870). Відтоді мешкав на теренах України та Росії. Співав на оперних сценах міст Києва та Одеси (1870–1878), згодом багаторазово гастролював у цих містах.
Виступав у Маріїнському театрі (1877–1878) та Великому театрі (1878–1903, водночас 1882–1903 — головний режисер театру).
Займався викладацькою діяльністю. 1874–1875 вів клас співу в Київському музичному училищі Російського музичного товариства (РМТ). Одночасно був членом-виконавцем Київського відділення РМТ, брав участь у концертах М. Лисенка, а також слов’янської музики.
Був професором Московської консерваторії з сольного співу і керівником оперного класу (1898–1916, 1919–1921), викладав у ці роки також у Музично-драматичному училищі Московського філармонічного товариства.
У м. Москві долучався до культурної діяльності чеської меншини.
1921 виїхав на лікування до Німеччини, згодом повернувся до Чехії. Похований на міському цвинтарі у м. Шумперку.
Творчість
Володів сильним голосом оксамитового баритонального забарвлення та бездоганною вокальною технікою, використовував фальцет. Критики-сучасники відзначали його тонку гру, продумані музичні акценти.
Привернув увагу глядачів виконанням партії Шуйського в опері М. Мусоргського «Борис Годунов» у постановці 1888, яку також підготував як режисер. Інші партії: Фінн («Руслан і Людмила» М. Глинки), Князь («Русалка» О. Даргомижського), Арнольд («Вільгельм Телль» Дж. Россіні), Фауст («Фауст» Ш. Гуно) тощо.
Співав під керуванням диригентів: Б. Сметани, І. Альтані, Е. М. Бевіньяні (1841–1903; Італія), Ф. Направника (1839, тепер Чехія — 1916, РФ) та ін.
Серед партнерів на сцені: І. Бутенко, С. Трезвинський (1860, тепер Україна — 1942, тепер РФ), В. Тютюнник (1860, тепер Україна — 1924, тепер РФ), Ф. Шаляпін, М. Ейхенвальд (1866, тепер РФ —1957, США).
Виступав також як камерний співак, виконував тенорові партії в ораторіях Й. С. Баха, Г. Ф. Генделя, Ф. Мендельсона Бартольді, романси, народні пісні.
У Київській російській опері поставив 1874 оперу «Опричник» П. Чайковського та ін. Перший постановник опери «Мазепа» П. Чайковського (1884) та «Майська ніч» М. Римського-Корсакова (1909) у Великому театрі в Москві.
Визнання
Іменем Барцала у м. Чеське Будейовіце названо вулицю. Його могила у м. Шумперку є пам’яткою культури.
Література
- Михайлова Т. Виховання співаків у Київській консерваторії. Київ : Музична Україна, 1970. 128 с.
- Кузьмін М. І. Забуті сторінки музичного життя Києва. Київ : Музична Україна, 1972. 226 с.
- Вальц К. Ф. Шестьдесят пять лет в театре. 2-е изд., испр. Санкт-Петербург : Планета музыки, 2011. 316 с.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Барцал, Антон // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Барцал, Антон (дата звернення: 9.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів