Бах, Йоганн Себастьян
Бах, Йо́ганн Себастья́н (нім. Bach Johann Sebastian; 31.03.1685, м. Айзенах, тепер Німеччина — 28.07.1750, м. Лейпциг, тепер Німеччина) — композитор, диригент, педагог.
|
Бах, Йоганн Себастьян (Bach Johann Sebastian) | |
|---|---|
| Народження | 31.03.1685 |
| Місце народження | Айзенах |
| Смерть | 28.07.1750 |
| Місце смерті | Лейпциг |
| Напрями діяльності | музичне мистецтво |
Зміст
Життєпис
Батько був придворним та міським музикантом і викладачем. Імовірно, перші уроки музики Бах отримав у батьківському домі. З 10 років (після смерті батька) його вихованням та музичною освітою опікувався старший брат Йоганн Христоф, що жив у сусідньому м. Ордруфі. Під час студій у школі у м. Люнебурзі (1700–1703) Бах формується як музикант, відвідує північнонімецькі міста Гамбург, Любек, Целле, знайомиться з творчістю провідних композиторів. У люнебурзький період написав свої перші композиції.
1703–1708 працював придворним музикантом у м. Веймарі та органістом в м. Арнштадті та м. Мюльгаузені. У другий веймарський період (1708–1717) обіймав посаду органіста (див. Орган) та концертмейстера оркестру, працював над органною, оркестровою та клавірною музикою (див. Клавір), серйозно вивчав музику А. Кореллі та А. Вівальді, оновлюючи свій музичний стиль. У кетенський період (1717–1723) композитор писав переважно світські музичні твори (клавірні, скрипкові та віолончельні сюїтні цикли, «Бранденбурзькі концерти», перший том «Добре темперованого клавіру» тощо). Від 1723 до 1750 Бах працював у м. Лейпцизі на посаді кантора церкви Св. Фоми. У цей період створив найвідоміші релігійні композиції — духовні кантати, мотети, пасіони, Високу месу. 1729–1740 керував міською музичною колегією та писав для неї світські твори. 1747 — член Товариства музичних наук (засноване Л. Мізлером 1738).
Творчість
Автор понад 1000 творів різних жанрів. Серед вокально-хорових духовних: пасіони, ораторії, меси (зокрема, меса сі мінор або Висока меса), духовні кантати, мотети, магніфікати, чотириголосні обробки протестантських хоралів, духовні пісні та арії. Органна музика композитора включала духовні (хоральні прелюдії, партити та хоральні варіації), світські твори (прелюдії, токати, фантазії, фуги, пасакалія, сонати, концерти). Серед світських — інструментальна музика різних жанрів: оркестрові концерти, сюїти, увертюри; сюїтні цикли, сонати, концерти, варіації, прелюдії, токати, фантазії, фуги, інвенції та симфонії для клавіру; циклічні твори для скрипки, віолончелі, лютні, флейти, гобоя та камерних ансамблів.
Музика Баха належить до завершального періоду пізнього бароко. Стильовим орієнтиром на ранньому етапі творчості композитора була німецька музична традиція: музика Д. Букстегуде, Й. Фробергера та ін. Значний вплив на Баха мала французька й італійська музика. Композитор володів мистецтвом поліфонічного письма: поліфонією насичені його інструментальні та вокально-хорові твори, а вершиною вважають цикл «Мистецтво фуги» (опубліковано після смерті композитора його синами).
Бах був глибоко релігійною людиною. Він належав до лютеранської конфесії і був обізнаним у теологічних питаннях. Багато рукописів композитора мають абревіатури S.D.G. (Soli Deo Gloria — лише Богові слава) та J.J. (Jesu juva — Ісусе, допоможи). Ці слова були для композитора сповіданням його віри. Релігія і мистецтво для Баха були тісно пов’язані.
Бах і Україна
Зв’язки Баха з Україною опосередковані й пов’язані з братом Йоганном Якобом, який працював гобоїстом у військовому оркестрі Карла ХІІ і брав участь у Полтавській битві 1709. Саме брат міг познайомити Баха з українськими піснями, які чув під час перебування в Україні та після повернення до м. Стокгольма, куди відступила частина українських козаків на чолі з П. Орликом.
Ймовірно, Бах міг бути знайомим із творчістю Т. Білоградського, який у 1733–1739 жив у м. Дрездені і пропагував серед європейців українські пісні й танці.
Від 2000 у м. Сумах за ініціативи органіста О. Коваля (нар. 1949) організовано щорічний міжнародний фестиваль музики Баха «Bach-fest».
Визнання
Після смерті Баха з його доробку у другій половині 18 ст. залишилися актуальними лише твори для клавіру (використовувалися з дидактичною метою) та органні композиції церковного призначення. Повернення музики Баха для широкого загалу слухачів розпочалося у 19 ст. після виконання Ф. Мендельсоном Бартольді «Страстей за Матвієм» (1829).
У 1850 у м. Лейпцизі засновано Бахівське товариство, метою якого стало вивчення, публікація та розповсюдження музики композитора. 1946–1950 В. Шмідером (1901–1990; тепер Польща — Німеччина) укладено «Каталог творів Баха» («Bach-Werke-Verzeichnis», скорочено BWV), який постійно оновлюється завдяки знаходженню нових даних та удосконаленню методів атрибуції.
У 20 ст. музика Баха стає предметом інтересу представників неакадемічного напряму музичного мистецтва (передусім джазу).
Династія композиторів
Відомості про родовід Бахів сягають 16 століття. Багато представників родини композитора були професійними музикантами. Серед 11 нащадків Баха чотири сини також стали відомими композиторами.
Вільгельм Фрідеман Бах (нім. Wilhelm Friedemann Bach; 1710–1784, тепер Німеччина) працював у містах Дрездені, Галле, Брауншвейзі та Берліні, є автором вокально-хорової (переважно духовної), органної, оркестрової, камерно-інструментальної, клавірної музики.
Карл Філіп Емануель Бах (нім. Carl Philipp Emanuel Bach; 1714–1788, тепер Німеччина) був представником музичного сентименталізму. Саме його сучасники називали «великим Бахом». Карл працював у Пруссії, містах Берліні, Гамбурзі; створив значну кількість вокально-хорових (духовних і світських) та інструментальних композицій, проте найбільш значимими для розвитку музичного мистецтва стали його твори для клавіру (високо оцінено Ф. Гайдном та В. Моцартом).
Вільгельм і Карл були головними інформаторами першого біографа свого батька Йоганна Ніколауса Форкеля (Johann Nikolaus Forkel; 1749–1818, тепер Німеччина).
Йоганн Крістоф Фрідріх (Johann Christoph Friedrich Bach; 1732–1795, тепер Німеччина) працював у м. Бюккебурзі, є автором опер, ораторій, симфоній, концертів, камерної музики та духовних творів різних жанрів. Музика композитора (на відміну від старших синів Баха) зазнала сильних італійських впливів. Йоганн як композитор у свій час був найменш відомий, а через втрату значної частини доробку під час Другої світової війни повернення його музики в культурний простір ускладнено.
Йоганн Крістіан Бах (Johann Christian Bach; 1735–1782, тепер Німеччина — Велика Британія), який працював у містах Мілані і Лондоні, є автором духовних творів, опер, інструментальної музики різних жанрів. Особливе значення для розвитку музичного мистецтва мали його симфонії та концерти, які репрезентували класичний музичний стиль. Йоганн Крістіан давав уроки композиції восьмирічному В. Моцарту під час його перебування у м. Лондоні 1864; уплив музики «лондонського Баха» є відчутним як в ранніх, так і пізніх композиціях останнього.
Цитата
«Bey einer andächtig Musiq ist alle zeit Gott mit seiner Gnaden Gegenwart». (J. S. Bach)
Цит. за: http://www.butz-verlag.de/deutsch/bach_projekt.htm«У релігійній музиці завжди присутній Бог Своєю благодаттю». (Й. С. Бах) (переклад О. Л. Зосім)
Література
- Forkel J. N. Über Johann Sebastian Bachs Leben, Kunst und Kunstwerke. Leipzig : Hoffmeister und Kühnel, 1802. 69 p.
- Spitta Ph. Johann Sebastian Bach : in 2 bd. Leipzig : Breitkopf & Härtel, 1873–1880.
- Schweitzer A. J. S. Bach. Leipzig : Breitkopf & Härtel, 1908. 844 p.
- Друскін Я. Про риторичні прийоми в музиці Й. С. Баха. Київ : Музична Україна, 1972. 112 с.
- И. С. Бах и современность / Сост. Н. А. Герасимова-Персидская. Киев : Музычна Украина, 1985. 157 с.
- Музичне мистецтво. 2003. Вип. 3: Й. С. Бах та його епоха в історії світової музичної культури. 238 с.
- Калениченко А. Бах (Bach) Йоганн Себастьян // Українська музична енциклопедія : в 5 т. Київ : Видавництво Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології НАН України, 2006. Т. 1. С. С. 155–159.
- Берденникова Е. М. Избранные статьи. Воспоминания / Сост.: Н. А. Герасимова-Персидская, Е. Зинкевич, З. Томсон. Київ : [б. и.], 2007. 269 с.
- Берденникова Е. Гомилетические традиции духовных кантат И. С. Баха. Киев : Музычна Украина, 2008. 200 с.
- Кащенко Ю. Г. Феномен руху в клавірних сюїтах І. С. Баха та його метаморфози: від танцю до образної символіки // Часопис Національної музичної академії України ім. П. І. Чайковського. 2009. № 2 (3). С. 85–94.
- Михайлова И. Н. Идея трансцендентного в музыке И. С. Баха и А. Г. Шнитке: образы, символы, парадоксы. Донецк : [б. и.], 2010. 122 с.
- Савон Д. І. Виконавський склад мотетів Йоганна Себастьяна Баха: гіпотези та дискусії // Науковий вісник національної музичної академії України ім. П. І. Чайковського. 2021. Вип. 132. С. 197–207.
- Bach Digital. URL: https://www.bach-digital.de/
- List of Works by Johann Sebastian Bach // International Music Score Library Project. URL: https://imslp.org/wiki/List_of_works_by_Johann_Sebastian_Bach
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Зосім О. Л. Бах, Йоганн Себастьян // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Бах, Йоганн Себастьян (дата звернення: 9.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 25.04.2023
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
