Кантор
Ка́нтор (лат. cantor — співак) — у католицизмі — співак та соліст церковного хору; у протестантизмі, зокрема лютеранстві, з 16 ст. — диригент церковного хору, композитор, органіст та вчитель музики у церковній школі. У сучасній Англіканській церкві — співак, який заспівує псалми, антифони та ін. духовні твори. В юдаїзмі кантор або хазан (хаззан) — музикант, який виспівує молитви під час синагогального богослужіння. Здавна головним обов’язком хазана було керівництво молитвою громади, під час голосного читання уривків із Тори йому допомагав особливий хор.
Чимало музикантів, композиторів доби середньовіччя та Відродження розпочинали свою професійну діяльність з посади кантора, як-от Дж. Палестріна, Дж. Каччині, Лука Маренціо (1553–1599; Італія) та ін. Лютеранськими канторами були Й. Кунау, Г. Ф. Телеманн, Й. С. Бах.
