Гайдн, Франц Йозеф
Гайдн, Франц Йо́зеф (нім. Haydn, Franz Joseph; 31.03.1732, за іншими даними 01.04.1732, м. Рорау, тепер Австрія — 31.05.1809, м. Відень, тепер Австрія) — композитор, представник Віденської класичної школи.
|
Гайдн, Франц Йозеф (Haydn, Franz Joseph) | |
|---|---|
| Народження | 31.03.1732 |
| Місце народження | Рорау |
| Смерть | 31.05.1809 |
| Місце смерті | Відень |
| Місце діяльності | Австрія |
| Напрями діяльності | Музичне мистецтво |
Життєпис
Батько був сільським каретником; підтримував і розвивав музичні здібності сина. Від 1738 жив у сім’ї родича — учителя та хормейстра І. М. Франка (1708–1783; тепер Австрія) у м. Гайнбурзі-ан-дер-Донау (тепер Австрія), де набув азів музичної освіти.
1740 капельмейстер собору Святого Стефана у Відні Г. Рейтер (1708–1772; тепер Австрія) відібрав Гайдна до кафедрального хору хлопчиків. У м. Відні компонував і варіював мотети, що становили більшу частину репертуару хору; вивчав теоретичні праці композиторів Й. Й. Фукса (1660–1741; тепер Австрія) і Й. Маттесона (1681–1764; тепер Німеччина); опанував гру на фортепіано та скрипці.
1749 Гайдна відрахували з капели собору через втрату голосу після мутації. Був вуличним музикантом, продовжував удосконалювати навички композиції, складаючи невибагливі твори простої форми.
У середині 1750-х оперний композитор Н. А. Порпора (1686–1768; тепер Італія) найняв Гайдна як камердинера й акомпаніатора до занять з вокалістами. Познайомився з композиторами К. В. Р. фон Глюком, А. К. Д. фон Діттерсдорфом (1739; тепер Австрія — 1799; тепер Чехія), Г. К. Вагензейлем (1715–1777; тепер Австрія).
1752–1756 написав перші твори: месу, фортепіанні п’єси для початківців, дивертисменти, зінгшпіль «Кульгавий чорт» тощо. Імовірно 1755 створив перший струнний квартет (Сі-бемоль мажор) та низку інструментальних творів, у яких простежено вплив сина Й. С. Баха К. Ф. Е. Баха (1714–1788; тепер Німеччина).
1759 переїхав до замку Дольні Лукавиці (тепер в однойменному селі біля м. Пльзеня, Чехія) графа К. Й. Ф. фон Морзіна (1717–1783; тепер Чехія), де керував капелою. Цього самого року створив першу симфонію — Симфонія № 1 Ре-мажор.
1761–1790 на службі в капелі угорських князів Естерхазі в м. Айзенштадті (тепер Австрія): спочатку другий, від 1766 — перший капельмейстер. Від середини 1760-х твори Гайдна (іноді без дозволу автора) друкують у містах Парижі (Франція), Лондоні (Велика Британія), Амстердамі (Нідерланди).
1781 у м. Відні познайомився з В. А. Моцартом.
Наприкінці 1790 скрипаль та імпесаріо І. П. Саломон (1745; тепер Німеччина — 1815; Велика Британія) запросив Гайдна до Великої Британії. 1791–1792 концертував у м. Лондоні.
Улітку 1792 в м. Бонні познайомився з Л. ван Бетховеном, якого після переїзду до м. Відня навчав композиції.
Під час других відвідин Великої Британії (1794–1795) уперше почув ораторії Г. Ф. Генделя. Під їх впливом написав ораторії «Створення світу» (1797) за поемою Дж. Мільтона «Загублений та повернений рай» і «Пори року» (1800).
Поховали 01.06.1809 на цвинтарі Гундштурмен у м. Відні, 1820 перепоховали в церкві м. Айзенштадта.
Творчість
Автор творів різних музичних жанрів: симфоній, увертюр, опер, струнних квартетів, зінгшпілів, концертів для сольних інструментів з оркестром (фортепіано, скрипки, віолончелі, флейти, гобоя, валторни, труби), тріо, дивертисментів, п’єс — сонат, варіацій, творів для скрипки з фортепіано, ораторій, кантат, мес, церковних хорів, арій, обробок народних пісень тощо.
Засновник жанрів симфонії та струнного квартету. Творець класичної чотиричастинної симфонії, яку називали «віденською симфонією» (на відміну від тричастинної «французької»). У симфоніях Гайдна зафіксовано традиційний дотепер склад парного симфонічного оркестру з чітким розмежуванням функцій кожної оркестрової групи. Розвинув сонатну форму, що отримала в його симфоніях і камерній музиці класичне втілення.
Автор опер, переважно комічних, популярних при дворах аристократів: «Неочікувана зустріч», «Місячний світ», «Арміда» та ін. Серед найвідоміших — опера «Аптекар» за комедією К. Гольдоні, яку виконують дотепер.
Музика Гайдна пов’язана з фольклорними джерелами центральноєвропейського ареалу, у ній переплетено й переосмислено інтонації австрійських, німецьких, тірольських, угорських, чеських, словацьких, хорватських народних танців і пісень, втілено музичні картини природи й народного побуту.
Визнання
Почесний доктор Оксфордського університету (з 1791), Санкт-Петербургського філармонічного товариства (з 1808); член Шведської королівської академії наук (з 1798), Академії вишуканих мистецтв (з 1801).
Почесний громадянин м. Відня (з 1804).
Будинки-музеї функціонують у містах Відні (з 1899) та Айзенштадті (з 1935). Пам’ятники Гайдну встановлено в містах Відні, Айзенштадті, Берліні.
Портрет композитора викарбувано на австрійських пам’ятних монетах номіналом 2 шилінги (1932) та 5 євро (2009).
1959 в Німеччині та СРСР випустили марки із зображенням Гайдна.
На честь композитора названо затоку в Антарктиді (1961), астероїд 3941 Гайдн (1973), кратер на Меркурії (1976).
Гайдн поряд з В. А. Моцартом і Л. Бетховеном утворили трійцю композиторів-класиків, яку визнано представниками Віденської класичної музичної школи, що опосередковувала подальший розвиток світової симфонічної музики.
Література
- Pohl C.F. Joseph Haydn : in 3 bd. Leipzig : Breitkopf & Härtel, 1875–1927.
- J. Haydn. Gesammelte Schriften und Aufzeichnungen / Hrsg. von D. Bartha. Basel : BärenreiterKassel, 1965. 600 p.
- Трофімов А. Стильові особливості ранніх симфоній Й. Гайдна // Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв. 2019. № 4. С. 153–158.
- The Cambridge Haydn Encyclopedia / Ed. by C. Clark, S. Day-O'Connell. Cambridge : Cambridge University Press, 2019. 520 p.
- Mathew N. The Haydn Economy: Music, Aesthetics, and Commerce in the Late Eighteenth Century. Chicago : The University of Chicago Press, 2022. 243 p.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Кузик В. В. Гайдн, Франц Йозеф // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Гайдн, Франц Йозеф (дата звернення: 30.04.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 18.04.2024
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
