Бухман, Френк
Бу́хман, Френк [ англ. Buchman, Frank; повне ім’я — Френклін Натаніель Деніел (англ. Franklin Nathaniel Daniel); 04.06.1878, м. Пеннсбург, штат Пенсильванія, США — 07.08.1961, м. Фройденштадт, земля Баден-Вюртемберг, Німеччина; похований у м. Аллентауні, штат Пенсильванія, США] — релігійний і громадський діяч, засновник міжнародного руху Моральне переозброєння (від 2001 — міжнародна організація «Ініціативи змін»).
|
Бухман, Френк (Buchman, Frank) | |
|---|---|
| Справжнє ім’я | Френклін Натаніель Деніел |
| Народження | 04.06.1878 |
| Місце народження | Пеннсбург |
| Смерть | 07.08.1961 |
| Місце смерті | Фройденштадт |
| Місце поховання | Аллентаун |
| Напрями діяльності | релігія, проповідництво, філософія примирення |
| Традиція/школа | протестантизм |
Зміст
Життєпис
Походив з родини лютеран швейцарського коріння; батько був власником ресторану, підприємцем.
Близько 1894 разом із родиною переїхав у м. Аллентаун, де закінчив середню школу та лютеранський гуманітарний коледж Мюленберга. По завершенні вступив до Лютеранської духовної семінарії в м. Філадельфії (тепер Об’єднана лютеранська семінарія), 1902 висвячений на священника.
Був активним членом «Християнської асоціації молоді» (англ. «Young Men's Christian Association», YMCA), у 1909–1915 — секретар організації в Університеті штату Пенсильванія. 1915 працював з місією YMCA в Індії (де познайомився з М. Ганді, Р. Тагором), 1916 і 1917–1918 — у Китаї. Відвідав Японію, Корею.
Після повернення до США викладав у Гартфордській теологічній семінарії (тепер Гартфордський міжнародний університет релігії та миру, шт. Коннектикут). Багато працював з молоддю, проповідував серед студентства Принстонського, Єльського, Оксфордського, Кембриджського університетів.
1921 заснував серед студентів Оксфордського університету організацію «Християнське товариство першого століття» (англ. «First Century Christian Fellowship»); 1928 організацію перейменовано на «Оксфордську групу» («Oxford Group»), з 1938 — Моральне переозброєння (Moral Re-Armament, MRA).
1922 залишив посаду викладача і цілковито присвятив себе всесвітній євангелізаційній кампанії. Багато подорожував, відомий публічними промовами, проповідями, миротворчими ініціативами в країнах Європи, Південної Африки, обох Америк. У 1938–1961 — очільник Морального переозброєння. Після Другої світової війни заснував штаб-квартиру руху в м. Ко (кантон Во, Швейцарія).
Діяльність і погляди
Прагнув оновити форми і зміст християнської роботи. «Оксфордська група» постала як позаконфесійне християнське товариство. Основою її діяльності були публічне проповідництво та навернення до Бога, ідейної програми — поширення моральних принципів («стандартів», «абсолютів») чесності, безкорисливості (самозречення), чистоти і любові.
Висував амбітні цілі революційної християнської перебудови світу. Вважав, що духовне, моральне відновлення людей («починати з себе») має передувати економічному й політичному. До корінних проблем сучасного світу відносив нечесність, егоїзм і страх у людях, родинах, а відтак — у цілих націях, що продукує розлучення, злочинність, безробіття, девіантну поведінку. У своїх промовах викладав концепцію про перебудову внутрішньої особистої свідомості на засадах євангельської моралі, що веде до перебудови загальнонаціональної свідомості. Украй негативно ставився до комунізму за пропаганду матеріалістичного, атеїстичного світогляду.
«Моральне переозброєння» розумів як шлях до подолання світової моральної кризи, відвернення воєн і досягнення миру. Погляди Бухмана стали резонансними в умовах наближення нової світової війни. Прихильниками руху ставали знані політичні, громадські, культурні діячі, переважно з правих, консервативних кіл. Бухман особисто зустрічався з провідними церковними лідерами, представниками істеблішменту, монархічних родин.
Після Другої світової війни активно сприяв франко-німецькому примиренню; утвердженню нових відносин між європейськими націями на засадах релігійних і моральних цінностей і здорового глузду. Висував ідею об’єднаної Європи.
Міжнародний конференц-центр, відкритий Моральним переозброєнням у м. Ко, надав помітний імпульс процесу повоєнного примирення в Європі. Збірник промов Бухмана кількаразово перевидавали, перекладали різними мовами. Пропаговане ним релігійно-етичне вчення отримало назву бухманізм.
Нагороди і визнання
Нагороджений французьким та німецьким урядами за внесок у повоєнне примирення націй: Орден Почесного легіону (Франція, 1950), Великий хрест ордена «За заслуги» (Німеччина, 1952). Отримав почесні нагороди від Японії і Філіппін за миротворчу діяльність.
Почесний ступінь доктора права Університету Оглетгорпа (США, 1939).
На честь діяча названо дорогу в м. Фройденштадті (1956), встановлено пам’ятний камінь (1990).
Будівля в м. Аллентауні, де мешкала родина Бухманів, перетворено на будинок-музей.
Праці
- Remaking the World. London : Blandford Press, 1961. 396 p.
- The Revolutionari Path: Moral Re-Аrmament in the Thinking of Frank Buchman. London : Grosvenor Books, 1975. 72 р.
Література
- Spoerri Th. Dynamik aus der Stille. Die Aktualität Frank Buchmans. 3 aufl. Luzern : Caux, 1971. 244 р.
- Lean G. Frank Buchman: А Life. London : Constable, 1985. 590 р.
- Lean G. Der vergessene Faktor: Vom Leben und Wirken Frank Buchmans. Moers : Brendow, 1991. 476 р.
- Sack D. Moral Re-Armament. The Reinventions of an American Religious Movement. New York : Palgrave MacMillan, 2009. 230 p.
- Колодний А. Бухманізм // Українська Релігієзнавча Енциклопедія : в 3 т. / За ред. проф. А. Колодного. Київ : Інтерсервіс, 2022. Т. 1. С. 256.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Бухман, Френк // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Бухман, Френк (дата звернення: 12.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 14.09.2022
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
