Бюлетень виборчий

Бюлете́нь ви́борчийофіційний документ, який засвідчує волевиявлення на виборах до представницьких органах, на виборні посади, а також на референдумах.

Характеристика

Бюлетень виборчий є найпоширенішим засобом голосування й водночас документом про зроблений вибір. Виконує низку функцій: інформує виборця про вибори, кандидатури і порядок голосування; забезпечує таємне голосування; фіксує результат голосування для подальшого встановлення переможців виборів.

Форми

Форму бюлетеня виборчого встановлює вповноважена для цього офіційна установа (в Україні — Центральна виборча комісія, ЦВК) або інші учасники виборчого процесу (у Франції — кандидати і політичні партії, які балотуються). Трапляються випадки проведення виборів без бюлетеня виборчого (наприклад, у Норвегії виборець може використати звичайний аркуш білого паперу).

Класифікація

За структурою бюлетені можуть бути простими чи складними, містити лише назви партій або імена кандидатів у депутати, хоча трапляються й змішані варіанти.

Бюлетені виборчі бувають категоричними чи порядковими, можуть пропонувати вибір між окремими кандидатами або політичними партіями чи водночас і кандидатами, і партіями. Категоричні бюлетені містять умову вибору одного кандидата або політичної партії.

Порядкові дають змогу виборцеві визначитися за складнішою схемою вибору: наприклад, системи голосування в порядку надання переваги, системи альтернативного голосування й системи з правом передання голосу іншому кандидатові допомагають виборцеві оформити вибір у формі списку, де біля прізвищ усіх кандидатів проставляють порядкові номери.

У кожному випадку структура бюлетеня визначається типом виборчої системи, відповідно до способу розподілу голосів виборців.

В Україні

Форма і зміст бюлетеня виборчого в Україні визначаються законодавством (Закони України «Про місцеві вибори», «Про вибори народних депутатів України», «Про вибори Президента України») і рішеннями виборчих комісій, прийнятими у межах їх законних повноважень.

Стаття 80 Закону України «Про вибори народних депутатів України» (2011) визначає види бюлетеня виборчого, строки, форму, текст, необхідні реквізити, ступені захисту, що затверджуються ЦВК не пізніше, ніж за 53 дні до дня голосування.

Бюлетень виборчий для голосування в загальнодержавному окрузі й одномандатних виборчих округах повинні бути різного кольору.

Бюлетені виборчі друкують державною мовою, розміщують на одній сторінці й лише з одного боку.

До бюлетеня виборчого для голосування в загальнодержавному окрузі вносять назви політичних партій у порядку їхніх номерів, визначених жеребкуванням, яке здійснювала ЦВК. У бюлетені виборчому вказують повну назву відповідної політичної партії, власні імена та по батькові перших п’яти кандидатів у депутати, уведених до виборчого списку партії. Між номером кожної партії та її назвою розміщено порожній квадрат.

У бюлетені виборчому для голосування в одномандатному окрузі зазначають в алфавітному порядку прізвища, імена та по батькові кандидатів у депутати, зареєстрованих у цьому окрузі, з інформацією про рік народження, освіту, посаду (заняття), місце роботи, місце проживання, партійність, суб’єкт висування кожного кандидата. Ліворуч від прізвища кожного кандидата розташовано порожній квадрат.

Бюлетень виборчий є документом суворої звітності. ЦВК, окружні й ДВК забезпечують суворий облік отриманих та виданих бюлетенів виборчих відповідно до вимог Закону України. Бюлетені виборчі для кожної виборчої дільниці виготовляють у кількості, що на 2 % перевищує кількість виборців, які включені до списку виборців на виборчій дільниці.

Кримінальний кодекс України (стаття 158) передбачає кримінальну відповідальність за виготовлення виборчого документа в спосіб, який не передбачений законом; невстановленого зразка; усіляку його підробку; неправомірне використання виборчого бюлетеня.

Додатково

США відмовилися від виборчого бюлетеня і використовують машини для голосування — спеціальні апарати для подання й автоматичного підрахунку голосів. Машини застосовують у США з кінця 19 ст. не лише для полегшення процедури голосування й підбиття підсумків, але й для боротьби з виборчим шахрайством.

Література

  1. Кочубей Л. О. Виборчі технології : Навчальний посібник. Київ : Український центр політичного менеджменту, 2008. 332 с.
  2. Кочубей Л. Бюлетень виборчий // Політична енциклопедія / Гол. ред. Ю. Левенець. Київ : Парламентське видавництво, 2011. С. 81.
  3. Шведа Ю. Технологія виборчої кампанії. Основи електорального маркетингу та менеджменту. Львів : Львівський національний університет імені Івана Франка, 2013. 339 с.
  4. Шведа Ю. Р. Вибори від А до Я. Львів : Астролябія, 2015. 384 с.

Автор ВУЕ

Б. Л. Дем’яненко


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Дем’яненко Б. Л. Бюлетень виборчий // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Бюлетень виборчий (дата звернення: 28.04.2024).

Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶