Вибір
Ви́бір — складний внутрішній вольовий процес самовизначення особистості щодо своїх рішень, принципів, вчинків: надання переваги одній із альтернатив і відмова від іншої.
Зміст
Історична довідка
В античній філософії проблема свободи вибору є складником проблеми свободи волі, осмислення долі, випадку, необхідності. Аристотель увів поняття «зумисний вибір» (давньогрец. προαίρεσις) на позначення усвідомленого вибору, що відіграє вирішальну роль у розумінні чеснот. Епіктет називав його ядром особистості.
Григорій Нисський аналізував вибір у контексті осмислення волі та можливого спрямування людини на вдосконалення. Іван Золотоустий зауважував про його значення в духовному розвитку людини. Аврелій Августин вважав людину рабою гріхів, що не здатна обирати краще. М. Лютер наголошував, що свободу волі простежуємо в земних справах людини, але її немає в спасінні.
Дж. Бентам визначав вибір як підрахунок вигід і втрат, насолод і страждань, котрі породжують вчинки. В І. Канта вибір постає в контексті свободи волі, пов’язаної зі здатністю творити добрі дії та підкореної моральному закону. С. К’єркегор звертався до проблеми вибору під час осмислення естетичної, етичної й релігійної стадій розвитку особистості. За Ж.-П. Сартром людина здійснює вибір і має бути відповідальною, не маючи гарантій правильності своїх вчинків. А. Камю покладав в основу вибору повноту переживань, ясність бачення і самовіддачу. Л. Виготський пов’язував оволодіння особою реакцією вибору з навчанням мимовільному управлінню своєю діяльністю. В Е. Г. Еріксона самовизначення постає як результат виборів, які є засобами формування особистісної ідентичності. Поняття драматичного вибору важливе в теорії когнітивного дисонансу Л. Фестінгера.
На початку 21 ст. в етиці, антропології філософській, комунікативній філософії, аналітичній філософії відбувається новітня актуалізація проблеми вибору як концепту, необхідного для пізнання самореалізації особистості, впливу на неї медіатизованої взаємодії і нових медіа. Проблеми вибору характеризували в працях щодо свободи волі Д. К. Деннет, філософи П. ван Інваген (1942) і Г. Г. Франкфурт (1929), Р. Г. Кейн (1938; усі — США), Д. Перебум (1957; Нідерланди) та ін.
Характеристика
Постійний вибір з наявних можливостей — базовий аспект людського існування, спосіб самоздійснення особистості, динамічний процес і результат, що оформився в рішенні. Під час вибору відбувається самоідентифікація особистості, а в його здійсненні важливу роль відіграють емоційний, інтелектуальний і вольовий компоненти. Вибір передбачає оцінку власних можливостей, його результатом може стати переживання особистістю свободи та максимальної суб’єктності. Суб’єкт здатен ініціювати вибір, обмежити, уточнити й розширити межі існування, розкрити свій внутрішній світ. Вибір засвідчує спроможність особистості до певних дій, що зумовлено рівнем її розвитку, інтересами та потребами, мотивовано розумінням ситуації, ціннісними орієнтирами. Здатність до вільного вибору передбачає вирішення невизначеності в умовах множинних альтернатив унаслідок того, що особа бере на себе відповідальність за реалізацію однієї з наявних можливостей. Він корелює з самовизначенням, а його можливість пов’язана із свободою самовираження, самореалізації та самоактуалізації.
Класифікація
У філософії і психології виділяють:
- Життєвий вибір, що є варіантом реалізації особистістю ціннісних орієнтацій, механізмом вирішення кризових життєвих ситуацій і засобом знаходження оптимального напряму майбутнього особистісного розвитку, що сприяє самоактуалізації.
- Моральний вибір, що найяскравіше проявляє себе в ситуації морального конфлікту. Філософ, професор В. Малахов (1948; тепер Україна) визначає його як акт волевизначення суб’єкта на основі надання переваги певній системі морально-значущих цінностей та самостійно ухваленого морального рішення, яке реалізоване в цілісній лінії поведінки або в окремих вчинках.
- Екзистенціальний вибір, що пов’язаний із запитуванням людини про сенс її існування в граничній ситуації. Психіатр, психотерапевт, один із засновників гештальт-терапії Ф. С. Перлз (1893; тепер Німеччина — 1970; США) зараховував до його властивостей самостійність, спонтанність, цілісність, очевидність і ступінь задоволеності особистості своїм рішенням.
Екзистенціальний і моральний вибір можна характеризувати як вибір людиною самої себе. Соціальний вибір відрізняється масштабністю і значущістю; передбачає усвідомлене визначення особистістю дій і засобів їх досягнення, пов’язаних із розвитком соціуму в певному напрямку.
Додатково
Психолог, професор І. Д. Ялом (1931; США) розглядає вибір як відхилення певних альтернатив.
За Ф. С. Перлзом у ситуації екзистенціального вибору людина опиняється на перехресті кількох дійсностей, кожна з яких існує за власними правилами.
Психолог, психотерапевт А. Ленгле (1951; тепер Австрія) тлумачить вибір між здатністю сказати життю «так» або сказати життю «ні» як граничну ситуацію.
Е. Фромм пов’язував вибір із можливостями реалізації свободи негативної (від чогось) і позитивної (для чогось).
У логотерапії В. Франкла право вибору є однією із засадничих ідей: людина володіє свободою рішення та вибору за будь-яких обставин, причому особливе значення має вибір відповідальності за свої дії, який робить можливим творення сенсу життя, коли в найекстремальніших обставинах особа здатна вибирати, отримуючи духовну незалежність.
Психолог, академік НАПН Т. Титаренко (1950; тепер Україна) наголошує на тому, що в добу постмодерну особа може здійснювати авторський вплив на реальність, бо вибір передбачає зв’язок між наративом, свободою і вибором.
Цитата
«Все може бути відібрано у людини, окрім одного: остання людська свобода — вибір особистого ставлення перед сукупністю обставин та свій власний шлях».
Цит. за: Франкл В. Лікар та душа. Основи логотерапії / Пер. з англ. Харків : Клуб сімейного дозвілля, 2018. С. 63.
Література
- Малахов В. Моральний вибір // Філософський енциклопедичний словник. Київ : Абрис, 2002. С. 399.
- Особистісний вибір: психологія відчаю та надії // За ред. Т. М. Титаренко. Київ : Міленіум, 2005. 336 с.
- Hastie R., Dawes R. Rational Choice in an Uncertain World: The Psychology of Judgment and Decision Making. 2nd ed. Los Angeles : Sage Publications, 2010. 374 p.
- Frede M. Free Will: Origins of the Notion in Ancient Thought. Berkeley : University of California Press, 2012. 206 p.
- Франкл В. Людина у пошуках справжнього сенсу: Психолог у концтаборі / Пер. з англ. Харків : Клуб сімейного дозвілля, 2016. 160 с.
- Врана А. Філософема вибору в контексті сучасної філософії свідомості // Перспективи. 2019. № 4. С. 157–163.
- Доброносова Ю. Вибір як спосіб самоздійснення у повсякденні війни // Актуальні проблеми філософії та соціології. 2023. Вип. 41. С. 34–39.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Доброносова Ю. Д. Вибір // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Вибір (дата звернення: 29.04.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 25.12.2023
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
