Самоактуалізація
Са́моактуалізáція — процес розгортання особистісного й екзистенціального потенціалу індивіда, якнайповнішого вияву автентичності; мотиваційний чинник саморозвитку й самовдосконалення особистості.
Зміст
Характеристика
Самоактуалізація — базовий процес саморозвитку особистості, пов’язаний зі здійсненням нею сенсу свого життя, рухом до самовираження, а не пристосування. У ній оприявнюється прагнення людини до втілення своїх потенційних можливостей, здібностей, талантів; вона включає самоосягнення, самопізнання, самотворення і самоперевершення.
А. Маслоу означував самоактуалізацію як найвищу потребу і мотивацію в ієрархії потреб, без якої втрачають значення всі попередні, й яка пов’язана із переходом від базових життєвих потреб до екзистенціальних. Вказував на те, що самоактуалізація вимагає відваги й вірності сенсобуттєвим цінностям, а тому люди з різних причин можуть і відмовитися від неї.
Принцип самоактуалізації орієнтує на розуміння того, що призначенням кожної людини є «народити» своє буття, відбутися (а не залишитися «нереалізованою можливістю»).
У процесі самоактуалізації відбувається динамічна самоідентифікація, світо- і самоусвідомлення, що вимагає від особи мобілізації сил і здібностей, зміни пріоритетів і переосмислення цінностей. Для самоактуалізованих осіб, за висновком психологів, характерне ефективне сприйняття реальності та позитивне прийняття себе й інших людей, природність поведінки, готовність до служіння, вміння відрізняти засіб від мети, креативність, воля і активність. Водночас їм притаманні відстороненість, потреба в усамітненні, автономність, незалежність від середовища, свіжий погляд на речі, опір культурним впливам.
В історії ідей
Підґрунтям ідеї самоактуалізації стало осмислення специфіки людського буття у німецьких романтиків (див. Романтизм), С. К'єркегора, Ф. Ніцше, представників антропології філософської, екзистенціалізму і феноменології.
Від середини 20 ст. поняття самоактуалізації стало одним із ключових у психології гуманістичній. Основоположними у становленні його розуміння є праці К. Роджерса, А. Маслоу, В. Франкла. Цінні висновки щодо окремих її аспектів присутні у А. Адлера, Е. Еріксона, Е. Фромма, К. Горні. Завдяки осмисленню самоактуалізації, гуманістична психологія не тільки стала новим етапом у розвитку психотерапії, а й значно вплинула на культуру 2-ї пол. 20 ст.
Ідея самоактуалізації уґрунтована на новому розумінні гуманістичною психологією психічного здоров’я особи. А. Маслоу в працях «До психології буття» (англ. «Toward a Psychology of Being», 1962) і «Далекі межі людської психіки» (англ. «The Farther Reaches of Human Nature», 1971) запропонував новий погляд на природу людини, основою якої є здорове динамічне ядро, що уможливлює самоактуалізацію або «нове народження» індивіда; вважав агресивність, жорстокість, схильність до руйнації набутими, а не вродженими рисами. А в роботі «Мотивація й особистість» (англ. «Motivation and Personality», 1954) описав самоактуалізованих осіб (англ. self–actualizing persons). Серед притаманних їм рис виділив: автентичність і автономію, здатність яснішого бачення життєвих реалій та передбачати майбутнє, позитивне ставлення до себе, Інших і людської природи, спонтанність поведінки, «рівновага духу» і бажання самоти, орієнтація на буттєві цінності, пов’язані з прагненням найповнішого розвитку і реалізації здібностей, почуття солідарності й гумору. Вказував на спорідненість ідеї самоактуалізації із ідею автентичного існування в екзистенціалізмі, але відкидав ідею Самості як проекту Ж.-П. Сартра.
К. Роджерс у праці «Консультування і психотерапія» (англ. «Counseling and Psychotherapy: Newer Concepts in Practice», 1942) називав потяг до актуалізації (як вродженого прагнення реалізувати свої здібності) основою людської поведінки. Початком самоактуалізації вважав усунення невідповідності між автентичною Я-концепцією (Самістю) та ідеалізованим уявленням людини про себе. Описував самоактуалізовану людину як автономну, повноцінно функціонуючу особу, якій притаманні відкритість до власних переживань, прагнення насичено проживати кожен момент, довіра до себе і своєї тілесності, позитивне ставлення до Інших і творчий підхід до справ.
Ґ. В. Олпорт (1897–1967; США) розглядав процес самоактуалізації як прояв автентичного існування особи, суттю якого є прагнення до самовтілення. Ядром особистості вважав «Я», а глибинне спрямування людини до реалізації свого потенціалу пов’язував із особистісно-значущими цінностями і виборами.
В. Франкл у праці «Людина у пошуках справжнього сенсу» (англ. «Man’s Search for Meаning», 1946) пов’язував самоактуалізацію зі здійсненням людиною сенсу свого життя. Визначальними у ній вважав свободу вибору, почуття відповідальності, свідомий контроль за життям, подолання тривоги за себе, самотрансцендентність, тобто вихід людського «Я» за власні межі.
Змістовно близькими до ідеї самоактуалізації є ідеї індивідуації К. Г. Юнга, вільного самотворення Ж.-П. Сартра, повного народження Е. Фромма, трансперсональних мотивів Ф. Лерша (1898–1972; Німеччина).
Вчений-психолог українського походження Р. Трач (нар. 1927; Україна, США) об’єднав висновки гуманістичної психології щодо самоактуалізації з ідеями В. Дільтея, К. Ясперса і Ф. Лерша та означив таке широке дослідницьке річище як людинознавчу психологію. Ідея самоактуалізації близька до життєвого принципу розвитку «само-собою-наповнення», запропонованого В. Стусом.
Значення
Ідея самоактуалізації, виплекана в лоні гуманістичної психології, на відміну від класичного психоаналізу та біхевіоризму наголошувала на бажаності людської свободи та особистісній самореалізації.
Традиція вживання термінів «самоактуалізація» та «самореалізація» як синонімів домінувала у 20 ст. На поч. 21 ст. у філософії, психології та педагогіці зміст цих понять розрізняють. Якщо самореалізацію пов’язують радше із формами практичної діяльності індивіда, соціальними впливами і способами самоствердження, то самоактуалізацію — із проявом внутрішнього потенціалу особистості та пошуком нею способу автентичного існування. Самоактуалізацію розглядають як тенденцію і рух до самовираження, а не мету чи результат розвитку.
Додатково
А. Маслоу розрізняв два типи самоактуалізованих осіб. Перші — мають невеликий досвід пікових переживань, прагматично орієнтовані, спрямовані на пізнання і дослідження, тому здатні діяти на випередження і продукувати нові форми співпраці у різних сферах суспільного життя. Другі — відкривають нові обрії розвитку культури і самопізнання, орієнтовані на творчість і експериментальний антропологічний досвід, в їхньому житті важливу роль відіграють пікові переживання, й саме вони відкривають те, що самоактуалізація не є безболісною.
Джерела
- Роджерс К. Взгляд на психотерапію. Становление человека / Пер. с англ. М. М. Исениной. Москва : Прогресс, 1994. 480 с.
- Маслоу А. Дальние пределы человеческой психики / Пер. с англ. А. М. Татлыбаевой. Санкт-Петербург : Евразия, 1999. 432 с.
- Маслоу А. Мотивация и личность / Пер. с англ. А. М. Татлыбаевой. Санкт-Петербург : Евразия, 1999. 478 с.
Література
- Свобода: сучасні виміри та альтернативи. Київ : Український Центр духовної культури, 2004. 486 с.
- Самчук Р. Концепція «самоактуалізації» Абрахама Маслоу як шлях досягнення особистісної ідентичності // Наукові записки Національного університету «Острозька академія». Сер.: «Культурологія». 2011. Вип. 8. С. 134–140.
- Лерш Ф. Структура особи / Пер. з нім. І. Іващенка, О. Семотюка і П. Таращука. Київ : Пульсари, 2014. 560 с.
- Франкл В. Людина в пошуках справжнього сенсу. Психолог у концтаборі / Пер. з англ. О. Замойської. Харків : Клуб сімейного дозвілля, 2016. 160 с.
- Доброносова Ю. Д. Особливості сучасного медіакомунікаційного контексту самоактуалізації особистості // Вісник Львівського університету. Сер.: «Філософсько-політологічні студії». 2018. Вип. 18. С. 85–91.
- Трач Р. Людинознавча психологія. Київ : Пульсари, 2019. 188 с.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Доброносова Ю. Д. Самоактуалізація // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Самоактуалізація (дата звернення: 3.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 21.11.2020
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
