Бібліоніміка
Бібліоні́міка (грец. βιβλίον — книга, грец. уνομα — ім’я, назва) — розділ ономастики, що вивчає історію та особливості виникнення, зміни і розповсюдження власних імен (назв) бібліотек, а також зв’язки та закономірності в діяльності бібліотеки, пов’язані з її назвою. Термін запропоновано С. Матліною (нар. 1944; РФ).
Характеристика
Назва бібліотеки є складником її логотипа та виконує функції:
- іміджеву;
- ідентифікаційну;
- диференційну.
Назва бібліотеки формує образ установи, пов’язує її з певною культурою, традицією, увиразнює поміж інших.
Назва книгозбірні може
- походити від обставин її заснування або конкретної будівлі історичного значення;
- відображати склад фонду бібліотеки, наявність тих чи інших рукописів, рідкісних і цінних видань чи особистих колекцій;
- залежати від зміни напряму діяльності бібліотеки чи потреби створення нового іміджу книгозбірні, наближення до читача.
С. Матліна виділила 4 типи назв бібліотек.
- Персоніфіковану назву формулюють на честь імені видатного діяча культури або науки. Використовують як культурний знак, втілення історичної пам’яті, символ. Імідж людини у свідомості потенційних відвідувачів переноситься на образ бібліотеки, як центру зі збирання, зберігання та вивчення документів і доробку особи, ім’ям якої її названо (Публічна бібліотека імені Лесі Українки, Наукова бібліотека імені Михайла Максимовича).
- Назва за напрямом діяльності походить від пріоритетного напряму діяльності бібліотеки (Національна юридична бібліотека, Національна наукова медична бібліотека України).
- Умовно-символічна назва націлена на піднесено-чуттєве сприйняття, створює привабливий образ бібліотеки за рахунок позитивних емоційних або історико-культурних асоціацій («Дзвіночок», «Барвінок»).
- Топографічна назва пов’язана з розташування бібліотеки. Книгозбірня асоціюється з певним районом чи поселенням, стає його головним інформаційно-культурним майданчиком, центром краєзнавства (Одеська національна наукова бібліотека, Андрушівська центральна районна бібліотека).
Значення
Назва бібліотеки — ресурс, що працює на репутацію книгозбірні, дозволяє їй транслювати свою місію та зміст суспільної значущості.
Література
- Матлина С. Г. Библионимика. Имя как символ и бренд библиотеки. (Постановка проблемы) // Научные и технические библиотеки. 2007. № 4. С. 5–14.
- Соколов В. Ю. Бібліоніміка // Українська бібліотечна енциклопедія. 2015. URL: https://ube.nlu.org.ua/article/Бібліоніміка
- Соколов В. Ю. Библионимика и эффективность социокультурной деятельности библиотек Украины // Вестник Библиотечной Ассамблеи Евразии. 2018. № 3. С. 49–52.
- Темчур К. О. Бренд бібліотеки в системі територіального брендингу // Вісник Харківської державної академії культури. Серія: Соціальні комунікації. 2019. Вип. 54. С. 92–100.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Панчук Д. М. Бібліоніміка // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Бібліоніміка (дата звернення: 27.04.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 09.08.2022
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
Національна поліція України
