Біблія короля Якова
Бі́блія короля́ Я́кова [ англ. King James Bible; Royal Version; також відома як офіційно схвалений переклад або авторизована версія Біблії (англ. Authorized Version of the Bible, KJV] — англомовний переклад Біблії, санкціонований королем Англії Яковом І Стюартом і завершений у 1611. Вважається не тільки священним текстом, а й взірцем класичної англійської літератури.
Загальна характеристика
Переклад Біблії здійснений з метою виправити помилки, допущені у попередніх перекладах (т. з. Женевській Біблії 1560, Єпископській Біблії 1568), посприяти уніфікації Святого Письма серед англомовних християн й послабити розбіжності між різними протестантськими спільнотами Англії. Також став відповіддю англійських протестантів на передуючий католицький англомовний переклад з Вульгати (1582–1609).
Отримав назву на честь короля Якова І Стюарта (1566–1625). Дотепер має статус офіційно санкціонованого, авторизованого королем тексту, хоча відповідні історичні документи відсутні.
Питання про створення нового перекладу Біблії серед інших вимог подальшого реформування церкви порушили перед монархом лідери спільноти пуритан. Для обговорення петицій за наказом короля в січні 1604 було скликано т. з. Гемптон-Кортську конференцію (у палаці Гемптон-Корт, м. Лондон). Король взяв участь у її роботі й підтримав ідею створення нового перекладу, який би замінив чинний (офіційно визнану Англіканською церквою т. з. Єпископську Біблію).
Робота над перекладом тривала 7 років (1604–1611). Спеціальна комісія у складі від 47 до 54 осіб здійснила переклад з грецького Textus Receptus, Септуагінти, масоретських текстів. Біблія короля Якова складається з 39 книг Старого Завіту, 27 книг Нового Завіту, до структури увійшли і неканонічні книги.
1885 видана переглянута версія (т. з. Revised Version, здійснена за наказом королеви Вікторії), що стала офіційним текстом Англіканської церкви, а також пам'яткою класичної англійської літературної мови 19 ст.
Історична довідка
В історії створення англомовних перекладів Біблії виокремлюють кілька етапів.
Перший етап пов’язують зі староанглійськими перекладами. Серед найдавніших — Ліндісфарнські Євангелія (англ. Lindisfarne Gospels), перекладені з латини у 10 ст. (як міжрядкові глоси до латинського тексту).
Другий етап відлічують від кін. 14 ст. Помітне значення відіграв переклад богослова, оксфордського професора Дж. Вікліфа, десятки рукописних копій якого були поширені країною. Всі староанглійські переклади, як і переклад Вікліфа, здійснювалися з Вульгати.
Третій етап безпосередньо обумовлений піднесенням протестантського руху та появою книгодруку. Віхою цього періоду є переклад реформатора В. Тіндейла (англ. William Tyndale; 1494–1536), знаного як «батько англійської Біблії». 1526 видано повний переклад Нового Звіту, 1530 — П’ятикнижжя Мойсея, праця тривала до 1934. На відміну від попередників Тіндейл перекладав з Септуагінти, а його доробок став підґрунтям усіх наступних перекладів.
1535 у м. Гамбурзі вийшла з друку перекладена Біблія М. Ковердейла. 1539 видана в Англії як офіційно санкціонована і з посвятою королю Генріху VIII (частково включила переклади Тіндейла, частково — здійснені з Вульгати, Біблії Лютера та ін.). За свій розмір відома також як «Велика Біблія», а за патронат державного секретаря Томаса Кромвеля (бл. 1485–1540) над проєктом — як «Біблія Кромвеля». Ковердейлівський переклад Псалтиря дотепер вважається одним із кращих і використовується Англіканською церквою. У цей же період видані т. з. Біблія Метью (1537), Біблія Тавернера (1539).
У 1557–1560 вихідцями з Англії укладено Женевську Біблію, з нумерацією віршів, вказівками, прологами до кожної книги, мапами, глосарієм тощо. Тільки до поч. 17 ст. книга витримала понад 65 видань і стала важливим джерелом для Біблії короля Якова. 1568 вийшов у світ переклад, що став результатом колективної праці англіканських єпископів під патронатом Архієпископа Кентерберійського (відомий як «Єпископська Біблія»), і став новою офіційною Біблією Англіканської церкви.
У 1582–1609 оприлюднено католицький переклад — т. з. Реймсько-Дуейська Біблія (переклад Нового Звіту здійснено в м. Реймсі, Старого Завіту — в м. Дуе, Франція). Переклад зберігав багато латинізмів, часом буквально копіював оригінал.
Біблія короля Якова, робота над якою була завершена 1611 спеціально створеними робочими групами перекладачів у вчених осередках Вестмінстера, Оксфорда й Кембриджа, більш ніж на половину повторювала переклад Тіндейла. Стала третьою Біблією, офіційно санкціонованою Англіканською церквою.
Значення
Біблія короля Якова отримала значне поширення у протестантському середовищі, служила засобом полеміки з католицькими догматами і католицьким перекладом тексту Святого Письма. Здійснила великий вплив як на західне християнство, так і на англійську літературу; визнана унікальною пам’яткою та еталоном англійської мови.
Дотепер використовується при богослужіннях низкою протестантських деномінацій (попри наявність пізніших перекладів). Перекладена понад двома сотнями мов.
Служби у Королівській каплиці Гемптон-Корта за традицією здійснюються із читанням Біблії королі Якова.
Література
- Edwards B. William Tyndale the Father of the English Bible. Farmington Hills : William Tyndale College, 1982. 191 р.
- Daniell D. The Bible in English: Its History and Influence. New Haven : Yale University Press, 2003. 899 p.
- Daniell D. Translating the Bible: Why Tyndale is Still Vital // Tyndale Society Journal. 2004. № 27. P. 29–41.
- Чугунова Т. Г. Английские Библии XVI–XVII вв.: проблемы взаимозависимости // Вестник Нижегородского университета им. Н. И. Лобачевского. 2015. № 2 (2). С. 290–295.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Арістова А. В. Біблія короля Якова // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Біблія короля Якова (дата звернення: 27.04.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 21.12.2021
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
