Бігелоу, Кетрін Енн
Бі́гелоу, Ке́трін Енн (англ. Bigelow, Kathryn Ann; 28.10.1951, м. Сан-Карлос, штат Каліфорнія, США) — кінорежисер, сценарист, продюсер, актриса. Була дружиною режисера Дж. Кемерона (1989–1991).
|
Бігелоу, Кетрін Енн (Bigelow, Kathryn Ann) | |
|---|---|
| Народження | 28.10.1951 |
| Місце народження | Сан-Карлос |
| Alma mater | Інститут мистецтв Сан-Франциско |
| Напрями діяльності | кіномистецтво |
Зміст
Життєпис
Народилася у сім’ї менеджера та бібліотекарки. Закінчила середню школу Санні-Хіллз у м. Фуллертоні (1970).
З 1970 навчалася в Інституті мистецтв у м. Сан-Франциско. 1972 здобула ступінь бакалавра образотворчого мистецтва. Водночас брала участь в освітній програмі Музею американського мистецтва Вітні (м. Нью-Йорк).
Уперше зіграла маленьку роль у відеоарті художника Р. Серра (нар. 1938; США) «Дилема в’язня» (1974).
З 1974 вивчала теорію кіномистецтва в Колумбійському університеті та здобула ступінь магістра. Серед наставників Бігелоу були письменниця С. Зонтаґ, критики С. Лотрінгер (1938, Франція — 2021, США), Е. Сарріс (1928–2012; США), Е. В. Саїд (1935, тепер Ізраїль — 2003, США).
Згодом працювала викладачем у Каліфорнійському інституті мистецтв (м. Санта-Кларіта).
Творчість
Перша режисерська робота — короткометражний фільм «Налаштування» (1978). Перша повнометражна стрічка — роуд-муві («дорожній фільм») про байкерів-злочинців «Без любові» (1981) з актором В. Дефо (нар. 1955; США) у головній ролі.
У ранніх картинах помітна специфіка її режисерського стилю: жорсткість, видовищність, суперечлива естетика постмодерного візуального мистецтва. Спеціалізується на зйомках фільмів жахів, бойовиків, фантастики. Культовою стала вампірська (див. Вампір) стрічка «Майже повна темрява» (1987), суміш жанрів горору (фільму жахів) та неовестерну. На кінофестивалі «Санденс» у м. Парк-Сіті (штат Юта, США) 1990 було показано кримінально-психологічний трилер «Блакитна сталь» (1990). Популярним і прибутковим у прокаті став фільм «На гребені хвилі» (1991) з акторським дуетом П. Свейзі (1952–2009; США) та К. Рівза (нар. 1964; Ліван — Канада). Ближче за стилем до авторського кіно був науково-фантастичний трилер «Дивні дні» (1995). Містичний трилер «Вага води» (2000) представлено на кількох міжнародних кінофестивалях.
Фільм «К-19» (про аварію на радянському підводному ядерному човні), вийшов у 2002, ознаменував перехід до серйозної соціально-політичної тематики. У складі акторської групи були Г. Форд (нар. 1942; США) та Л. Нісон (нар. 1952; Північна Ірландія, Велика Британія).
Фільм «Володар бурі» за сценарієм М. Боала (нар. 1973; США) про американських саперів у Іраку здобув високу оцінку у глядачів і кінокритиків. Він отримав вищу нагороду Венеціанського міжнародного кінофестивалю «Золотий лев» (2008), дві статуетки «Оскар» (у номінаціях «найкраща режисура» та «найкращий фільм»), а також ще близько півсотні престижних нагород різних кінооглядів і професійних об’єднань.
Трилер «Тридцять хвилин по півночі» (англ. «Zero Dark Thirty» — «Нульова видимість 30»; 2012, сценарист М. Боал) описує історію полювання на У. бен Ладена (див. у ст. Аль-Каїда) після терористичних актів в США 11.09.2001. Стрічка стала касовим хітом, була нагороджена премією асоціації кінокритиків м. Нью-Йорка як найкращий ігровий фільм (див. Ігрове кіно), Бігелоу здобула перемогу в режисерській номінації.
На основі реальних подій зняла художній фільм «Детройт» (2017, сценарій М. Боала) про расові конфлікти та масові заворушення, що відбувалися 1967 у місті. Була виконавчим продюсером гостросюжетного бойовика «Потрійний кордон» (2019, режисер Дж. С. Чандор).
Працювала також у документальному кіно. Виконавчий продюсер документальної стрічки «Земля картелів» (2016), присвяченої проблемі наркобізнесу в Латинській Америці та США. Зняла як режисер на телеканалі «Нешнл джіогрефік» (англ. «National Geographic») короткометражний документальний фільм у форматі віртуальної реальності «Захисники» (2016). Стрічка за допомогою новітньої технології дозволяє спостерігати за роботою рейнджерів, які рятують африканських слонів від браконьєрів (див. Браконьєрство) у національному парку Гарамба.
Працює також у рекламі. Знімала як режисер промо-ролики продюсерської компанії «Смагглер» («SMUGGLER»), зокрема для Національної гвардії Армії США, рекламу пива «Будвайзер» («Budweiser») тощо.
Відома як кінокритик і автор програмних статей з мистецтвознавства. Знімалася у кіно як актриса другого плану, займалася режисурою музичних відеокліпів.
Нагороди та визнання
Лауреат премій та нагород:
- «Золотий єдиноріг» Паризького міжнародного фестивалю фантастичних і науково-фантастичних фільмів (1988) за фільм «Біля темряви»;
- «Сатурн» Академії наукової фантастики, фентезі та фільмів жахів, за кращу режисуру (1995) за фільм «Дивні дні»;
- «Золота мушля» МКФ у Сан-Себастьяні (2000) за фільм «Вага води»;
- «Золотий лев» Венеціанського міжнародного кінофестивалю, нагороди гільдії режисерів Америки в номінації «найкращий режисер», премії Британської академії кіно та телевізійних мистецтв, премії Нью-Йоркської асоціації кінокритиків за кращу режисуру тощо, усі — 2000 за фільм «Володар бурі»;
- двох премій «Оскар» (2009) у номінаціях «найкраща режисерська робота» та «найкращий фільм» за фільм «Володар бурі»;
- премії «Еммі» (2016) у номінації «за видатні заслуги в кінодокументалістиці» як виконавчий продюсер документальної стрічки «Земля картелів».
Перша жінка, яка здобула премію «Оскар» у номінації «найкращий режисер» та двічі отримала нагороду Нью-Йоркської асоціації кінокритиків.
Додатково
На початку 1970-х разом з композитором Ф. Глассом, який тоді працював таксистом у м. Нью-Йорку, займалася ремонтом та продажем лофтів.
Була обличчям рекламної кампанії корпорації «Геп» («Gap»), найбільшої мережі магазинів серед американських рітейлерів одягу.
Дебютна стрічка «Налаштування» (1978) здобула високу оцінку режисера М. Формана.
Праці
- Kathryn Bigelow, Interviews / Ed. by P. Keough. Jackson : University Press of Mississippi, 2013. 247 р.
Література
- Foster Gw. A. Kathryn Bigelow // Women Film Directors: An International Bio-Critical Dictionary. Westport : Greenwood, 1995. 443 p.
- Kemp Ph. Kathryn Bigelow // The St. James Women Filmmakers Encyclopedia: Women on the Other Side of the Camera / Ed. by A. L. Unterburger. Detroit : Visible Ink Press, 1999. P. 40–42.
- Ransley H. Kathryn Bigelow // Contemporary North American Film Directors: A Wallflower Critical Guide / Ed. by Y. Allon, D. Cullen, H. Patterson. 2nd ed. New York : Wallflower, 2002. P. 50–51.
- Hurd M. G. Kathryn Bigelow // Women Directors and Their Films. Westport : Praeger, 2007. P. 40–47.
- Tasker Y. Kathryn Bigelow // Fifty Contemporary Film Directors. London : Routledge, 2011. P. 54–60.
- Артюх А. Женщины-режиссеры в современном глобальном мире // Историческая и социально-образовательная мысль. 2017. Т. 9. № 4–1. С. 99–106.
- d'Estais, J. Kathryn Bigelow: passage de frontières. Aix-en-Provence : Rouge Profond, 2020. 200 р.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Ангелова А. О. Бігелоу, Кетрін Енн // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Бігелоу, Кетрін Енн (дата звернення: 27.04.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 10.13.2022
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
