Біла книга

Бі́ла кни́га — інформаційно-аналітичний документ, що інформує читачів про певну тему, питання, проблему або продукт.

Історична довідка

Термін «Біла книга» походить від «Британської Білої книги» (англ. «British White Paper»; 1922) В. Черчилля.

Першу Білу книгу представила 1920 у британському парламенті дослідниця та дипломат Г. Белл (1868–1926; Велика Британія). Це був звіт «Огляд цивільної адміністрації Месопотамії» (англ. «An overview of the civil administration of Mesopotamia») на 149 сторінок.

Згодом термін поширився і набув нових значень.

Нині Білі книги використовують у США, Канаді, країнах Європи, Японії, Китаї, Австралії, Об’єднаних Арабських Еміратах, Південно-Африканській Республіці, Бразилії.

В Україні Білі книги регулярно публікують органи безпеки та оборони.

Характеристика

Білі книги створюють як державні органи влади, так і комерційні організації.

За допомогою Білої книги уряд може представити власну політику в певній сфері та перевірити громадську думку, а також думки експертів та зацікавлених сторін із представленої тематики для подальшого коригування законодавства та впровадження його органами виконавчої влади.

У бізнесі Біла книга виступає маркетинговим інструментом, за допомогою якого інформують клієнтів, партнерів, журналістів, аналітиків або інвесторів про випуск та якості нового продукту.

Розрізняють три типи комерційних Білих книг:

  • довідка (опис нового продукту / послуги, його / її переваг);
  • список (перелік умов для вирішення проблемних питань);
  • проблема–рішення (рекомендації щодо вирішення певної проблеми).

Зазвичай обсяг Білих книг невеликий (10–40 сторінок). Проте якщо тема широка і потребує детального висвітлення, кількість сторінок може перевищувати 100.

Вимоги до Білих книг відрізняються у різних країнах. Деякі елементи є обов’язковими:

  • опис сучасного стану проблеми, питання, теми, що висвітлено у документі;
  • аналіз ризиків, загроз, викликів і прогнозування динаміки розвитку у випадку, коли все залишиться, як є;
  • наявність варіантів вирішення проблемних аспектів;
  • детальний опис запланованих заходів.

Додатково

Окрім Білих книг, є низка кольорових книг (зелені, сині, червоні тощо). Кольорові книги — загальна назва для публікацій офіційних документів, які створюють уряди різних країн. Назва відповідає кольору обкладинки.

Література

  1. Біла книга як документ державної політики // Лабораторія законодавчих ініціатив. 2016. URL: https://parlament.org.ua/wp-content/uploads/2016/10/BILA-KNYGA-YAK-DOKUMENT-DERZHAVNOYI-POLITYKY.pdf

Автор ВУЕ

Д. М. Панчук


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Панчук Д. М. Біла книга // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Біла книга (дата звернення: 28.04.2024).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
11.01.2023

Важливо!

Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.

Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.

Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.

Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів


Міністерство оборони України Лого.png

Міністерство оборони України

МВС України Лого.jpg

Міністерство внутрішніх справ України

Генеральний штаб ЗСУ Лого.jpg

Генеральний штаб Збройних сил України

Державна прикордонна служба України Лого.jpg

Державна прикордонна служба України


Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶