Біон із Борисфена
Біо́н із Борисфе́на (Біон Борисфеніт; грец. Βίων ὁ Βορυσθενίτης; бл. 325 до н. е., м. Ольвія, тепер не існує, Національний історико-археологічний заповідник «Ольвія» розташований побл. м. Очакова, Миколаївська обл., Україна — бл. 250–255 до н. е., м. Халкіда, Греція) — давньогрецький філософ-вільнодумець, за поглядами близький до кініків.
|
Біон із Борисфена (Βίων ὁ Βορυσθενίτης) | |
|---|---|
| Народження | бл. 325 до н.е.«бл» не може бути присвоєно заявленому типу числа типу зі значенням 0.325. |
| Місце народження | Ольвія |
| Смерть | бл. 250–255 до н. е. |
| Місце смерті | Халкіда |
| Напрями діяльності | філософія, література |
| Традиція/школа | кініки |
Життєпис
Точні дати народження і смерті невідомі. Страбон згадує його як сучасника Ератосфена.
Походив з грецького полісу Ольвія на північному узбережжі Чорного моря біля гирла р. Дніпра (давньогрец. назва ріки — Борисфен, часом вживалася і щодо самого полісу). Родина належала до нижчих верств: батько був вільновідпущеником, торговцем солоною рибою, контрабандистом; мати — повією. Всю родину продали як рабів через злочин, учинений батьком.
Біон потрапив у власність ритора, той перед смертю призначив його своїм спадкоємцем. З невідомих причин Біон спалив праці свого покровителя і перебрався до м. Афін, де пристав до занять філософією. Мав можливість ознайомитися з усіма основними філософськими школами. Спочатку навчався в афінській Академії у послідовників Платона (серед учителів називають схолархів Ксенократа Халкедонського і Кратета з Афін); потім став кініком (можливо, вчився у Кратета з Фів); далі приєднався до киренської школи (відмічено вплив атеїстичних поглядів Феодора з Кирен); зрештою, став учнем перипатетика Феофраста (наступника Аристотеля).
За прикладом тогочасних софістів, Біон вів життя мандрівного філософа, подорожував Грецією та Македонією. Часто виступав із публічними проповідями. Був прийнятий до літературного гуртка при дворі македонського царя Антигона II Гоната. Викладав філософію на Родосі. Учнів по собі не залишив.
Філософські погляди
Діоген Лаертський відніс Біона до платоніків, з огляду на його раннє навчання в Академії. Проте, спосіб життя і погляди філософа не виявляють спорідненості з платонізмом. Наявні також спроби зарахувати Біона до софістів, перипатетиків абощо. Сучасні дослідники вважають філософа більшою мірою кініком або вказують на його еклектизм, де відчутні сильні впливи гедонізму і киренаїків.
З джерел постає образ інтелектуальної людини з гострим і дотепним розумом, але водночас готової до критики, закидів і глузування з будь-чого (від математики і музики до можновладців і богів). Був популярним письменником, мав оригінальний літературний стиль. Вважається засновником жанру діатриби. У своїх діатрибах дошкульно і саркастично критикував людське глупство, нападав на вчених, філософів, астрологів, багатіїв. За твердженням Лаерція, Біон був атеїстом, проте наявні фрагменти свідчать радше про релігійний скептицизм щодо молитов, езотеричних ритуалів, оракулів, забобонів тощо.
Найдавніші тексти з цитуванням діатриб Біона належать Телету Мегарському (3 ст. до н. е.), передані в антології візантійським письменником Іваном Стобеєм (5 ст.). Найбільшу кількість цитат зберіг Плутарх.
Вплив Борисфеніта простежують, зокрема, у сатирах Меніппа Гадарського, Горація.
Афоризми
- Не скупий володіє багатством, а багатство — скупим
- Найбільше нещастя — невміння переносити нещастя
- Скупці так сильно піклуються про багатство, ніби воно їхнє власне, однак так мало ним користуються, ніби воно чуже
- Не варто лаяти старість, адже ми й самі були б раді дожити до неї
- Хороші раби дійсно безцінні, а погані вільні люди — справді раби
- Марно рвати з горя волосся — лисина тугу не вилікує
Джерела
- Kindstrand J. Bion of Borysthenes: A Collection of the Fragments with Introduction and Commentary. Uppsala : Uppsala University Press, 1976. 310 р.
- Диоген Лаэртский. О жизни, учениях и изречениях знаменитых философов / Пер. с древнегреч. М. Гаспарова. Москва : Азбука, 2020. 608 с.
Література
- Нахов И. М. Философия киников. Москва : Наука, 1982. 224 с.
- Döring К. Bion aus Borysthenes // Grundriss der Geschichte der Philosophie : in 3 bd. Basel : Schwabe, 1998. Bd. 2: Die Philosophie der Antike. Sophistik. Sokrates. Sokratik. Mathematik. Medizin. P. 306–310.
- Кралюк П. Біон Борисфеніт — філософ-авантюрник // Історія філософії України. Острог : Національний університет «Острозька академія», 2013. С. 67–70.
- Лейбенсон Ю. Т. Жизнь Биона Борисфенита: источники и историография // Исторические, философские, политические и юридические науки, культурология и искусствоведение. Вопросы теории и практики. 2017. № 12. Ч. 5. С. 131–140.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Туренко В. Е. Біон із Борисфена // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Біон із Борисфена (дата звернення: 3.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 18.08.2021
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
