Бісмутові руди
Бі́смутові ру́ди — природні мінеральні утворення, що містять Бісмут в кількостях, за яких економічно доцільне його вилучення.
Різновиди
Крім власне бісмутових руд, вирізняють бісмутовмісні — руди кольорових і благородних металів, у яких бісмут є супутнім компонентом або одним зі складників. Бісмут міститься в рудах переважно у формі власних мінералів, меншою мірою — як домішки в галеніті та стибієвих сульфосолях.
У природі відомо понад 60 рудних бісмутових мінералів, з них основні: бісмут самородний (містить 95,9–99,9 % Bi), бісмутин (81,3 % Bi), козаліт (42 % Bi), айкініт (36,3 % Bi), тетрадиміт (59,27 % Bi), телуробісмутит (52 % Bi), бісміт (89,7 % Bi), бісмутит (76,5–91,4 % Bi).
Поширення
Розрізняють ендогенні та екзогенні родовища бісмутових руд. Головні ендогенні родовища бісмутових руд — постмагматичні, генетично пов’язані з гранітоїдними комплексами. Головне значення мають бісмутовмісні руди (0,001–0,1 % Bi) вольфрамових, олов’яних, мідних, золоторудних і свинцево-цинкових родовищ, насамперед грейзенової, скарнової, високотемпературної гідротермальної групи (Казахстан, Китай, Забайкалля в Росії); скарново-шеєлітові (Росія і Республіка Корея); мідноскарнові (США); скарново-поліметалічні (країни Середньої Азії, Росія, Мексика); оловосульфідні (Болівія); мідно-золоторудні (Австралія); мідні і свинцеві (Японія); поліметалічні (Перу).
Видобуток
Згідно з даними Геологічної служби США, 2019 світовий видобуток бісмуту склав близько 19 000 т, з найбільшим внеском Китаю (14 000 т), Республіки Кореї (900 т) та Японії (540 т).
Імпортери бісмуту (2015–2018): Китай (76 %), Бельгія (6 %), Мексика (6 %), Республіка Корея (5 %), інші — 7 %.
Література
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Бісмутин // Мінералогічний словник. Київ : Наукова думка, 1975. 774 с.
- Anthony J., Bideaux R., Bladh K. et al. Handbook of Mineralogy : in 5 vol. Tucson : Mineralogical Society of America, 1990–2003.
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / За ред. В. С. Білецького. Донецьк : Східний видавничий дім, 2004–2013.
- Mineral commodity summaries 2020. Reston : U.S. Department of the Interior, 2020. 204 p.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Білецький В. С. Бісмутові руди // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Бісмутові руди (дата звернення: 4.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 13.10.2020
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
Національна поліція України
