Великих Блакитних гір район
Вели́ких Блаки́тних гір райо́н (англ. Greater Blue Mountains Area) — система природно-заповідних територій у штаті Новий Південний Вельс (Австралія), пам'ятка всесвітньої спадщини ЮНЕСКО (з 2000).
Зміст
Історична довідка
Уперше ідею створення національного парку в Районі Великих Блакитних гір запропонував 1932 природозахисник М. Дж. Данфі (1891–1981; Австралія). Національний парк Блакитні Гори площею 630 км² створено 1959 (на 2021 площа 2 481 км²). Згодом оголошено заповідними інші території.
Характеристика
Район Великих Блакитних гір розташований на південному сході Австралії на захід від м. Сіднея. Територія — 1 032 649 га, буферна зона — 86 200 га.
До складу системи природоохоронних територій належать національні парки Воллемі, Кам’яні Сади, Єнго, Кененгра-Бойд, Озера Терлмер, Блакитні Гори, Наттал та заповідник печери Дженолан. Національні парки Воллемі, Блакитні гори та Канангра-Бойд становлять 80 % площі об’єкта. Ці природоохоронні території охоплюють частину великої гірської системи Австралії, що простягається уздовж її східного та південно-східного узбережжя.
Об’єкт представлений нагір’ям, глибоко розчленованим ущелинами й долинами та вкритим евкаліптовими лісами й чагарниками. Амплітуда перевищень нагір’я — майже 1 200 метрів: русло річки Непіан (20 м) — гора Веронг (1 215 м). Тут розташовані скелі заввишки 300 м, складені переважно пісковиками, каньйонами та водоспадами. Представлені різноманітні середовища існування для 91 виду евкаліптів, вологі та сухі склерофітові (жорстколистяні) ліси та пустища, пустеля Воллемі (361 113 га), невеликі болота, водно-болотні угіддя та пасовища. Найбільші ріки території: Воллангамбе, Грос, Кокс, Воллонділлі та Непіан. На південному сході об’єкт межує з водосховищем Баррагоранг.
Район Великих Блакитних гір вирізняється надзвичайною різноманітністю екосистем, середовищ існування та рослинних угруповань Австралії, особливо її жорстколистяної флори. Тут зафіксовано 152 родини, 484 роди та близько 1500 видів рослин, серед яких 114 є ендемічними та 177 видів перебувають під загрозою зникнення. Високим рівнем видового різноманіття вирізняються родини миртових Myrtaceae (150 видів), дводольних Fabaceae (149 видів), протейних Proteaeceae (77 видів).
Район Великих Блакитних гір відомий як природна лабораторія для вивчення еволюції евкаліптів на австралійському материку після розпаду континенту Гондвана.
Евкаліпти (Eucalyptus, Angophora і Corymbia, всі з родини Myrtaceae), які домінують на австралійському континенті, репрезентовані на території Району Великих Блакитних гір 91 видом (13% від загальної кількості евкаліптових у світі); рід Акація у родині Fabaceae — 64 видами.
Стародавніми реліктовими видами флори Гондвани є сосна Воллемі (Pinus Wollemianobilis) та сосна Блакитних гір (Pinus Perosphaerafitzgeraldii), які пережили кліматичні зміни упродовж десятків мільйонів років. На території об’єкта ростуть також інші примітивні та реліктові види гондванського походження.
Різноманітні рослинні угруповання є середовищем існування для понад 400 видів хребетних, з яких 40 перебувають під загрозою зникнення. Тут зафіксовано 52 види ссавців, 63 рептилій, понад 30 земноводних і приблизно одну третину (265 видів) видів птахів Австралії. Мешкають австралійські ендеміки — качкодзьоб (Ornithorhynchus anatinus), єхидна (Tachyglossus aculeatus), коала сірий (Phascolarctoscinereus), жовтохвоста сумчаста летяга (Petaurusbreviceps), золотиста квакша (Dryopsophus aurea), легуан водяний або водяна ящірка (Physignathuslesueuri), а з рідкісних трапляються довгоноса кенгурова миша, блакитна австралійська квакша тощо. З безхребетних відомі приблизно 120 видів метеликів і 4000 видів нічних мотилів, а в печерах виявлено 67 видів безхребетних.
Значення
Природоохоронні території демонструють еволюцію розвитку роду евкаліптів на континенті, репрезентують 10 % флорисудинних рослин Австралії, є важливим середовищем існування видів, що перебувають під загрозою зникнення, включаючи ендемічні та еволюційні реліктові види.
Винятково цінне біорізноманіття доповнюють культурні цінності — окультні (див. Окультизм) місця та наскельне мистецтво корінного населення — австралійських аборигенів і постєвропейські фермерські поселення.
Додатково
Печери Дженолан в однойменному заповіднику є популярною туристичною пам’яткою Австралії. 1866 тут було відведено землі для громадського відпочинку та розваг. У заповіднику відомо понад 300 печер, в 11 з яких проводяться екскурсії.
Джерела
- Greater Blue Mountains Area // UNESCO World Heritage Сonvention. URL: http://whc.unesco.org/en/list/917
Література
- Jenolan Karst Conservation Reserve // NSW National Parks and Wildlife Service. URL: https://www.nationalparks.nsw.gov.au/visit-a-park/parks/jenolan-karst-conservation-reserve/learn-more
- Wollemi National Park // NSW National Parks and Wildlife Service. URL: ttps://www.nationalparks.nsw.gov.au/visit-a-park/parks/wollemi-national-park
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Брусак В. П., Кричевська Д. А. Великих Блакитних гір район // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Великих Блакитних гір район (дата звернення: 28.04.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 13.12.2022
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
