Верхогляд, Андрій Леонідович
Верхогля́д, Андрі́й Леоні́дович (18.04.1995, м. Рава-Руська, тепер Львівського району Львівської області, Україна — 22.06.2022, с. Відродження, тепер Бахмутського району Донецької області; похований 09.07.2022 у м. Звягель Житомирської області, Україна) — військовослужбовець, підполковник (2023, посмертно) Збройних сил України (ЗСУ), учасник російсько-української війни, Герой України (2022, посмертно).
|
Верхогляд, Андрій Леонідович | |
|---|---|
| Народження | 18.04.1995 |
| Місце народження | Рава-Руська |
| Смерть | 22.06.2022 |
| Місце смерті | Відродження |
| Місце поховання | Звягель |
| Alma mater | Національна академія сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного |
| Напрями діяльності | військова справа |
|
Відзнаки | |
|---|---|
| Відзнаки | Герой України |
| Ордени | Золота Зірка, Богдана Хмельницького (ІІІ ст., ІІ ст.) |
| Медалі | За сумлінну службу |
Зміст
Життєпис
Народився в сім’ї військовослужбовця. З дитинства мріяв стати військовим. Захоплювався спортом, журналістикою. У 5 років родина переїхала до м. Новоград-Волинського (тепер Звягель Житомирської області).
Навчався в колегіумі (тепер Ліцей № 11 Звягельської міської ради).
Закінчив Національну академію сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного (м. Львів, 2016; спеціальність «Управління діями підрозділів механізованих військ»).
Після випуску лейтенант Верхогляд прибув до зони антитерористичної операції (м. Волноваха, 16.03.2016). Був призначений командиром 1-го взводу 2-ї механізованої роти 1-го механізованого батальйону 72-ї окремої механізованої бригади (ОМБр) імені Чорних Запорожців (в/ч А2167, м. Біла Церква). Одразу розпочалося виконання військового обов’язку в районі м. Докучаєвська (Донецької області).
У квітні 2016 спільно із батальйоном брав участь у міжнародних навчаннях «Швидкий тризуб» (англ. «Rapid Trident») у с. Старичах (Яворівського району Львівської області).
Позивний «Лівша».
Подвиг
Від вересня 2016 виконував обов’язки в зоні АТО, зокрема в районі м. Авдіївки. Отримав численні осколкові поранення. Через 2 місяці повернувся до виконання бойових обов’язків (частина осколків залишилася в його тілі).
Наприкінці січня 2017 підрозділ лейтенанта Верхогляда відбив атаку диверсійно-розвідувальної групи противника в промисловій зоні м. Авдіївки. Разом зі штурмовою групою на чолі з А. Кизилом здобули опорний пункт противника (позиція «Алмаз»). Утримували його під шквальним вогнем та відбивали атаки до підходу основних сил 1-го механізованого батальойну.
Від початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну (24.02.2022) в складі 72-ї ОМБр боронив підступи до міст Борисполя та Броварів.
Верхогляд організовував оборону поблизу сіл Гоголева та Русанова (обидва — Броварського району Київської області), що призвело до відступу ворога і не дало йому просунутися до столиці. Завдяки його професійним діям знищено особовий склад противника та бронетехніку.
22.06.2022 очолив зведену штурмову групу для відновлення втрачених позицій поблизу с. Вершина Бахмутського району Донецької області. Було знищено живу силу противника, захоплено радіостанцію та відновлено передній край оборони. Того ж дня потрапив у вогневу засідку та загинув у бою від кульового поранення. Тіло забрати з поля бою змогли лише через 10 днів.
Залишилися батьки, дружина, дочка.
Нагороди та визнання
Нагороджений нагрудними знаками «За досягнення у військовій службі» ІІ ступеня (2016) і «За військову доблесть» (2018), медалями «За сумлінну службу» (2018), «Відзнака Ради національної безпеки і оборони України» І ступеня (2020).
14.09.2017 отримав громадську відзнаку — звання Народного Героя України. За особисту мужність і самовідданість, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі нагороджено орденом Богдана Хмельницького ІІІ (01.02.2017) та ІІ (26.03.2022) ступенів.
За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі присвоєно звання Героя України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (11.12.2022, посмертно).
Наказом Командувача військ Оперативного командування «Північ» № 23 Верхогляду присвоєно звання підполковника (20.01.2023, посмертно).
Додатково
Петиція № 11247 щодо перейменувати вулиці Драгомирова (м. Київ) на честь командира батальону 72-ї бригади Верхогляда набрала відповідну кількість голосів та перебуває на розгляді Київської міської ради (станом на 2023).
Цитати
Верхогляд А.: «Те, що ми підемо на війну, ми розуміли ще з 14-го року, коли були на другому курсі. Наш Андрій Кизило вчився на два курси старше, але жили ми всі в одній казармі. Після того, як вони випустилися, в 14-му році, навчання трохи змінилося в кращий бік. А ми вже на половині четвертого курсу не хотіли вчитися і казали, щоб нас якомога швидше випускали і відправляли в зону АТО. І випуск дійсно був прискорений. За фахом з академії я вийшов командиром механізованих підрозділів».
Цит. за: Ясинська В. «Командир роти Андрій Верхогляд (Лівша): “На взятій нами позиції «Алмаз» ми повісили прапор України і перейменували її на «Орла», на честь загиблого Андрія Кизила”» // Цензор.нет. 2017. URL: https://censor.net/ua/r437521
Верхогляд А.: «Ось, наприклад, якщо я — офіцер командник-піхотинець, то це не означає, що я маю знати тільки БМП. Ми вчили і танки, і зенітки, артилерію усю… І мені здається, що це великий плюс нашого сучасного українського воїна, що він — універсальний солдат. Бо може усе, що від нього вимагає конкретна ситуація, а як не може, то знайде спосіб змогти… Через те, що у нас немає багато того, що є у сучасних арміях, ми “викручуємося”, тобто підходимо нестандартно до вирішення проблем, ми кожного разу по-іншому підходимо до ситуації, ми не працюємо “по шаблону”… …Стараюся до будь-якої ситуації підходити і як командир, і як людина. І між цими позиціями треба завжди знаходити “золоту середину”. Не можна, щоб тобі вилазили на голову і звішували ноги, але й не треба займатися самодурством».
Цит. за: Шелудько К., Штогрін І. Ротний Андрій Верхогляд про те, чим українська армія краща за натівську // Радіо Свобода. 2018. URL: https://www.radiosvoboda.org/a/29598804.html
Джерела
- Про відзначення державними нагородами України: Указ Президента України № 22/2017 від 01 лютого 2017 р. // Президент України. URL: https://www.president.gov.ua/documents/222017-21142
- Про відзначення державними нагородами України: Указ Президента України № 175/2022 від 26 березня 2022 р. // Президент України. URL: https://www.president.gov.ua/documents/1752022-41841
- Про присвоєння А. Верхогляду звання Герой України: Указ Президента України № 855/2022 від 11 грудня 2022 р. // Президент України. URL: https://www.president.gov.ua/documents/8552022-45253
Література
- Ясинська В. «Командир роти Андрій Верхогляд (Лівша): “На взятій нами позиції «Алмаз» ми повісили прапор України і перейменували її на «Орла», на честь загиблого Андрія Кизила”» // Цензор.нет. 2017. URL: https://censor.net/ua/r437521
- Шелудько К., Штогрін І. Ротний Андрій Верхогляд про те, чим українська армія краща за натівську // Радіо Свобода. 2018. URL: https://www.radiosvoboda.org/a/29598804.html
- Ponomarenko І. Andriy Verkhoglyad: Only 23, Young Officer Leads More Experienced and Older Fighters in Battle // Kyiv Post. 2018. URL: https://www.kyivpost.com/post/6866
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Верхогляд, Андрій Леонідович // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Верхогляд, Андрій Леонідович (дата звернення: 11.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 26.05.2023
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
