Волноваха
Волнова́ха — місто, адміністративний центр Волноваського району Донецької області України, місто-герой України.
|
Волноваха (Волноваха) | |
|---|---|
| Країна | Україна |
| Область | Донецька область |
| Чисельність населення (тис.осіб) | 21 |
Зміст
Географічне положення
Розташоване на півдні Донецької області на одній із найвищих точок Приазовської височини — пагорбі Гончариха (278 м над рівнем моря). Відстань до обласного центру залізницею — 58 км, асфальтованою дорогою — 54 км.
Історична довідка
Волноваху засновано на початку 1880-х років у зв’язку з будівництвом Маріупольської дільниці Катерининської залізниці. Введена в дію 01. 11. 1882 залізнична станція, а згодом і пристанційне селище поблизу, отримало назву Волноваха (від річки Мокра Волноваха, яка бере свій початок від території локомотивного депо).
1895 на станції побудовано вокзал, 1896 — паровозне депо. Після введення в дію Другої Катерининської залізниці (1905) станція Волноваха стала вузловою. Селище почало розвиватися: на 01. 01. 1915 нараховувалося 108 дворів і 634 жителі, працювали крамниця, пекарня, однокласна школа, лікарня, церква.
У 1930-ті організовано 2 колгоспи на площі близько 4 тис. га орних земель [cтаном на 2021 ці землі були підпорядковані агрофірмі ТОВ «Відродження» (спеціалізується на вирощуванні зернових культур і соняшника, на м’ясо-молочному виробництві)].
1923 Волноваха отримала статус селища міського типу й увійшла до складу Сретенського (потім Жовтневого) району Маріупольської округи.
Від 1935 — центр відділення Південно-Донецької залізниці.
Статус міста Волноваха отримала у 1938. За переписом 1939 населення міста складало понад 15 тис. осіб, працювало декілька шкіл і бібліотек, дитячий садок, дві лікарні, поліклініка, стадіон, палац культури, магазини тощо.
1937–1938 десятки працівників стали жертвами сталінських репресій.
З 11. 10. 1941 до 10. 09. 1943 місто перебувало під нацистською окупацією.
1944 були поновлені паровозне та вагонне депо; місто швидко відновлювалося і розвивалося. 1958–1964 активно відроджувалася економіка.
1961 місто стало центром єдиного виробничого управління колгоспно-радгоспної системи, що об’єднало 29 колгоспів та 9 радгоспів земельною площею 206,5 тис. га. У цей період збудовано підприємства з переробки продукції сільського господарства.
У 1970–1980-ті значно зріс рівень благоустрою міста: збудовано нові школи, торговий центр, майстерні побутового обслуговування, краєзнавчий музей, багатоповерхові будинки, газифіковано 2886 квартир.
1981 Волноваха нагороджена Почесною грамотою Президії Верховної ради Української РСР за визначні успіхи, досягнуті трудівниками міста в господарчому і культурному будівництві і в зв’язку зі 100-літтям від часу заснування.
Герб і прапор міста (автори Є. Малаха, М. Стародубцев) затверджено 10. 09. 1999 рішенням №23-14/13 14 сесії міської ради 23 скликання.
22. 05. 2014 поблизу Волновахи відбувся бій між бойовиками терористичних угруповань «ДНР» і українськими військовими 51-ї окремої механізованої бригади Збройних сил України, унаслідок якого 18 українських військових загинули. Систематично здійснювалися атаки проросійських бойовиків: від 02. 10. 2014 упродовж шести днів точилися важкі бої між силами АТО і терористами «ДНР»; 13. 01. 2015 бойовики «ДНР» із РСЗВ «Град» обстріляли автобус з цивільними, загинули 12 людей.
Після військового вторгнення Російської Федерації 24 .02. 2022 місто стало одним із перших в Україні, у якому почалася гуманітарна катастрофа. Унаслідок інтенсивних обстрілів військами російських окупантів більшість житлової забудови і громадських будівель м. Волновахи було повністю або частково зруйновано впродовж першого тижня повномасштабних бойових дій (до 01.03.2022).
Організована 05. 03. 2022 евакуація населення гуманітарним коридором із м. Волновахи у напрямку м. Запоріжжя була зірвана через обстріли міста з важкого озброєння російськими військовими. Станом на 11. 03. 2022 евакуацію населення було зірвано вшосте, але спільними зусиллями волонтерів, військових, співробітників ДСНС та місцевої влади й Національної поліції з міста і прилеглих сіл до 09. 03. 2022 евакуйовано близько 4 тис. осіб (переважно до м. Покровська Донецької області).
Указом Президента України В. Зеленського від 06. 03. 2022 місту присвоєно почесну відзнаку «Місто-герой України».
Територія міста перебуває під окупацією з 11.03.2022.
Населення
Населення міста складає 21 441 особи (2021, оцінка), із них 42,45 % зазначили рідною мову українську, 56,3 % — російську, 0,38 % — грецьку, 0,32 % — вірменську, 0,11 % — білоруську, інші — болгарську, циганську, німецьку, молдавську, польську і словацьку мови.
Клімат
Місто розташоване в зоні помірного клімату. Середня температура в липні — 21,7 °C, у січні — –3,3°C.
Господарство
Промисловість
У місті зосереджені підприємства залізничного транспорту, сільського господарства, харчової промисловості (молочний, хлібний, комбінат хлібопродуктів), виробництво будівельних матеріалів (асфальтобетонні заводи, комбінат нерудних будівельних матеріалів) тощо.
Транспорт
Від 1905 місто — залізничний вузол на лінії Маріуполь — Донецьк та Волноваха — Комиш-Зоря. Через місто проходить автошлях Слов’янськ — Маріуполь.
Наука, освіта, культура
У місті функціонують 8 загальноосвітніх шкіл, 6 садочків, інклюзивно-ресурсний центр (див. Інклюзивна освіта), будинок дитячої і юнацької творчості, станція юних техніків, центр культурних послуг, творчий центр молоді, мистецька школа, краєзнавчий музей, 2 бібліотеки.
Від 1932 видається газета «Наше слово», 2018 створене міське інтернет-видання «Волноваха. City».
Діють храми: Свято-Духівський (УПЦ (МП)), Свято-Преображенський (УПЦ (МП)) і Благовіщення Пречистої Діви Марії УГКЦ та ін. У 2018 було освячено храм Святого Миколая Чудотворця УПЦ КП (тепер ПЦУ), побудований на честь 18-х загиблих бійців 51-ї окремої механізованої бригади.
Серед закладів охорони здоров’я 2 лікарні, стоматологічна поліклініка, амбулаторія, наркологічний диспансер, станція переливання крові, центр первинної медико-санітарної допомоги та станція швидкої медичної допомоги, мережі аптек.
Спорт
У Волновасі існують районна дитячо-юнацька спортивна школа та міський центр фізичного здоров’я населення «Спорт для всіх».
Туризм
У місті встановлено декілька пам’яток історії, на центральній площі споруджено пам’ятник паровозу. На околицях розташований Великоанадольський лісовий заказник. Поблизу підноситься пагорб Гончариха — одна з найвищих точок Приазовської височини. У місті розташовано Волноваський районний краєзнавчий музей (засновано 1977).
Література
- Морильов М. М., Першак Д. А. Волноваха // Історія міст і сіл Української РСР : в 26 т. / Гол. ред. П. Т. Тронько. Київ : Головна редакція Української радянської енциклопедії АН УРСР, 1970. Т. 5: Донецька область. С. 221–237.
- Чисельність наявного населення України на 1 січня 2019. Київ : Державна служба статистики України, 2019. 83 с. URL: http://database.ukrcensus.gov.ua/PXWEB2007/ukr/publ_new1/2019/zb_chnn2019.pdf
- Волноваха. City. URL: https://volnovakha.city/
- Про місто // Волноваська міська військово — цивільна адміністрація. URL: http://volnovakha.dn.gov.ua/pro-misto/
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Волноваха // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Волноваха (дата звернення: 9.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 16.03.2022
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
Національна поліція України
