Вирлоок

Вирлоок. Художнє втілення

Вирлоо́к — у східнослов’янському фольклорі — міфічна одноока істота, демонологічний персонаж українських та ін. казок.

Етимологія

Слово «вирлоок» вживали на позначення «того, хто має витріщене (вирячене) око». Було зафіксоване М. Гоголем у «Лексиконі малоросійському», що входив до записника «Книга всякої всячини, або Підручна енциклопедія» («Книга всякой всячины, или Подручная энциклопедия»; 1826–1832). Автор пояснив термін «вирлоокий» як витрішкуватий (вирячкуватий, лупатий; у оригіналі рос. — пучеглазый). Має відповідники в інших мовах — сербській: врльоока, буквально — той, хто з пошкодженим оком; білоруській: вірлавокі — той, у кого лупаті очі. Висловлюють припущення про праслов’янські корені терміна «вирлоок» як поєднання складів «вьрл» (вертіти) і «око».

У фольклорі

Українських варіантів казок про Вирлоока дійшло найбільше за інші. Вирлоока зображають у подобі потворної кремезної одноокої істоти із гачкуватим носом, великими вусами, порослим щетиною обличчям, на якому часто з’являється страхітлива усмішка. Ходить на одній нозі, підпирається милицею (костуром). Мешкає в лісі. У казковому сюжеті постає вбивцею та руйнівником. Проти нього часто об’єднуються люди, тварини та навіть неживі предмети. Зазвичай герої народних казок здобувають перемогу над Вирлооком за допомогою якогось лукавства, а не застосуванням сили.

Дослідники часом характеризують образ Вирлоока як пізнішу проєкцію стародавнього образа світового зла, міфічного мандрівного велетня. Серед його відповідників у інших культурах називають циклопів (у давньогрецькій міфології), огрів (у кельтскій), тролів (у скандинавській).

Додатково

Письменник Микола Тихорський (?, тепер Україна — 1871, тепер РФ) змалював Вирлоока так: «...зростом високий, з одним оком, ніс гачком, борода жмутком, вуса як драбина, на голові — щетина, на одній нозі — в дерев’янім чоботі, на милицю налягає, рота страшно викривляє».

Література

  1. Попковенко Т. Нечиста сила в українському фольклорі // Пам’ять століть. 1998. № 6. С. 72–82.
  2. Тихорський М. Вирлоок // Зачароване місце: Українська літературна казка / Упоряд. Ю. Винничук. Львів : Піраміда, 2006. 412 с.
  3. Євмененко О. Українська літературна казка першої половини ХІХ століття // Вісник Маріупольського державного університету. Серія: Філологія. 2010. № 2 (4). С. 37–41.

Автор ВУЕ

Д. В. Базик


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Базик Д. В. Вирлоок // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Вирлоок (дата звернення: 29.04.2024).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
02.06.2023

Важливо!

Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.

Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.

Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.

Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів


Міністерство оборони України Лого.png

Міністерство оборони України

МВС України Лого.jpg

Міністерство внутрішніх справ України

Генеральний штаб ЗСУ Лого.jpg

Генеральний штаб Збройних сил України

Державна прикордонна служба України Лого.jpg

Державна прикордонна служба України

Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶