Виховання правове
Вихова́ння правове́ — система формування свідомості правової та культури правової населення, що забезпечується цілеспрямованою та систематичною діяльністю держави й суб’єктів громадянського суспільства.
Виховання правове ґрунтується на значущих для певного типу суспільства соціально-правових цінностях і нормах, які впроваджуються у суспільні відносини за допомогою низки методів, форм та механізмів.
Наукові підходи
У науковій літературі є декілька підходів до розуміння сутності виховання правового. За першим підходом виховання правове розглядають через поняття «діяльність». У цьому контексті виховання правове — послідовна та системна діяльність держави, її органів, громадських об’єднань й організацій для формування у населення певної системи правових знань, вмінь і навичок, правового мислення, правових почуттів.
Наступне розуміння виховання правового базується на понятті «вплив». За цим підходом виховання правове — цілеспрямований і систематичний вплив на свідомість та психологію об’єктів виховання (індивідів, груп суспільних тощо). Цей підхід передбачає формування у суб’єктів соціальних відносин правового способу суспільного життя на основі правової ідеології, глибоких і стійких уявлень, переконань і почуттів правового характеру, які виражаються у стандартах високої правової культури, навичках юридичного спілкування відповідно до рівня і вимог сучасного розвитку суспільства.
Діалектичний підхід передбачає застосування принципів, законів та категорій цієї філософської концепції для з’ясування сутнісних особливостей виховання правового. За цим підходом виховання правове — всеосяжний суспільний процес, що охоплює як формування правосвідомості й правової культури населення країни загалом під впливом соціально-політичних, економічних, духовних та інших факторів, так і цілеспрямовану дію державних та суспільних інституцій на правосвідомість конкретного об’єкта виховання.
Характеристика
Систему виховання правового утворюють такі елементи:
- суб’єкти — державні органи, організації, спеціально уповноважені державою особи, які здійснюють правовиховну діяльність;
- об’єкти — громадяни або суспільні групи, яких виховують;
- сукупність правовиховних засобів, форм та етапів.
Розрізняють офіційні й неофіційні, формальні та неформальні суб’єкти виховання правового.
Офіційні суб’єкти системи виховання правового:
- органи державної влади та їх посадовці;
- міжнародні організації;
- освітні установи незалежно від форм власності;
- засоби масової інформації, в статутному капіталі яких присутня частка державної або муніципальної власності тощо.
Неофіційні суб’єкти системи виховання правового:
- релігійні організації;
- соціально-демографічні групи (нація, клас, соціальні прошарки тощо);
- колективи (сім’я, трудовий колектив та інші);
- громадські лідери;
- різноманітні недержавні засоби масової інформації та інші.
Формальні суб’єкти правовиховного процесу мають спеціальний адміністративний апарат, який координує діяльність його членів; неформальні не мають спеціальних адміністративних структур і виконують правовиховні заходи завдяки особистим взаємостосункам, зберігаючи індивідуальну цілісність її членів.
Способи реалізації
У процесі правовиховної діяльності, як правило, застосовують низку засобів загального характеру.
Загальні засоби виховання правового:
- вивчення нормативно-правових актів та ознайомлення з законотворчою діяльністю;
- розповсюдження ознайомлювальних та роз’яснювальних матеріалів із правової тематики через Інтернет, телебачення, газети;
- підготовка спеціалізованих педагогічних та юридичних Інтернет-видань та газет, метою яких є поширення правових знань;
- інформаційно-освітні заходи (пресконференції, брифінги, лекції, семінари, консультації тощо).
Класичні форми виховання правового:
- правова освіта;
- правова пропаганда;
- правова агітація;
- юридична практика державних органів та інших організацій (правовиховна діяльність суду, прокуратури, органів внутрішніх справ тощо);
- правомірна поведінка громадян, їхня особиста участь у здійсненні правоохоронної діяльності;
- самовиховання.
Особливу цінність для підвищення рівня правової свідомості та правової культури громадян має правове самовиховання — цілеспрямована, повсякденна, систематична діяльність людини з метою оволодіння правовими знаннями, формування позитивних правових мотивів і настанов, навичок правомірної поведінки, що полягає в самостійних зусиллях, спрямованих на вироблення звички до активної правомірної поведінки. Правове самовиховання передбачає не тільки глибоке вивчення правових норм, формування поваги до чинного законодавства, вироблення звички його дотримуватися та впевненості у його справедливості, а й формування правових почуттів.
Основні етапи організації виховання правового в сучасному суспільстві:
- аналіз стану правовиховної роботи в суспільстві та оцінювання її ефективності;
- розроблення на основі цього аналізу поточних та перспективних програм правовиховної діяльності;
- організація практичної реалізації прийнятих планів;
- соціальний контроль за ефективністю правовиховної роботи.
У вихованні правовому значну роль відіграє соціальний контроль, який у сфері правовиховної роботи є одним з основних каналів зворотного зв’язку, який дає змогу оцінити ефективність виховання правового населення та визначити напрями його вдосконалення.
Література
- Гетьман А. П., Герасіна Л. М., Данильян О. Г. та ін. Правове виховання в сучасній Україні. 2-ге вид., перероб. і допов. Харків : Право, 2013. 440 с.
- Калиновський Ю. Ю., Аксьонова О. М. Правове виховання у вищих навчальних закладах України: проблеми та перспективи // Вісник Національного університету «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого». Серія: Філософія, філософія права, політологія, соціологія. 2013. № 2 (16). С. 124–133.
- Федосєєва С. В. Поняття, ознаки та структура механізму правового виховання // Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія: Юриспруденція. 2014. Вип. 11 (1). С. 62–64.
- Данильян О. Г., Дзьобань О. П., Жданенко С. Б. та ін. Сучасне суспільство: філософсько-правове дослідження актуальних проблем. 2-ге вид., перероб. та допов. Харків : Право, 2017. 416 с.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Калиновський Ю. Ю. Виховання правове // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Виховання правове (дата звернення: 11.05.2024).
Статус гасла: Оприлюдненя
Оприлюднено: 19.04.2021
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
Національна поліція України
