Вогні Ельма

Тривалий електричний розряд, який проявляється у вигляді сяйливих пучків зеленого, блакитного або фіолетового кольору й супроводжується потріскуванням.

Назву отримали у Середньовіччі за назвою церкви святого Ельма, на баштах якої вони часто виникали. Утворюються в моменти, коли напруженість електричного поля в атмосфері біля вістря досягає величини порядку 500 в/м і більше, що найчастіше буває під час грози або при її наближенні, а взимку під час хуртовин. За фізичною природою являють собою особливу форму коронного розряду.