Вюртцит
|
Вюртцит | |
|---|---|
| Клас мінералу | сульфіди |
| Колір | коричневий |
| Сингонія | гексагональна |
| Твердість | 3, 5–4 |
| Блиск | жирний до скляного |
| Прозорість | непрозорий |
| Густина | 4—4, 5 г/см3 |
| Особливі характеристики | крихкий |
Вюртци́т [від прізвища хіміка Ш. А. Вюрца (фр. Wurtz)] — мінерал класу сульфідів, цинкова руда.
Зміст
Історична довідка
Вперше опис вюрциту виконав у 1861 хімік і мінералог Ш. Фрідель (1832–1899; Франція) і назвав мінерал на честь свого вчителя Ш. А. Вюрца. Зразки, досліджені Фріделем, були знайдені в шахті Сан-Хосе поблизу м. Оруро (Болівія). З 1958 (від часу заснування Міжнародної мінералогічної асоціації) вюртцит є міжнародно визнаною назвою мінералу для гексагонально кристалізованого сульфіду цинку (β-ZnS).
Характеристика
Хімічний склад
Хімічна формула: ZnS. Як правило, містить 60–63 % Zn, до 8 % Fe, 1–1,5 (до 3,7) % Cd.
Фізичні властивості
Блиск смолистий, на площинах спайності — скляний. Крихкий. Твердість за шкалою твердості мінералів Мооса 3,5–4. Густина 4—4,5 г/см3. Характерний щільною гексагональною упаковкою атомів сірки. За температури 1 020 °С переходить у кубічну модифікацію — сфалерит.
Утворює асоціації з баритом, марказитом, піритом, сфалеритом, халькопіритом. Рідкісний.
Різновиди
- Вюртцит 4Н, 6Н (політипні гексагональні модифікації вюртциту, в яких елементарна комірка охоплює 4 або 6 шарів найщільнішої упаковки);
- вюртцит 9R, 12R, 15R (3R), 21R (політипні тригональні модифікації вюртциту, в яких елементарна ромбоедрична комірка має 9, 12, 15 (3), 21 шар найщільнішої упаковки.
Походження. Розташування родовищ
Трапляється в гідротермальних родовищах. Відомі родовища вюртциту у Польщі, Болівії, США (штати Коннектикут, Міссурі, Монтана, Юта), Німеччині (федеральна земля Гессен), Англії (графство Корнуолл), Сербії, Чехії, Румунії, Перу, Болівії.
Література
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Вюртцит // Мінералогічний словник. Київ : Наукова думка, 1975. 774 с.
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / За ред. В. С. Білецького. Донецьк : Донбас, 2004. Т. 1. 640 с.
- Вюртцит // Мінералого-петрографічний словник : в 2 т. / Уклад.: В. С. Білецький, В. Г. Суярко, Л. В. Іщенко. Харків : Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут» ; Київ : ФОП Халіков Р. Х., 2018. Т. 1: Мінералогічний словник. 444 с.
- Handbook of Mineralogy / Wurtzite. URL: https://rruff.info/doclib/hom/wurtzite.pdf
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Білецький В. С. Вюртцит // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Вюртцит (дата звернення: 27.04.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 2022.28.2022
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
