Віртуальний простір
Віртуа́льний про́стір — 1) створена комп’ютерними технологіями і тривимірно зімітована віртуальна реальність як об’єкт людського світосприйняття;
2) глобальне комунікативне середовище, в основі якого — виробництво, упорядкування, збереження та обмін інформацією завдяки електронним мережам.
Історична довідка
Віртуальний простір є феноменом інформаційного і мережевого суспільства, пов’язаним зі становленням комп’ютерних і медіакомунікаційних технологій. Про можливості його розвитку в 1960-ті зауважував Г. М. Маклуен, називаючи новітні медіа виведеною назовні нервовою системою людини. Метафори простору активно використовували від початку створення віртуальної реальності за допомогою інформаційних технологій.
Характеристика
Віртуальний простір — частина інформаційного простору, високотехнологічне середовище, до якого входять користувачі комп’ютерної і медіакомунікаційної техніки, всесвітня мережа комп’ютерних пристроїв та мережева інфраструктура. Він тісно пов’язаний із фізичним простором, є атрибутом віртуальної реальності, а не її синонімом. У сучасному світі це простір проживання і спілкування людства, соціалізації і самореалізації, умова медіатизації і цифровізації. Можливості віртуального простору використовують у науці, освіті (віртуальний освітній простір), мистецтві (сайнсарт), прогнозуванні.
Пізнати актуальний етап розвитку віртуального простору допомагають підходи соціального конструктивізму, комунікативної філософії, соціології феноменологічної та психології, постмодерної філософії, філософії медіа, теорії медіатизації, міждисциплінарної віртуалістики і кібергеографії. Як синоніми до віртуального простору використовують поняття віртуального світу та кіберпростору. М. Кастельс називає його простором потоків або цілеспроямованих взаємодій між фізично з’єднаними позиціями соціальних діячів.
Віртуальний простір гетерогенний і децентралізований, має кордони, задані розробниками комп’ютерних програм. У його структурі виділяють інформаційну й технологічну базу та соціальний складник. Реальність віртуального простору не є ані суб’єктивною, ані об’єктивною і конституюється на кордоні їх взаємодії, чим зумовлена його мережева природа.
Актуальний віртуальний простір антропоморфний (див. Антропоморфізм), комунікативний і семіотичний (див. Семіотика), передбачає активне використання візуалізації і моделювання образів уяви. У ньому радикально змінюються уявлення про співвідношення дійсного і можливого, реального і потенційного, інформація є найважливішим ресурсом, інструментом впливу і маніпулювання. Йому притаманна особлива архітектура, інтерактивність і часткова анонімність, раціональність як додаток до візуальних чи аудіовізуальних образів.
Додатково
Віртуальний простір як комунікативне середовище є важливим чинником розвитку сучасної культури і соціуму, сприяє самореалізації особистості, збільшує можливості для задоволення її потреб. М. Гейм (1944; США) стверджує, що в ньому формується суб’єктивність нового типу. Філософ О. Дзьобань наголошує на смисловій поліфонії поняття віртуального простору в сучасному науковому дискурсі, зауважуючи, що віртуалізація життєвого простору характеризує принципово новий тип символічного існування людини, культури і соціуму. Переплетіння у віртуальному просторі індивідуальної свідомості і розмаїття вигаданих світів формує гібридну реальність, у якій розгортається медіамережева активність особи. У ньому постають нові форми соціальної комунікації, засновані на особливій соціальній перцепції та формуванні віртуальних образів особистості в інтернеті, стандартизація яких у медіамережах може полегшувати процес самоідентифікації та ідентифікацію із Іншими, але її можуть використовувати для маніпуляцій і поширення брехні. О. Дзьобань вбачає паралелі між створеним за допомогою сучасних інформаційно-комунікаційних засобів віртуальним простором та простором, створеним міфом.
Цитата
«…віртуальний простір створює власний континуум продукування та легітимізації смислів, який для обґрунтування своєї доцільності та достовірності не потребує атрибуції до фізичного світу речей та явищ».
Цит. за: Яценко О. Д. Віртуальний простір: зрушення від соматичного до семантичного рівня визначення сутності // Освітній дискурс. 2020. № 29 (12). С. 29.
Література
- McLuhan M. Understanding Media: The Extensions of Man. New York : McGraw-Hill, 1964. 359 p.
- McLuhan M., Powers B. The Global Village: Transformations in World Life and Media in the 21st Century. New York : Oxford University Press, 1989. 2020 p.
- Heim M. R. The Metaphysics of Virtual Reality. New York : Oxford University Press, 1993. 175 p.
- Adams P. Network Topologies and Virtual Place // Annals of the Association of American Geographers. 1998. Vol. 88. Is. 1. P. 88–106.
- Castells M. La Era de la Información : en 3 vol. Madrid : Alianza, 1998–2000.
- Castells M. La galaxia Internet: reflexiones sobre Internet, empresa y sociedad. Madrid : Areté, 2001. 316 p.
- Latour B. Network, Societies, Spheres: Reflections of an Actor-Network Theorias // International Journal of Communication. 2011. Vol. 5. P. 796–810.
- Hepp А., Krotz F. Mediatized Worlds — Understanding Everyday Mediatization // Mediatized Worlds. Culture and Society in a Media Age. Basingstoke : Palgrave Macmillan, 2014. P. 1–14.
- Дзьобань О. П. Сучасний віртуальний простір: конгеніальність віртуальності й міфу // Стратегічні пріоритети. 2017. № 3 (44). С. 163–170.
- Яценко О. Д. Віртуальний простір: зрушення від соматичного до семантичного рівня визначення сутності // Освітній дискурс. 2020. № 29 (12). С. 24–35.
- Доброносова Ю. Д. Комунікативний потенціал Phigytal-присутності в контексті актуального етапу медіатизації // Вісник Львівського університету. Серія: Філософські науки. 2022. Вип. 30. С. 13–21.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Доброносова Ю. Д. Віртуальний простір // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Віртуальний простір (дата звернення: 5.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 27.11.2023
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
Національна поліція України
