Гіади

Гіа́ди (грец. Ὑάδες) — у давньогрецькій міфології — різновид німф, божества дощу, сестри-плакальниці.

Родовід, імена і кількість Гіад у джерелах різняться. За однією з версій, були доньками Атланта й океаніди Ефри; за іншою — Атланта і океаніди Плейони, сестрами Плеяд і Гесперид. За різними згадками, кількість Гіад становила від двох до семи. У деяких переказах мешкали на г. Нісі (нісейські німфи), за дорученням Зевса піклувалися про Діоніса, за що бог віддячив їм відновленням юності.

За міфами, дуже любили свого брата Гіаса, який загинув на полюванні. Невтішно тужили за ним, з горя вкоротили собі віку. Зевс обернув сестер на сузір'я. Поява зоряного скупчення Гіад знаменувала наближення дощової пори року.