Атомна електростанція
А́томна електроста́нція (АЕС) — промислове підприємство, де атомну енергію перетворюють на електричну.
Зміст
Історична довідка
Першою АЕС, що була підключена 27.06.1954 до загальної енергомережі, стала Обнінська АЕС потужністю 5 МВт у Калузькій області (тепер РФ). В Україні відлік використання атомної енергетики ведуть від 1977, коли став до ладу перший енергоблок Чорнобильської АЕС.
Характеристика
Атомна електростанція — ядерна установка для виробництва електричної (у деяких випадках — теплової) енергії в заданих режимах і умовах застосування. АЕС розташовують у межах визначеної проектом території, на якій для досягнення цієї мети використовують ядерний реактор (реактори) і комплекс необхідних систем, пристроїв, обладнання та споруд з кваліфікованим персоналом. На ядерній установці виробляють, обробляють або здійснюють обіг радіоактивних матеріалів у кількостях, за яких необхідно брати до уваги питання ядерної безпеки.
Принцип дії
Генератором енергії на АЕС є атомний (ядерний) реактор. Для реактора з водяним охолодженням тепло, що виділяється в активній зоні в результаті ланцюгової реакції розщеплення ядер деяких важких елементів, відбирає вода (теплоносій) першого контуру, яку пропомповують через реактор циркуляційною помпою. Нагріта вода надходить у теплообмінник (парогенератор), де передає тепло, отримане в реакторі, воді другого контуру. Вода другого контуру випаровується в парогенераторі, після чого пара, що утворюється, приводить в обертальний рух турбіну турбогенератора. У такий спосіб тепло перетворюється в електроенергію.
АЕС працює на ядерному паливі. Під час розщеплення атомних ядер у складі палива вивільняється величезна кількість енергії. Окрім цього, у процесі розщеплення виділяються нейтрони, що можуть розщепити інші ядра палива та викликати ланцюгову ядерну реакцію. Ядерна реакція розщеплення ядра Урану за енерговиділенням перевершує будь-яку хімічну реакцію. Наприклад, під час розпаду молекули тротилу виділяється 10 еВ енергії, а під час розпаду ядра Урану — 200 МеВ, що в 2 · 107 рази більше.
Типи реакторів
Найчастіше на АЕС використовують чотири типи реакторів на теплових нейтронах:
- водо-водяні зі звичайною водою як сповільнювачем і теплоносієм;
- графіто-водні з водяним теплоносієм і графітовим сповільнювачем;
- важководні з водяним теплоносієм і важкою водою як сповільнювачем;
- графіто-газові з газовим теплоносієм і графітовим сповільнювачем.
Перспективними є реактори на швидких нейтронах: БН (Російська Федерація), «Фенікс» та «Суперфенікс» (Франція), «Мондзю» (Японія), PFR (Велика Британія), Фермі-1 (США), KNK-I, -II та SNR-300 (Німеччина). Проте лише частина реакторів з наведеного переліку добре зарекомендувала себе на практиці (БН, Фенікси).
Вибір переважно застосовуваного типу реактора здебільшого зумовлено накопиченим досвідом у реакторобудуванні, а також наявністю необхідного промислового устаткування, сировинних запасів тощо. Наприклад, у країнах колишнього СРСР найпоширенішими є графіто-водні та водо-водяні реактори ВВЕР. На АЕС США найбільшого поширення набули водо-водяні реактори PWR. Графіто-газові реактори GGR використовують у Великій Британії. В атомній енергетиці Канади переважають АЕС із важководними реакторами CANDU.
АЕС в Україні
Станом на 2021 в Україні діють чотири АЕС: Запорізька атомна електростанція (6 енергоблоків), Рівненська атомна електростанція (4 енергоблоки), Південноукраїнська атомна електростанція (3 енергоблоки) та Хмельницька атомна електростанція (2 енергоблоки).
Джерела
- Норми радіаційної безпеки України (НРБУ-97); Державні гігієнічні нормативи. Київ : Відділ поліграфії Українського центру держсанепіднагляду МОЗ України, 1997. 121 с.
Література
- Азарєнков М. О., Булавін Л. А., Залюбовський І. І. та ін. Ядерна енергетика. Харків : Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, 2012. 535 с.
- Денисевич К. Б., Ландау Ю. О., Нейман В. О. та ін. Енергетика: історія, сучасність і майбутнє. Розвиток атомної енергетики та об’єднаних енергосистем. Київ : [б. в.], 2013. 303 с.
- Тарнавський А. Б., Сукач Р. Ю., Сукач Ю. Г. Техногенна безпека АЕС. Львів : Растр-7, 2014. 472 с.
- Єфімов О. В., Пилипенко М. М., Потаніна Т. В. та ін. Реактори і парогенератори енергоблоків АЕС: схеми, процеси, матеріали, конструкції, моделі. Харків : В справі, 2017. 419 с.
- Kónya J., Nagy N. Nuclear and Radiochemistry. Amsterdam ; Cambridge : Elsevier, 2018. 480 p.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Воєводін В. М. Атомна електростанція // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Атомна електростанція (дата звернення: 29.04.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 16.02.2021
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
