Ескапізм
Ескапізм (з англ. escape — втікати, здійснювати втечу, вислизати та ін.) — термін на позначення феномену «вислизання», «втечі» в умовах роздвоєності або розшарування життєсвіту. Поширений у філософії та соціогуманітарних науках.
Термін «ескапізм» широко вживаний у науковій літературі, хоча й за варіативності дефініції. Під ескапізмом можуть розуміти: уникнення реальності; безпосередньо намір або прагнення до втечі; досвід витворення уявних ситуацій тощо. При цьому критерії, на підставі яких відбувається розмежування на реальне та ілюзорне, часто виявляються хиткими й не завжди проясненими.
У психології має переважно негативні конотації — як «втеча від реальності», одночасно може розглядатися і як рiзновид адаптивної поведінки. У соціології — як прагнення до ізоляції та відчуження. В релігієзнавстві — використовується для характеристики релігійних груп, що обирають ізольоване, усамітнене життя (часто в малозаселених, віддалених, важкодоступних місцинах) з метою дистанціювання від «гріховного світу», порятунку від переслідувань тощо.
Дослідники К. Кульман і Ф. Герау виокремлюють три типи ескапізму в його негативних проявах: 1) досвід змінення (Veränderung) неприйнятної реальності; 2) досвід відтермінування (Verschiebung) рішення проблем; 3) досвід витіснення (Verdrängung) переживань.
У літературознавстві термін вперше набув позитивної характеристики завдяки творам письменників Л. Керролла, К. Льюїса, Дж. Р.Р. Толкіна, Л. Борхеса, Т. Пратчетта та ін. В їхніх працях значення ескапізму було радикально переосмислене й отримало філософський вимір: розшарування життєсвіту тлумачилося як досвід прориву до кращої або інакшої реальності та конструювання «персональних світів».
До ескапізму відносять широкий спектр різноманітних феноменів «вислизання», у тому числі: наркотичний досвід; втечу як від мирського, так і церковного життя (випадок Г. Сковороди: «світ ловив мене, але не спіймав»); фантазійні взірці архітектури (наприклад, замок Нойшванштайн, споруджений «казковим королем» Людвігом ІІ Баварським); мистецькі твори — літературні (напр. «Аліса в країні чудес», «Хроніки Нарнії», «Гобіт»), кінематографічні (напр. «Безкінечна історія» В. Петерсена, «Король-рибалка» Т. Гіліама, «Лабіринт Фавна» Г. дель Торо) та ін.; втечу в кіберпростір; залучення до контркультурних рухів, нетрадиційних релігійних практик; суїцидальну поведінку тощо.
Лiтература
- Tuan Y. J. Escapism. Baltimore; London : Johns Hopkins University Press, 2000. 264 р.
- Evans A. This Virtual Life: Escapism and Simulation in our Media World. London : Fusion Press, 2003. 288 р.
- Фёдоров А. А. «История меня»: традиция европейской философской мистики и строительство персональных миров. Санкт-Петербург : Санкт-Петербургский государственный университет, 2006. 224 с.
- Kuhlmann C., Gehrau V. Auf der Flucht vor dem Tod? Eskapistische Mediennutzung und narkotische Dysfunktion // Publizistik. 2011. № 56. P. 305–326.
- Труфанова Е. О. Эскапизм и эскапистское сознание: к определению понятий // Философия и культура. 2012. № 3. С. 96–107.
- Prexl L. Zwischen Selbstbehauptung und Eskapismus. Der narzisstische Suizid im amerikanischen Gegenwartsdrama. Norderstedt : [w. p.], 2014. 364 p.
- Ковальова Г. П. Oсновні підходи до розуміння сутності феномену ескапізму // Культура України. Серія: Культурологія. 2015. Вип. 49. С. 64–74.
- Баева Л. В. Эскапизм в цифровом социуме: от хикикомори до «групп смерти» // Ценности и смыслы. 2018. № 2 (54). С. 39–54.
- Новохатько А. В. Ескапізм як соціокультурне явище сучасності // Філософські обрії. 2018. Вип. 40. С. 97–105.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Морозов В. М., Титаренко О. О. Ескапізм // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Ескапізм (дата звернення: 2.05.2024).
Оприлюднено: 14.05.2019
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
Національна поліція України
