Каламін

Каламін.jpg

Каламін

Синоніми геміморфіт, смітсоніт
Клас мінералу силікати
Колір білий, сірий, жовтий, бурий, зелений, блакитний
Форма кристалів таблитчаста, призматична
Сингонія ромбічна
Твердість 4, 5–5, 0
Густина 3, 45 г/см3
Особливі характеристики піроелектрик

Каламі́н, геміморфіт — мінерал, основний водний силікат цинку острівної будови.

Історична довідка

Термін «каламін» об’єднує 2 мінерали — смітсоніт (карбонат цинку ZnCO3) і геміморфіт (силікат цинку Zn4[(OH)2Si2O7]•H2O). Ці мінерали схожі за зовнішнім виглядом, їх важко розрізнити без докладного хімічного та фізичного аналізу. Уперше мінерали відокремив у 1803 хімік і мінералог Дж. Смітсон (1765; Франція — 1829; Італія).

У гірничодобувній промисловості термін «каламін» історично використовували для позначення обох мінералів. У мінералогії каламін не є актуальним терміном. Його замінили на «смітсоніт» і «геміморфіт».

Характеристика

Хімічний склад

Хімічна формула: Zn4[(OH)2Si2O7]•H2O.

хімічний склад (%): ZnO — 67,5; SiO2 — 25,0; H2O — 7,5.

Фізичні властивості

Сингонія ромбічна. Кристали таблитчасті, призматичні. Утворюють соско- і гроноподібні сталактити, рідше — суцільні та зернисті агрегати.

Густина ― 3,45 г/см3. Твердість за шкалою твердості мінералів Мооса ― 4,5–5,0.

Форми виділення — щільні маси білого, сірого, жовтого, бурого та зеленого і блакитного кольору. Під час нагрівання протилежні кінці кристала заряджаються різнойменними електричними зарядами. Має піроелектричні (див. Піроелектрика) властивості. Типовий мінерал зони окиснення свинцево-цинкових родовищ.

Асоціює з галенітом, кальцитом, смітсонітом, сфалеритом, церуситом, гідроксидами заліза.

Поширення

Значні скупчення є в Центральному Казахстані, Польщі (Верхня Сілезія), Російській Федерації (Забайкалля).

Значення

Входить до складу свинцево-цинкових руд.Збагачують флотацією.

Безбарвні та сині кристали використовують у ювелірній справі. Добре розвинені кристали цінують колекціонери. У косметичній промисловості застосовують для виготовлення лікувальних лосьйонів і мазей.

Література

  1. The Smithsonian Institution, 1846–1896. The History of Its First Half Century / Ed. by G. B. Goode. Washington : De Vinne Press, 1897. P. 12–13.
  2. Лазаренко Є. К., Винар О. М. Каламін (геміморфіт) // Мінералогічний словник. Київ : Наукова думка, 1975. 774 с.
  3. Anthony J., Bideaux R., Bladh K. et al. Handbook of Mineralogy : in 5 vol. Tucson : Mineralogical Society of America, 1990–2003.
  4. Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / За ред. В. С. Білецького. Донецьк : Східний видавничий дім, 2004–2013.
  5. Каламін (геміморфіт) // Мінералого-петрографічний словник : в 2 т. / Уклад.: В. С. Білецький, В. Г. Суярко, Л. В. Іщенко. Харків : Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут» ; Київ : ФОП Халіков Р. Х., 2018. Т. 1: Мінералогічний словник. 444 с.

Автор ВУЕ

В. С. Білецький


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Білецький В. С. Каламін // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Каламін (дата звернення: 27.04.2024).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
28.06.2022

Важливо!

Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.

Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.

Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.

Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів


Міністерство оборони України Лого.png

Міністерство оборони України

МВС України Лого.jpg

Міністерство внутрішніх справ України

Генеральний штаб ЗСУ Лого.jpg

Генеральний штаб Збройних сил України

Державна прикордонна служба України Лого.jpg

Державна прикордонна служба України


Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶