Конституційний Суд України

Конституці́йний Суд Украї́ни (КСУ) — єдиний орган конституційної юрисдикції в Україні, який забезпечує конституційне правовладдя, непорушність, найвищу юридичну силу та верховенство конституційного права шляхом вирішення питання про відповідність Конституції України (конституційність), законів України, актів Президента України, актів Кабінету Міністрів України (КМУ) та (у передбачених Конституцією України випадках) інших правничих актів, здійснює офіційне тлумачення Конституції та прийнятих на її основі законів України. Уповноважений приймати загальнообов’язкові на території держави рішення, висновки, ухвали та видавати забезпечувальні накази.

Історична довідка

Інститут КСУ було передбачено Законом Української Радянської Соціалістичної Республіки «Про внесення змін і доповнень до Конституції Української РСР», ухваленим 24.10.1990 у зв’язку з прийняттям 16.10.1990 Декларації про державний суверенітет України. На його основі до тексту Конституції України склад КСУ так і не було сформовано. КСУ розпочав свою діяльність на основі чинної Конституції України 16.10.1996.

Важливим етапом становлення конституційної юрисдикції в Україні стало прийняття Конституції України 1996. У ній істотно було змінено порядок формування КСУ. Зазнав змін і зміст компетенції (конституційної юрисдикції) КСУ. На основі Конституції України в жовтні 1996 прийнято новий Закон України «Про Конституційний Суд України». У березні 1997 рішенням КСУ затверджено регламент КСУ, присвячений переважно питанням конституційного судочинства. Ці акти визначили статус КСУ. Перше Рішення КСУ ухвалив 13.05.1997.

Порядок формування, організації та діяльності КСУ, статус суддів КСУ, підстави і порядок звернення до нього, процедура розгляду ним справ і виконання його рішень наразі визначається Конституцією України, Законом України від 13.07.2017 «Про Конституційний Суд України» та Регламентом КСУ. Упродовж 1996–2017 діяв попередній закон «Про Конституційний Суд України».

Склад КСУ

Згідно з положеннями ст. 148 Конституції України до складу КСУ входять 18 суддів. Президент України, Верховна Рада України (ВРУ) та з’їзд суддів України призначають по 6 суддів КСУ. Відбір кандидатур на посаду судді здійснюється на конкурсних засадах у визначеному законом порядку.

Суддею КСУ може бути громадянин України, який володіє державною мовою, на день призначення досяг 40 років, має вищу юридичну освіту і стаж професійної діяльності у сфері права щонайменше 15 років, високі моральні якості та є правником із визнаним рівнем компетентності (ст. 11). Суддя КСУ не може належати до політичних партій, профспілок, брати участь у будь-якій політичній діяльності, мати представницький мандат, обіймати будь-які інші оплачувані посади, виконувати іншу оплачувану роботу, крім наукової, викладацької чи творчої. Термін повноважень судді КСУ — дев’ять років без права повторного призначення. КСУ на спеціальному пленарному засіданні Суду шляхом таємного голосування обирає зі свого складу Голову суду, термін повноважень якого складає три роки (ст. 148 Конституції України). Він здійснює представницькі, організаційні, розпорядчі функції.

Органами КСУ, які діють в його складі, є Велика палата, два сенати та шість колегій. Велика палата діє у складі всіх суддів КСУ, сенати — дев’яти суддів, колегія (шість колегій) — трьох суддів КСУ.

Судді КСУ є незалежними та недоторканними. Вплив на суддю КСУ в будь-який спосіб заборонений.

Повноваження

Основними повноваженнями КСУ є:

  • вирішення питань про відповідність Конституції України законів та інших правових актів ВРУ, актів Президента України, актів КМУ, правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим;
  • офіційне тлумачення Конституції України.

Такі питання розглядаються за конституційними поданнями: Президента України; щонайменше 45 народних депутатів України; Верховного Суду України; Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини; Верховної Ради Автономної Республіки Крим.

До інтегративних повноважень КСУ також належать:

  • надання за зверненням Президента або щонайменше 45 народних депутатів, або КМУ висновків про відповідність Конституції України чинних міжнародних договорів України або тих міжнародних договорів, що вносяться до ВРУ для надання згоди на їхню обов’язковість;
  • надання за зверненням Президента України або щонайменше 45 народних депутатів України висновків про відповідність Конституції України питань, які пропонуються для винесення на всеукраїнський референдум за народною ініціативою;
  • надання за зверненням ВРУ висновку щодо додержання конституційної процедури розслідування і розгляду справи про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту в межах, визначених статтями 111 і 151 Конституції України;
  • надання за зверненням ВРУ висновку щодо відповідності законопроекту про внесення змін до Конституції України вимогам статей 157 і 158 Конституції України;
  • вирішення питань про конституційність законів України (їхніх окремих положень) за конституційною скаргою особи, яка вважає, що застосований в остаточному судовому рішенні в її справі закон України суперечить Конституції України.

Закони та інші акти за рішенням КСУ визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їхнього розгляду, ухвалення або набрання ними чинності.

Формами звернення до КСУ є подання конституційне, конституційне звернення, конституційна скарга.

Розгляд справ на пленарних засіданнях Великої палати КСУ, Сенату КСУ здійснюється відкрито, за винятком закритої частини цих засідань, коли ухвалюється рішення, надається висновок, постановлюється ухвала Суду. Закрите пленарне засідання допускається, якщо розгляд справи на відкритому пленарному засіданні може призвести до розголошення державної таємниці та (або) іншої інформації, що охороняється законом.

Рішення та висновки, ухвалені КСУ, є обов’язковими, остаточними і не можуть бути оскаржені (Ст. 151-2 Конституції України). Умисне невиконання службовою особою рішення КСУ та умисне недодержання нею висновку КСУ відповідно до ч. 4 ст. 382 Кримінального кодексу України карається позбавленням волі на строк від трьох до восьми років із позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Додатково

Для мінімізації можливого впливу на суддю КСУ ч. 6 ст. 18 Закону України «Про Конституційний Суд України» встановлює правило: «Суддю Конституційного Суду під час перебування на посаді не може бути нагороджено державними нагородами України, відзнаками, спеціальними званнями України, а також будь-якими іншими нагородами, відзнаками, грамотами, за винятком нагородження за проявлену ним особисту мужність і героїзм в умовах, пов’язаних із ризиком для життя».

Джерела

  • Конституція України: прийнята Верховною Радою України 28 червня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. 1996. № 30. Ст. 141.Зі змінами, внесеними згідно із законами України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр
  • Закон України від 13 липня 2017 року № 2136-VIII «Про Конституційний Суд України». Відомості Верховної Ради (ВВР), 2017, № 35, ст.376. Із змінами, внесеними згідно із Законами України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2136-19#Text
  • Рішення Конституційного Суду України від 16 квітня 2008 року № 6-рп/2008 у справі за конституційними поданнями Президента України про офіційне тлумачення положень частин другої, третьої статті 5, статті 69, частини другої статті 72, статті 74, частини другої статті 94, частини першої статті 156 Конституції України (справа про прийняття Конституції та законів України на референдумі). // Офіційний вісник України. 2008. № 32. С. 35. Ст. 1056. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v006p710-08#Text

Література

  1. Бринцев В. Д. Судовий конституціоналізм в Україні: доктрина і практика формування: у 2 кн.: монографія. Х.: Право. 2013. Кн. 1. 392 с.
  2. Кампо В. Еволюція Конституції України: суспільно-правовий вимір (науково-популярні нариси). – Івано-Франківськ : Голіней О.М., 2018. – 68 с.
  3. Конституційне право України. Академічний курс: підручник: у 2 т. Т. 2 / за заг. ред. Ю. С. Шемшученка. Київ: Юридична думка, 2008. 800 с.
  4. Мироненко О. М. Конституційний Суд України: історія і сучасність, доктрина і практика. 2011. 910 с.
  5. Подорожна Т. С. Правовий порядок: теоретико-методологічні засади конституціоналізації: монографія. Київ: Юрінком Інтер, 2016. 536 с.
  6. Савчин М. В. Конституційне право України: підручник / відп. ред. проф., д.ю.н. М.О. Баймуратов. Київ: Правова єдність, 2009. 1008 с.
  7. Скомороха В.Є. Конституційна юрисдикція в Україні: проблеми теорії, методології і практики. Київ: МП Леся, 2007. 716 с.
  8. Тертишник В. М. Конституція України. Науково-практичний коментар. Київ: Алерта, 2022. 430 с.

Автор ВУЕ

В. М. Тертишник

Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Тертишник В. М. Конституційний Суд України // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Конституційний Суд України (дата звернення: 29.04.2024).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
20.09.2022

Важливо!

Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.

Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.

Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.

Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів


Міністерство оборони України Лого.png

Міністерство оборони України

МВС України Лого.jpg

Міністерство внутрішніх справ України

Генеральний штаб ЗСУ Лого.jpg

Генеральний штаб Збройних сил України

Державна прикордонна служба України Лого.jpg

Державна прикордонна служба України

Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶