Кундера, Мілан
Ку́ндера, Мі́лан (чеськ. Kundera, Milan; 01.04.1929, м. Брно, тепер Чехія ― 12.07.2023, м. Париж, Франція) ― письменник, перекладач, громадський діяч. Писав чеською і французькою мовами.
|
Кундера, Мілан (Kundera, Milan) | |
|---|---|
| Народження | 01.04.1929 |
| Місце народження | Брно |
| Смерть | 12.07.23 |
| Місце смерті | Париж |
| Alma mater | Карлів університет |
| Напрями діяльності | літературна творчість, переклади |
Зміст
Життєпис
Батько ― музикознавець, викладач і ректор (1948–1961) Академії музики та сценічного мистецтва імені Леоша Яначека (м. Брно). Після Другої світової війни працював джазистом.
По закінченні гімназії 1948 вступив до Карлового університету в Празі. Вивчав літературу та естетику. За рік перевівся на факультет кіно в Академію сценічних мистецтв у Празі, де студіював режисуру та сценічне мистецтво.
Від 1948 ― член Комуністичної партії Чехословаччини. 1950 Кундеру виключили з партії, але згодом знову прийняли (з 1956 до 1970).
1952 здобув вищу освіту. Залишився працювати в академії: асистентом, викладачем (з 1958), доцентом кіно факультету (з 1964). Читав курс всесвітньої літератури.
У 1960-х працював перекладачем, а також писав есе та п’єси для театру.
1970 Кундеру звільнили з роботи за підтримку Празької весни. 1972 заборонили його твори.
Із 1975 жив у Франції. Викладав у Реннському університеті, Коледжі соціальних наук у м. Парижі. 1981 отримав французьке громадянство. Після еміграції Кундера та його дружина були позбавлені громадянства Чехословаччини (відновлено 2019).
Творчість
Перші поезії оприлюднив у шкільній газеті. 1945 в часописі «Гонго» («Gongо) опублікував переклад вірша В. Маяковського. За рік у журналі «Младе архі» («Mladé archy») надруковано оригінальну поезію Кундери «Вірш».
Перша поетична збірка «Людина ― неосяжний сад» («Člověk zahrada širá») вийшла друком 1953. Здобув визнання після публікації трьох циклів оповідань (1963, 1965, 1968), які пізніше об’єднано в збірку «Смішні кохання («Směšné lásky»; 1969).
Перший роман «Жарт» («Žert»; 1967) автор декларував як твір про любов (закордоном його сприйняли політичний роман, оскільки події відбувалися на тлі періоду сталінізму).
1969 написав другий роман «Життя деінде» («Život je jinde»). Проте через заборону друкувати твори автора на батьківщині, твір побачив світ у перекладі французькою лише 1973 в м. Парижі.
1979 вийшла «Книга сміху і забуття» («Kniha smíchu a zapomnění»). 2003 газета «Гардіан» («The Guardian») визнала твір одним зі 100 найважливіших романів усіх часів.
1982 написав найвідоміший твір «Нестерпна легкість буття» («Nesnesitelná lehkost bytí»; уперше опубліковано 1984 в перекладі французькою). Книга стала бестселером, її перекладено 44 мовами (2021, оцінка). 1988 режисер Ф. Кауфман (1936; США) зняв за романом художній фільм.
1986 Кундера опублікував першу книгу французькою мовою «Мистецтво римлянина» («L’Art du Roman»).
Серед найвідоміших творів: «Безсмертя» («Nesmrtelnost»; 1990) ― останній роман, який автор написав чеською мовою; «Повільність» («La lenteur»; 1994); «Ідентичність» («L’Identité»; 1998); «Невідомість» («L’Ignorance»; 2000). Тривалий час не дозволяв друкувати свої книги чеською, пізніше ретельно перевіряв переклади творів.
У збірці есеїв «Зраджені заповіти» («Les testaments trahis»; 1993) звернувся до перекладачів, видавців і критиків, які (як він вважав) спотворили його працю.
Під час створення романів задіював принцип поліфонії — паралельного розвитку кількох сюжетних ліній. Черпав натхнення в письменників епохи Відродження (Дж. Бокаччо, Ф. Рабле, Д. Дідро). Цікавився творчістю Р. Музіля, В. Ґомбровича (1904; тепер Польща ― 1969; Франція), Г. Броха, Ф. Кафки, М. Гайдеггера та ін.
Кундера та Україна
На початку 1952 Кундера разом із письменником Я. Трефулкою (1929–2012; Чехія) переклали чеською мовою збірку П. Тичини «Сталь та ніжність». Видання («Ocel a něha») з більшістю перекладів Кундери та його передмовою вийшло друком 1953.
Визнання
Лауреат премій: Спілки чехословацьких письменників (1968); Медічі за найкращий іноземний роман (Франція, 1973; за «Життя деінде»); Монделло (Італія, 1978; за «Прощальний вальс»); За видатні заслуги (American Common Wealth Award, США, 1981); Європейського Союзу з літератури (1982); Єрусалимської (1985); Неллі Закс (Німеччина, 1987); державної премії Австрії з європейської літератури (1987); Гердера (Австрія, 2000) та ін.
Нагороджений медаллю «За заслуги» (Чехія, 1995), кавалер ордена Почесного легіону (Франція, 1990).
Твори
Поезії:
- Člověk zahrada širá. Praha, 1953.
- Poslední máj. Praha, 1955.
- Monologues. Praha, 1957.
Романи та оповідання:
- Žert. Praha. Praha, 1967.
- Směšné lásky. Praha, 1970.
- La vie est ailleurs. Paris, 1973.
- Le Livre du rire et de l’oubli. Paris, 1978.
- L'Insoutenable Légèreté de lʼêtre. Paris, 1984.
- La Lenteur. Paris, 1995.
- LʼIdentité. Paris, 1998.
- LʼIgnorance. Paris, 2000.
- La Fête de l'insignifiance. Paris, 2013.
П’єси:
- Dvě uši, dvě svatby. Praha, 1968.
- Jakub a jeho pán. Praha, 1971.
Українські переклади
- Вальс на прощання / перекл. з франц. Л. Кононович. Львів, 2018.
- Нестерпна легкість буття / перекл. з франц. Л. Кононович. Львів, 2019.
- Безсмертя / перекл. з франц. Л. Кононович. Львів, 2020.
- Жарт / перекл. з франц. Л. Кононович. Львів, 2020.
- Життя деінде / перекл. з франц. Л. Кононович. Львів, 2021.
- Смішні кохання / перекл. з франц. Л. Кононович. Львів, 2021.
- Книга сміху і забуття / перекл. з франц. Л. Кононович. Львів, 2022.
- Ідентичність / перекл. з франц. Л. Кононович. Львів, 2023.
Автор ВУЕ
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 14.07.2023
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
Національна поліція України
Покликання на цю статтю: Редакція ВУЕ Кундера, Мілан // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Кундера, Мілан (дата звернення: 2.05.2024).
