Кікабідзе, Вахтанг
Кікабі́дзе, Вахта́нг Костянти́нович (грузин. ვახტანგ კონსტანტინეს ძე კიკაბიძე; 19.07.1938, м. Тбілісі, тепер Грузія — 15.01.2023, там само) — актор, естрадний співак, кінорежисер, сценарист, автор пісень, народний артист Грузинської РСР (з 1980), заслужений артист України (з 2013).
|
Кікабідзе, Вахтанг (ვახტანგ კონსტანტინეს ძე კიკაბიძე) | |
|---|---|
| Народження | 19.07.1938 |
| Місце народження | Тбілісі |
| Смерть | 15.01.2023 |
| Місце смерті | Тбілісі |
Зміст
Життєпис
Народився в сім’ї журналіста і співачки. Батько походив із імеретинського дворянського роду, мати — з грузинського князівського роду Багратіоні- Давіташвілі. Під час Другої світової війни батько був мобілізований (1941; молодший лейтенант) і пропав без вісти (грудень 1942).
Дитинство Кікабідзе пройшло в м. Тбілісі. Після школи навчався у Тбіліському університеті (1956–1959, тепер Тбіліський державний університет імені Іване Джавахішвілі), Тбіліському інституті іноземних мов (1961–1963).
З 1959 — артист Тбіліської філармонії. Співав у вокально-інструментальному ансамблі «Діело» (1962–1966). Ансамбль був вірним традиціям грузинського багатоголосся, у репертуарі були пісні грузинських композиторів, народна музика, джаз і класика. Поєднання вокалу і гри на інструментах на той час вважалося новаторством.
З 1966 приєднався до вокально-інструментального ансамблю «Орера» як вокаліст і ударник. Колектив записував платівки, гастролював у різних країнах світу. Кікабідзе у складі ансамблю представляв СРСР на Всесвітній виставці 1967 у м. Монреалі (Канада) і був визнаний третім у світі найкращим виконавцем на ударних інструментах. Колектив репрезентував фірму грамзапису «Мелодія» на ХІІ Міжнародному конкурсі естрадної пісні «Сопот-72» і здобув спеціальний приз.
З 1975 Кікабідзе став художнім керівником ансамблю «Орера» і водночас штатним актором кіностудії «Грузія-фільм».
Соліст Державного естрадного оркестру Грузії «Реро», художній керівник цього колективу (1986–1990).
Виступав із сольними програмами у багатьох містах колишнього СРСР і за кордоном. Був серед найвідоміших артистів СРСР.
З 1980-х жив і працював у Російській Федерації, з аншлагами давав численні концерти. Переїхав до Грузії після початку Російсько-грузинського конфлікту 2008 і відмовився від виступів на території Росії.
На парламентських виборах 2020 очолив список виборчого блоку «Єдиний національний рух — Об’єднана опозиція “Сила в єдності”» та обраний депутатом парламенту Грузії 10-го скликання. Через важку хворобу майже не брав участі у роботі парламенту.
Похований на Верійському кладовищі у м. Тбілісі.
Творчість
Кінематографічна творчість
Знявся у понад 20 фільмах.
Дебютував у кіно у ролі Гії в музичній комедії «Зустріч в горах» (1966; режисер Н. Санішвілі). Успіх принесла роль молодого лікаря Бенжамена Глонті у комедії «Не журись!» (1969, режисер Г. Данелія), екранізації роману К. Тільє (1801–1844; Франція) «Мій дядько Бенжамен» (1843), події якого перенесено до Грузії 19 ст.
Знімався в музичних телефільмах про ансамбль «Орера»: музичному художньому фільмі «“Орера”, повний уперед!» (1970, режисер З. Какабадзе; фільм отримав приз глядацьких симпатій як найкращий музичний фільм десятиліття) і «“Орера” виходить в ефір» (1978, режисер В. Шерстобитов). Здобув популярність після виходу на екран культової стрічки «Міміно» (1977, режисер Г. Данелія), зіграв у ній роль Валіко (Валентина Костянтиновича) Мізандарі на прізвисько «Міміно».
Серед ролей: слідчий Георгій Мікеладзе в детективному фільмі «Я, слідчий» (1971, режисер Г. Калатозішвілі), актор-аматор Герцог у пригодницькому фільмі «Зовсім безнадійний» за романом М. Твена «Пригоди Гекльберрі Фінна» (1973, режисер Г. Данелія), візник Павле в мюзиклі «Мелодії Верійського кварталу» (1973, режисер Г. Шенгелая), комісар Арсен Кабахідзе у драмі «Зникла експедиція» (1975, режисер В. Дорман), шофер Костянтин Гогуадзе у комедії «Ольга і Костянтин» (1984, режисер Є. Мезенцев), капітан Хома Каландадзе у трагікомедії «Фортуна» (2000, режисер Г. Данелія) та ін.
Грав у телесеріалах «ТАРС уповноважений заявити...» (1984, режисер В. Фокін; отримав премію КДБ СРСР), «Свати 7» (2021, режисер А. Яковлев). Працював як режисер і сценарист. За власним сценарієм зняв комедію в чотирьох новелах «Будь здоровий, дорогий!» (1981; Гран-Прі Габрово-83), а також фільм «Чоловіки та всі інші» (1985), де сам зіграв головну роль.
Написав книгу «Вони» («Они»; 2016), що складається з кількох новел про людей різних національностей.
Музична творчість
Виконавець пісень грузинських композиторів, міського фольклору, сучасних шлягерів, естрадних пісень композиторів інших країн. Мав хриплуватий приємний тембр голосу. Артистичній манері були притаманні стриманість, камерність, мужність та іронічність, вирізнявся умінням встановлювати контакт із глядачами. Критики порівнювали його з А. Челентано.
Кілька разів виходив до фіналу Всесоюзного телефестивалю «Пісня року» (1976, 1978, 1980, 1981, 1999, 2005).
Співав пісні багатьма мовами світу.
Серед найвідоміших пісень: «Her akşam sarhoş» («Я п’яний від кохання»; музика М. Жура, слова А. Борлі, російський текст Л. Дербенєва), «ჩიტო-გვრიტო» («Чіто, ґвріто»; слова П. Грузинського, музика Г. Канчелі), «სიმღერა თბილისზე» («Пісня про Тбілісі»; слова П. Грузинського, музика Р. Лагідзе), «Мои года — мое богатство» («Мої роки — моє багатство»; музика Г. Мовсесяна, слова Р. Рождественського), «Пожелание» («Побажання»; слова Р. Гамзатова, переклад Н. Гребнева, музика О. Екімяна), «Вот и весь разговор» («Ось і уся розмова»; слова Ф. Лаубе, музика О. Екімяна), «Оптимистическая песня» («Оптимистична пісня»; слова М. Танича, музика О. Екімяна), «Проводы любви» («Проводи кохання»; слова М. Таніча, музика Г. Мовсесяна), «Старый фаэтон» («Старий фаетон»; слова Б. Дубровина, музика О. Фельцмана), «Я жизнь не тороплю» («Я життя не підганяю»; слова Р. Рождественського, музика Б. Ємельянова), «Останься, молодость» («Залишся, молодість»; слова Ф. Лаубе, музика Г. Мовсесяна), «Канадец» («Канадець»; музика Г. Мовсесяна, слова В. Ошаніна) та інші.
Записав низку платівок, дисків і альбомів, знявся у кількох відеокліпах.
Україніка
Кікабідзе неодноразово виступав з концертами в Україні. Зокрема, 2015 у м. Києві дав 2-годинний концерт, присвячений пам’яті Небесної сотні. Співак переклав грузинською пісню В. Івасюка «Червона рута» і виконав її разом із глядачами. Того ж року виступив з концертами у 7 містах України.
2018 виступив із концертами у 10 містах України, зокрема Маріуполі, 2019 дав концерти у містах Лисичанську, Рубіжному, Сєвєродонецьку. 16.02.2022 разом із грузинськими культурними діячами записав відеозвернення на підтримку України у зв’язку з загостренням безпекової ситуації на кордоні з Росією та Білоруссю.
У серпні 2022 Кікабідзе дав концерт у м. Батумі, на виручені кошти придбав продовольчі пайки та мікроавтобус для 26-ї артилерійської бригади імені генерала-хорунжого Р. Дашкевича.
При похованні труна Кікабідзе була накрита прапорами Грузії та України.
Нагороди та визнання
Лауреат Державної премії СССР (1978, за фільм «Міміно»), Державної премії Грузії (2013), премії за найкращу чоловічу роль Міжнародного кінофестивалю у м. Картахені (1970, Іспанія; за фільм «Не журись»», 1969), премії «Золотий грамофон» (1998), премії імені Л. Утьосова (1999).
Лауреат багатьох міжнародних пісенних конкурсів і кінофестивалів.
Нагороджений орденами: Честі (Грузія, 1994), Миколи Чудотворця (Україна, 1994), Вахтанга Горгасалі III ступеня (Грузія, 1997), Міжнародним орденом Золотого Хреста лицарів Святого Костянтина (РФ, 1998), орденом Перемоги імені Святого Георгія (Грузія, 2008), Дружби (РФ, 2008; відмовився у зв’язку з бойовими діями РФ проти Грузії), Ярослава Мудрого V ступеня (Україна, 2021).
Почесний громадянин м. Тбілісі (з 1998).
На його честь встановлені іменні зірки: на Алеї зірок у Москві (1999), на площі перед Тбіліською філармонією (2006).
У м. Тбілісі відкрито пам’ятник (2011, скульптор З. Церетелі): скульптурна композиція зображує режисера фільму «Міміно» Г. Данелію та акторів, серед яких В. Кікабідзе.
Цитати
«Повірте мені! Росія не хоче, щоб Україна продовжувала чинити опір. Але якби я був молодим, я б також зараз був в АТО і пручався, захищаючи честь країни. Другого варіанту немає! Адже якщо ця війна триватиме довго, встати на ноги Україні буде дуже складно»
(В. Кікабідзе. З інтерв’ю газеті «Сьогодні» 04.10. 2014. Цит. за: https://www.segodnya.ua/ua/interview/vahtang-kikabidze-esli-by-byl-molodym-ya-by-tozhe-seychas-byl-v-ato-557563-557563.html).
«У вас йде переломний момент, але гадаю, все врегулюється, інакше не буває. Країна велика і дуже розумна, все налагодиться. Я — оптиміст! […] Я дуже хочу, щоб швидше настав мир, щоб політики швидше вирішили всі питання на користь народу. Щоб люди стали посміхатися, з’явився настрій жити, діти росли, було багато квітів і пісень…» «У вас идет переломный момент, но думаю, что все урегулируется, иначе не бывает. Страна большая и очень умная, все наладится. Я – оптимист! […] Я очень хочу, чтобы скорее наступил мир, чтобы политики быстрее решили все вопросы в пользу народа. Чтобы люди стали улыбаться, появилось настроение жить, дети росли, было много цветов и песен…»
(В. Кікабідзе. З інтерв’ю українському виданню «Гордон» 18.09.2015.
Література
- Актери советского кино : в 15 вып. Москва : Искусство, 1975. Вып. 11. 221 с.
- Раззаков Ф. Досьє на звезд: Кумиры всех поколений. Москва : ЭКСМО-Пресс, 1998. С. 97–100
- Раззаков Ф. Популярная знциклопедия звезд. Москва : ЭКСМО-Пресс, 2000. С. 247–253.
- Багиян Н. Вахтанг Кикабидзе: «Хуже профессионального вора — вор государственный» // Публичные люди. 2009. № 5. С. 29–32.
- Крижня М. Згадуємо Вахтанга Кікабідзе: про підтримку України та допомогу армії // Суспільне. Культура. 2023. URL: https://suspilne.media/359710-zgaduemo-vahtanga-kikabidze-pro-pidtrimku-ukraini-ta-dopomogu-armii/
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Кікабідзе, Вахтанг // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Кікабідзе, Вахтанг (дата звернення: 29.04.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 31.01.2023
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
