Лонг

Лонг (грец. Λόγγος, Longus) — письменник кінця 2 ст. н. е., основоположник пасторального роману.


Лонг

(Λόγγος)

Народження невідомо«невідомо» не є числом
Місце народження
Смерть невідомо
Місце діяльності Римська імперія
Напрями діяльності літературна творчість


Творчість

Його вважають автором «Пастушої повісті Лонга про Дафніса і Хлою в чотирьох книгах» (грец. «ΛΟΓΓΟΥ ΠΟΙΜΕΝΙΚΩΝ, ΤΩΝ κατὰ Δάφνιν ΚΑΙ ΧΛΟΗΝ ΒΙΒΛΙΑ ΤΕΤΤΑΡΑ, Longi Pastoralia de Daphnide et Chloe libri quatuor»). Уперше грецький варіант цього твору було опубліковано у м. Флоренції 1598. Раніше роман перекладено іншими мовами: французькою (м. Париж, 1559), латинською (м. Рим, 1569) та англійською (м. Лондон; 1587).

Достеменних відомостей про походження і життєдіяльність чи хоча б фрагментів його біографії не віднайдено. Припускають, що це ім’я взагалі не є власною назвою, а псевдонімом латинського походження, яким послуговувались деякі грецькі софісти. Імовірно, міг бути рабом, якого за письменницький талант звільнили й дали ім’я. Однак існують інші факти, що свідчать на користь гіпотези про його авторство.

Час написання твору теж точно не встановлено. У романі автор уникав прямих натяків на сучасну йому дійсність, конкретні суспільні явища. Події, описані в романі, могли відбуватися упродовж кількох століть. За своїм ідейним задумом роман належить до літератури епохи еллінізму, коли для всіх літературних жанрів було характерним зображення особистих переживань людини, передусім її любовних почуттів, разом із детальним зображенням побутових деталей. Про час написання роману свідчить його мова, яка вказує на період «другої софістики» (50-250 н. е.) — час вторинного розквіту риторики. У цю епоху проза стала пріоритетною, однак набула виразних рис поезії (ритм, складні риторичні фігури, тропи). Друга софістика з її орнаментально-розважальною риторичною манерою письма — період створення «поетичної прози», у якій гармонійно поєднано художні описи й риторичні прийоми.

Аналіз ідейного задуму автора, характеристика дійових осіб, стилю та інших специфічних особливостей роману дає змогу встановити приблизний час його написання — кінець 2 ст. н. е.

Існують різні погляди на жанр цього твору: його називають романом, повістю, поемою або пастораллю, оскільки він має диференційні ознаки усіх цих жанрів. За змістовими параметрами — це роман, за розміром — повість, оскільки невеликий за обсягом; за ліричним оформленням і внутрішнім римуванням окремих фрагментів його умовно можна вважати поемою. Твір засвідчує перші етапи зародження жанру роману в епоху завершення античності. Головний мотив — зображення вірного, всепереможного кохання. Події роману відбуваються на острові Лесбос. У творі немає характерних для тогочасних грецьких романів сюжетних особливостей. У фокусі авторської уваги — внутрішній світ героїв, тому його можна визначити як любовно-психологічний.

Роман є пасторальним. Буколічні мотиви твору пов’язані з ідилічним змалюванням сільського життя. Його вважають одним із найдавніших зразків пасторального роману, який мав значний вплив на пасторальну літературу 17-18 ст.

З-поміж стильових особливостей роману — прагнення автора до «краси викладу» в композиції, у змалюванні дійових осіб, у художній мові, що була виразним засобом впливу на читача.

Мовний стиль роману дещо штучний за своєю формою, але виразний і вишуканий, цікавий поєднанням архаїчних і сучасних на той час прийомів прозової оповіді.

Автор поєднав ознаки античних стилів творів Феокріта, Сапфо, Фукідіда, Геродота, Ксенофонта, Гомера, Софокла, Есхіла та ін., сформував власну манеру письма.

Зв’язок з Україною

Українською мовою роман переклали В. Державин (м. Харків, 1936), В. Маслюк (м. Львів, 1989; м. Дрогобич, 2004) та Ю. Мушак (1904-1973, Україна) (Львівська національна бібліотека ім. В. Стефаника, рукопис, 1973).

Твори

  • Н і м. п е р е к л. — Hirtengeschichten von Daphnis und Chloe. Griechisch und deutsch. Berlin : Akademie-Verlag, 1960. 185 p.
  • У к р. п е р е к л. — Пастуша повість про Дафніса і Хлою. Харків : Державне літературне видавництво, 1936. 148 с.
  • Античний роман. Лонг. Дафніс і Хлоя. Харитон. Херей і Калліроя. Дрогобич : Коло, 2004. 192 с.

Література

  1. Макар І. Лонг і його роман «Дафніс і Хлоя». Чернівці : Чернівецький національний університет, 2010. 424 с.
  2. Cueva E. P., Byrne Sh. N. A Companion to the Ancient Novel. Blackwell Companions to the Ancient World. Chichester : Wiley-Blackwell, 2014. 612 p.
  3. Оліщук Р., Макар І. Мовна репрезентація концепту КРАСА в романі Лонга «Дафніс і Хлоя» // Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія: Філологія. 2018. Вип. 79. С. 176–181.

Автор ВУЕ

І. С. Чакал


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Чакал І. С. Лонг // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Лонг (дата звернення: 2.05.2024).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
22.12.2023

Важливо!

Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.

Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.

Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.

Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів


Міністерство оборони України Лого.png

Міністерство оборони України

МВС України Лого.jpg

Міністерство внутрішніх справ України

Генеральний штаб ЗСУ Лого.jpg

Генеральний штаб Збройних сил України

Державна прикордонна служба України Лого.jpg

Державна прикордонна служба України


Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶