Монтан, Iв

Montand Harcourt 1948.jpg

Монта́н, Ів (фр. Montand, Yves; уроджений Ліві, Іво (італ. Livi, Ivo); 13.10.1921, м. Монсуммано-Терме, провінція Тоскана, Італія — 09.11.1991, м. Санліс, регіон О-де-Франс, Франція) — співак, актор. Був чоловіком С. Синьйоре.

Монтан, Iв

(Montand, Yves)

Народження 13.10.1921
Місце народження Монсуммано-Терме
Смерть 09.11.1991
Місце смерті Санліс
Напрями діяльності музичне мистецтво, кіномистецтво

Життєпис

Ів Монтан та Мерлін Монро
Ів Монтан та Симона Синьйоре

Народився у сім’ї робітників, яка виїхала з Італії, де 1922 до влади прийшов фашистський режим Муссоліні. З віку 2 років жив у м. Марселі, 1929 сім’я отримала французьке громадянство.

З 1932 залишив школу і працював робітником на заводі, потім офіціантом у бістро, мийником голови у перукарні, у віці 14 років отримав сертифікат перукаря. Захопився кіно і музикою. Кумирами та взірцями для нього були Ф. Астер, Фернандель і Ш. Трене (1913–2001; Франція). З 1938 почав виступати у кафешантані та брати уроки співу у співачки М. Фанселлі. За рекомендацією імпресаріо взяв сценічний псевдонім. 21.06.1939 дебютував у концертній залі «Альказар» у м. Марселі.

На початку Другої світової війни деякий час був безробітним, працював робітником на металургійному заводі, докером. 1941 відновив кар’єру співака. У лютому 1944, щоб уникнути відправки на примусові роботи до Німеччини, вирушив до м. Парижа. З успіхом виступав у паризьких мюзик-холах («А-Бе-Це», «Бобіно», «Мулен Руж»). Значний вплив мала зустріч з Е. Піаф, яка допомогла Монтану знайти свій стиль, репетирувала з ним, написала для нього кілька пісень. 1945 вони виступали разом у мюзик-холі «Театр д’Етуаль» (м. Париж), відтоді Монтан став справжньою зіркою естради.

Успіх на сцені сприяв тому, що режисер М. Карне (1906–1996; Франція) запросив Монтана на головну роль у фільмі «Ворота ночі» (1946), однак перша головна роль у кіно виявилася невдалою, фільм не мав успіху у глядачів.

У березні 1951 Монтан вперше виступив з сольним концертом у мюзик-холі «Театр д’Етуаль», у програмі були 22 пісні та 2 поеми. 1956 гастролював у СРСР, Польщі, Німецькій Демократичній Республіці, Чехословаччині, Болгарії, Румунії, Югославії та Угорщині.

У вересні 1959 Монтан виступав на Бродвеї у Театрі Генрі Міллера (тепер Театр Стівена Сонтгейма, м. Нью-Йорк, США), згодом на американському телебаченні (передача зібрала аудіторію 60 млн глядачів); 1961 протягом 8 тижнів успішно виступав у Театрі Дж. Голдена (м. Нью-Йорк). Здійснював гастрольні турне до різних країн світу, зокрема Великої Британії, Канади та Японії. Виступив 1968 у концертній залі «Олімпія» (м. Париж).

Поява нових стилів у французькій пісні та нових зірок, які їх втілювали (Джонні Голлідей та інші), сприяла тому, що у 1960–1970-і Монтан став рідше з’являтися на сцені та більше зніматися в кіно. Повернення його на сцену відбулося 1981. Після концертів у «Олімпії» та інших залах Франції він вирушив у світове турне. У Бразилії виступав на стадіоні «Маракана» (20 тис. глядачів), у Нью-Йорку — у «Метрополітен-опера», згодом гастролював у Японії.

У 1980-ті надалі знімався в кіно, останнім був фільм «Острів товстошкірих» (1992).

Творчість

Пісенна творчість

Наприкінці 1930-х виступав як імітатор відомих співаків і акторів — Ш. Трене, М. Шевальє (1888–1972; Франція), Фернанделя. Згодом виконував пісні, написані спеціально для нього. Одна з перших — «Dans Les Plaines Du Far-West» («На рівнинах Далекого Заходу»), яку він виконував у костюмі ковбоя.

Завдяки знайомству з Е. Піаф у репертуарі Монтана з’явилися пісні композиторів, які писали для неї, — М. Монно (1903–1961; Франція), М. Емера (1906–1984; тепер РФ — Франція).

У репертуарі співака було 16 пісень композитора Ф. Лемарка (1917–2002; Франція), серед них найвідоміша пісня про Париж «À Paris» («У Парижі»; 1946), що стала класикою французького шансона.

Популярними були пісні «C’est si bon» («Це так добре»; 1947) композитора А. Бетті (1917–2005; Франція) на слова А. Орнеза (1905–1989; Франція), «La Bicyclette» («Велосипед»; 1968) композитора Ф. Лея на слова П. Бару (1934–2016; Франція).

Найвідоміша пісня з репертуару Монтана — «Les feuilles mortes» («Опале листя»; 1945) композитора Ж. Косма (1905–1969; Угорщина — Франція) на слова Ж. Превера. Співак записав її на платівку 1949, отримав за неї «золотий диск» (1954).

Мав оксамитовий голос, стиль виконання вирізнявся емоційною мімікою, виразною жестикуляцією, довірливими інтонаціями. Деякі пісні у його виконанні нагадували музичні сценки.

Ролі в кіно

У кіно створював глибокі психологічні образи, грав у різних жанрах.

Перший успіх до Монтана як кіноактора прийшов після виконання ролі Маріо у фільмі «Плата за страх» (1953, режисер А.-Ж. Клузо за романом Ж. Арно).

Знявся у ролях простих людей: мисливця на вовків у фільмі «Люди і вовки» (1957, режисер Дж. Де Сантіс), рибалки у стрічці «Велика блакитна дорога» (1957, режисер Дж. Понтекорво) тощо.

У музичній комедії «Кохаймося» (1960, режисер Дж. К’юкор) партнеркою була М. Монро.

Визнання здобув, виконавши ролі у фільмах режисера Коста-Гавраса (нар. 1933, Греція): «Вбивця у спальному вагоні» (1965), «Дзета» (1969), «Стан облоги» (1972), «Світло жінки» (1979).

Зіграв також у стрічках: «Чи горить Париж?» (1966, режисер Р. Клеман), «Війна завершена» (1966, режисер А. Рене) та інших.

Режисер К. Соте (1924–2000; Франція) запропонував Монтану ролі у фільмах: «Сезар і Розалі» (1972), «Венсан, Франсуа, Поль та інші» (1974); режисер К. Беррі (1934–2009, Франція) — ролі в екранізаціях творів М. Паньоля «Жан де Флоретт» і «Манон з джерел» (обидва — 1986).

Монтан виявив себе і в комедіях: «Манія величі» (1971, режисер Ж. Урі), де грав разом з Л. де Фюнесом, «Дикун» (1975), «Увесь вогонь, усе полум’я» (1982), обидва — режисер Ж. П. Раппно.

Монтан і Україна

Монтан виступав у м. Києві 1956, концерти відбувалися у приміщенні Київського оперного театру імені Т. Шевченка (тепер Національна опера України), мав великий успіх у публіки. Відвідав також колгосп у селі Козаровичі Київської області.

Додатково

  • Псевдонім Монтана пов’язаний зі спогадами дитинства, коли мати кликала його додому словами: «Іво, підіймайся!» («Ivo, monta!»).
  • Монтан був популярним у СРСР, йому було присвячено пісню «Когда поёт далёкий друг» («Коли співає далекий друг»; 1956) композитора Б. Мокроусова на слова Я. Хелемського, яку виконував М. Бернес.
  • Монтан не належав до жодної політичної партії. Однак брав участь у русі за мир, спочатку симпатизував лівим, зокрема комуністам. 1973 підтримував народ Чилі, протестував проти державного перевороту і приходу до влади А. Піночета. Згодом виступав за «ліберальний капіталізм», 1968 засудив введення військ Варшавського договору до Чехословаччини.

Нагороди і визнання

Лауреат премії Д. ді Донателло кращому іноземному актору за фільм «Сезар і Розалі» (1973), премії «Бембі» за фільм «Дикун» (1976), премії «Еммі» за передачу «Ів Монтан на Бродвеї» (1962), премії найкращому актору фестивалю в м. Таорміна (1976) за фільм «Поліцейський кольт “Пітон 357”».

Твори

  • Du soleil plein la tête. Souvenirs recueillis par Jean Denys. Paris : Les Éditeurs français réunis, 1955. 254 p.
  • Р о с. п е р е к л. — Солнцем полна голова. Москва : Молодая гвардия, 1956. 183 с.

Література

  1. Aknin A., Crocq Ph. Yves Montand: le temps n’efface rien. Paris : Albin Michel, 2006. 96 p.
  2. Cassati S. Yves Montand. Le talent d’une vie. Berney : City Edition, 2011. 234 р.
  3. Amiel C., Larriba L. Yves Montand. La force du destin. Paris : La Martinière, 2021. 208 p.
  4. Bonini E. Le véritable Yves Montand. Paris : Pygmalion, 2021. 536 p.
  5. Yves Montand (офіційний сайт). URL: http://www.yves-montand-site-officiel.com/biographie/

Автор ВУЕ

С. В. Глухова


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
13.10.2021

Важливо!

Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.

Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.

Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.

Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів


Міністерство оборони України Лого.png

Міністерство оборони України

МВС України Лого.jpg

Міністерство внутрішніх справ України

Генеральний штаб ЗСУ Лого.jpg

Генеральний штаб Збройних сил України

Державна прикордонна служба України Лого.jpg

Державна прикордонна служба України

Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶