Парні, Еваріст Дезіре де
Парні́, Еварі́ст Дезіре́ де [ фр. Parny, Évariste Désiré de; повне прізвище — де Форж де Парні (фр. de Forges de Parny); 06.02.1753, м. Сен-Поль, о. Бурбон, тепер о. Реюньйон, заморський департамент і регіон Реюньйон, Франція — 05.12.1814, м. Париж, Франція] — поет, член Французької академії (з 1803). Писав французькою мовою.
|
Парні, Еваріст Дезіре де (Parny, Évariste Désiré de) | |
|---|---|
| Справжнє прізвище | де Форж де Парні |
| Народження | 06.02.1753 |
| Місце народження | Сен-Поль |
| Смерть | 05.12.1814 |
| Місце смерті | Париж |
| Місце поховання | Пер-Лашез |
| Місце діяльності | Франція |
| Напрями діяльності | поет |
Життєпис
Народився у сім’ї вихідців з Бургундії, яка 1698 облаштувалася на о. Бурбон і володіла кавовими плантаціями. У віці 9 років виїхав до Франції. Вивчав латинську і грецьку мови, літературу, музику, математику, філософію та теологію в Колежі Сен-Тома (тепер ліцей Е. Золя) у м. Ренні. 1767 отримав премію за віршування. Вступив до семінарії Сен-Фірмен у м. Парижі (1771), яку покинув уже через шість місяців і приєднався до лав Королівської гвардії. Часто відвідував паризькі літературні салони.
У травні 1773 з м. Лор’яна кораблем вирушив на службу до о. Бурбона. Поїздка тривала понад півтора року з зупинками в м. Ріо-де-Жанейро, на мисі Доброї Надії, в м. Порт-Луї, на о. Іль-де-Франс (тепер Маврикій). З листопада 1779 — капітан королівських драгунів. 1785 був із місією в Індії. Завдяки цим мандрівкам у регіони колоніальних імперій (французької, нідерландської, англійської, португальської) побачив різновиди європейського колоніалізму та різноманіття культур. В Індії зібрав частину матеріалу для збірки поезій у прозі «Мадагаскарські пісні» («Chansons madécasses»; 1787).
Повернувся до Франції 1786. У Великій французькій революції участі не брав.
Працював у Міністерстві внутрішніх справ, в адміністрації Театру мистецтв (тепер Національна академія музики і танцю).
Похований на кладовищі Пер-Лашез.
Творчість
Уславився завдяки збірці елегій «Еротичні вірші» («Poésies érotiques»; 1778). У ній увічнив під ім’ям Елеонора молоду креолку Естер Лельєвр, якій давав уроки музики та в яку закохався. Відродив поетичну форму елегії, призабуту в епоху Просвітництва. У цьому він виступив попередником А. де Ламартіна і Ш. Бодлера.
Збірку «Мадагаскарські пісні» вважають першою спробою написати вірші прозові французькою мовою. Три вірши збірки покладено на музику М. Равелем (1925). Твір досі фігурує в репертуарі сучасних співачок сопрано.
Автор збірок поезій «Поетичні дрібнички» («Opuscules poétiques»; 1779), «Елегії» («Élégies»; 1784), сатиричної поеми «Війна стародавніх і нових богів» («La guerre des dieux anciens et modernes»; 1799).
Українською мовою окремі поетичні твори Парні переклали М. Терещенко, М. Литвинець, В. Ткаченко.
Визнання
Один із наймодніших поетів передромантичного періоду. Вольтер порівнював його любовні елегії з елегіями давньоримського поета Тібулла. Поезією Парні захоплювалися Ф. Р. де Шатобріан і О. Пушкін, його цитували Г. В. Ф. Гегель в «Естетиці» та Г. Флобер у романі «Пані Боварі».
Цитати
«Співайте, друзі, голосніш!
Забудьте ви свої турботи.
Покиньте позіхать з нудоти, —
Нам треба жити веселіш!
На світі ми існуєм доти,
Доки нас тішить почуття.
Шукайте щастя все життя,
Шукайте цілий вік свободи».
(Е. Парні «Моїм друзям». Цит. за: Сузір’я французької поезії : в 2 т. Київ : Дніпро, 1971. Т. 1. C. 299).
Таке принадне хвилювання
Ви обіцяєте мені,
Все віддаляючи ті дні,
Коли здійсняться обіцяння.
— «Так, завтра, — кажете щодня.
Душа болить од нетерпіння.
Пройшов, нарешті, час ждання.
До вас примчав я навмання
І чую «завтра» без баріння.
(Е. Парні «Завтра». Цит. за: Сад божественних поезій: тисячоліття французькомовної любовної лірики : в 2 т. Київ : Просвіта, 2011. Т. 1. С. 69).
Твори
- Œuvres complètes : en 4 t. Paris : L’Harmattan, 2010.
- Р о с. п е р е к л. — Война богов. Ленинград : Наука, 1970. 244 с.
- Мадегасские песни // Бертран А. Гаспар из тьмы. Москва : Наука, 1981. С. 144–146.
- У к р. п е р е к л. — Моїм друзям. Діалог. Ніч. Прощання. Завтра. Пам’яті молодої дівчини // Сузір’я французької поезії : в 2 т. Київ : Дніпро, 1971. Т. 1. С. 299–301.
- Завтра // Сад божественних поезій: тисячоліття французькомовної любовної лірики : в 2 т. Київ : Просвіта, 2011. Т. 1. С. 69.
Література
- Meitinger S. «Les Chansons madécasses» de Parny: Exotisme et libération de la forme poétique // L’exotisme. Paris : Didier Érudition, 1988. P. 294–304.
- Seth C. Les Chansons madécasses de Parny: une poésie des origines aux origines du poème en prose // Aux origines du poème en prose. Paris : Champion, 2003. P. 448–457.
- Seth C. Evariste Parny, 1753–1814 : Créole, révolutionnaire, académicien. Paris : Hermann, 2014. 334 p.
- Aravecchia M. De la Caserne au volcan: les Poésies érotiques de Parny entre XVIIIe siècle et modernité // Tangence. 2015. № 109. P. 111–129. URL: http://journals.openedition.org/tangence/911
- Rakotobe-d’Alberto N. L’univers culturel malgache dans les Chansons madécasses d’Evariste Parny // Lumières et océan Indien. Paris : Classiques Garnier, 2017. P. 67–84.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Парні, Еваріст Дезіре де // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Парні, Еваріст Дезіре де (дата звернення: 13.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 06.02.2023
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
