Пейвол

Пейво́л (англ. paywall — платна стіна) — система платного доступу до контенту на веб-сайті. Унаслідок її застосування інтернет-користувач може ознайомлюватися з матеріалами, відповідно до правил ресурсу та самостійно обраної моделі користування контентом.

Пейвол застосовують суспільно-політичні, ділові видання й газети іншої тематики («The Financial Times», «The Wall Street Journal», «The New York Times»), бібліотеки («Bookmate», «MyBook», «Либрусек»), наукові бази даних та журнали («BioOne», «Journal of Service Research»), енциклопедії («Brockhaus»), навчальні та пізнавальні ресурси («Babbel», «Blinkist») тощо.

Історична довідка

Запровадження пейволу постало внаслідок зниження економічної ефективності медій, зорієнтованих на один канал монетизації — рекламу. Другою вагомою причиною застосування пейволу є зростаюча конкуренція на медіаринку.

1996 ділова газета «The Wall Street Journal» (WSJ) відкрила онлайн-версію, доступ до якої могли отримати тільки передплатники. WSJ стала першою великою газетою, яка цілком відмовилася від безкоштовного надання контенту. У 2018 WSJ відбулася модернізація моделі жорсткого пейволу — введено персональне адаптування пейволу відповідно до потреб кожного інтернет-користувача, виходячи з оцінки схильності до передплати.

Від 2010-х інші пресові видання («The Times», «The New York Times», «The Financial Times», «BusinessWeek») почали впроваджувати пейвол на своїх веб-сайтах.

В Україні (станом на 2020) пейвол поступово освоюється. Першою серед національних медіавиробників пейвол ввела газета «Kyiv Post» — у квітні 2013. Упродовж Євромайдану та 2014 газета публікувала більшість матеріалів безкоштовно через надзвичайну суспільну важливість інформування суспільства про події того часу. Згодом редакція повернулася до жорсткого пейволу.

Класифікація

Станом на 2020 у медіапросторі формується розуміння системи пейволу, його типологічних моделей, специфіки їх функціонування.

Пейвол класифікують за різними критеріями:


Залежно від способів отримання платного доступу до контенту веб-сайту, розрізняють жорсткий і м’який пейвол.

Жорсткий пейвол (англ. hard paywall) — модель передбачає повну відмову редакції викладати контент безкоштовно, також обмежується можливість соціального обміну, поширення через електронну розсилку та вірусного репосту матеріалів («The Times», «The Wall Street Journal», «The Financial Times», «Story», «The Washington Post», «The Economist»).

М’який пейвол (англ. soft paywall) — модель передбачає можливість отримувати певну частину контенту безкоштовно на умовах, встановлених редакцією («Brockhaus», «Bloomberg», «The New York Times», «Kyiv Post», «Star Tribune», «Ведомости», «Burdastyle», «Bild»). Умови м’якого пейволу (дозований пейвол, гібридний платний доступ тощо) залежать від редакційної політики та запропонованого читачеві типу доступу до контенту:

  • видання платне, проте встановлений певний ознайомлювальний період (один тиждень, кілька тижнів, місяць) безкоштовного читання;
  • видання платне, проте надається обмежена кількість безоплатних матеріалів для перегляду (кількість їх визначається редакцією і фіксується за допомогою лічильників);
  • основна версія видання — безкоштовна, а додаткові продукти — преміальні, проте платні;
  • спрощена, скорочена версія — безкоштовна, а розширена — платна;
  • видання надає комбінований доступ до матеріалів: фіксується комбінація платних та безкоштовних матеріалів, кількість яких редакція регламентує для кожного номера.

Залежно від персоналізованості умов доступу до контенту, розрізняють фіксований і гнучкий пейвол. Сучасні технології дають змогу налаштовувати пейвол під конкретного користувача, однак не всі веб-сайти вдаються до такого розширення.

Фіксований пейвол — стала множина умов доступу до контенту. Редакції пропонують відвідувачам однакові умови ознайомлення з платним контентом: встановлюють чітко визначену тривалість ознайомлювального періоду, градацію оплати за умови продовження користування (за місяць, три місяці, рік тощо), фіксовану кількість текстів, доступних для безкоштовного перегляду («The Times» тощо).

Гнучкий пейвол — персоналізована множина умов доступу до контенту. Передбачає аналізування цифрових даних про поведінку інтернет-користувача (кількість візитів на веб-сайт, тип використаного цифрового пристрою, інформаційні зацікавлення тощо), що дає змогу встановити рівень його схильності до передплати (у балах). Відтак інтернет-користувачеві пропонується вища або нижча вартість передплати. Гнучкий пейвол менш розповсюджений на практиці («The Wall Street Journal», «The New York Times», «Neue Zürcher Zeitung»).

Функціональні особливості

Система пейвол обмежує доступ до контенту. Користувачеві зазвичай надається можливість ознайомитися із заголовками, лідами або початковими реченнями матеріалів, щоб зрозуміти їхню тематику. Продовження текстів приховане за блоком «Читати далі» («Довідатися більше», «Деталі» тощо).

Активувавши цей блок, новий користувач повинен пройти низку кроків, щоб отримати доступ до контенту:

1) обрати статус «новий користувач» і заповнити реєстраційну форму з персональними даними для незареєстрованих користувачів (ім’я, e-mail, телефон, реквізити банківської картки тощо);

2) обрати прийнятний варіант доступу до матеріалів із запропонованих редакцією;

3) зафіксувати тривалість періоду користування — для жорсткої моделі пейволу;

4) обрати тестовий період безкоштовного користування контентом, що фіксується лічильником чи миттєву оплату — для м’якого дозованого пейволу;

5) обрати необхідну користувачеві кількість визначених для читання платних матеріалів — для м’якого гібридного платного доступу;

6) обрати спосіб оплати (із наданих варіантів) і завершити процедуру замовлення.

Статус «постійний користувач» дає змогу пройти процес аутентифікації (заповнення форми з даними «логін — пароль») або автоматично зайти на веб-сайт, якщо сесія збережена,— для зареєстрованих читачів.

Значення

Пейвол — тренд онлайн-видань. Поширений на веб-сайтах, які застосовують комплексну монетизацію цифрового контенту, розвиваючи бізнес-моделі, альтернативні до фінансування через рекламні прибутки. Є інструментом збільшення загального прибутку: застосовуючи пейвол, редакції перерозподіляють шляхи монетизації, диверсифікують джерела прибутку.

Пейвол дає змогу зібрати дані про аудиторію. Під час оформлення передплати або оплати обраного матеріалу інтернет-користувач вносить до системи персональні дані (прізвище та ім’я, номер банківської картки та ін.). Отримані дані використовуються для таргетування контенту й рекламних повідомлень, прийняття концептуальних рішень тощо.

Запровадження активної практики платного доступу до контенту сприяє продуктивній зміні журналістики через безпосередній вплив на її бізнес-моделі, тематику, свободу інформації в Інтернеті.

Література

  1. Успішна модель серйозної журналістики: платиш за статтю, не сподобалася — отримуєш гроші назад // Тексти.org.ua. URL: http://texty.org.ua/pg/article/editorial/read/60500/Uspishna_model_seroznoji_zhurnalistyky_platysh_za_stattu
  2. Шань Ван. Холодні, теплі й гарячі читачі // Medialab. URL: https://medialab.online/news/holodni-tepli-j-garyachi-chy-tachi/
  3. Huffington Arianna The Paywall Is History // The Guardian. URL: https://www.theguardian.com/commentisfree/2009/may/11/newspapers-web-media-pay-wall
  4. Greenslade Roy Stop taking the 'paywall pill' by pioneering new forms of online revenue. // The Guardian. URL: https://www.theguardian.com/media/greenslade/2011/nov/03/paywalls-us-press-publishing?INTCMP=SRCH
  5. Preston Peter A Paywall that pays? Only in America. // The Guardian. URL: https://www.theguardian.com/media/2011/aug/07/paywall-that-pays-only-in-america
  6. Петренко Галина. KyivPost: два роки за пейволом // Детектор медіа. URL: https://detector.media/rinok/article/108976/2015-07-07-kyivpost-dva-roki-za-peivolom/
  7. Lichterman Joseph Here are 6 reasons why newspapers have dropped their paywalls // NiemanLab/ URL: https://www.niemanlab.org/2016/07/here-are-6-reasons-why-newspapers-have-dropped-their-paywalls
  8. Якуб Парусинський про монетизацію ЗМІ: Медіа вперше за останні десять років відчувають якусь надію // Medialab. URL: https://rozmova.wordpress.com/2018/10/27/yakub-parusynskyi/amp
  9. Женченко Марина Цифрові трансформації видавничої галузі. Київ: Жнець, 2019. 440 с.

Автори ВУЕ

Див. також

Чекаут


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Крайнікова Т. С., Водолазька С. А. Пейвол // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Пейвол (дата звернення: 28.04.2024).


Оприлюднено


Оприлюднено:
20.03.2020

Важливо!

Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.

Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.

Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.

Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів


Міністерство оборони України Лого.png

Міністерство оборони України

МВС України Лого.jpg

Міністерство внутрішніх справ України

Генеральний штаб ЗСУ Лого.jpg

Генеральний штаб Збройних сил України

Державна прикордонна служба України Лого.jpg

Державна прикордонна служба України


Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶