Пікерінга метод

Пі́керінга ме́тод — спосіб оцінки на око видимого блиску змінних зір.

Пікерінга метод розробив і впровадив наприкінці 19 ст. професор астрономії Гарвардського університету Е. Ч. Пікерінг. Ідея ґрунтується на використанні лінійної інтерполяції до проведеної ступеневої оцінки блиску змінної зорі в деякий момент часу порівняно з блиском двох зір незмінної світності, які обрані для порівняння.

Реалізація методу

Для реалізації Пікерінга методу підбирають дві зорі порівняння з різним блиском.

Умови порівняння зір:

  • невелика кутова відстань зорі порівняння від змінної зорі;
  • спектральні класи зір порівняння та змінної зорі мають бути суміжними на гарвардській шкалі спектральних класів.

Пікерінг запропонував інтервал блиску між зорями візуально поділити на 10 частин, оцінку блиску змінної зорі проводити залежно від її «положення» на цьому інтервалі. Оцінка блиску змінної зорі — aMvNb, де v — позначення змінної зорі, a і b — позначення зір порівняння (a — зоря з більшим блиском, b — зоря з меншим блиском), M і N — цілі числа, для яких має місце рівність: N + M = 10. Якщо блиск змінної зорі менший на три десяті інтервалу блиску між зорями порівняння a та b, то оцінку записують a3v7b. Можливі також оцінки блиску a = v або v = b. Якщо блиск змінної зорі v стає більшим за блиск зорі порівняння a або меншим за блиск зорі порівняння b, то обирають нові зорі для порівняння.

Для визначення блиску змінної зорі необхідно знати величини блиску зір порівняння та провести лінійну інтерполяцію між ними, виходячи з отриманої степеневої оцінки блиску змінної зорі.

Візуальну оцінку блиску змінної зорі за Пікерінга методом проводять з використанням двох зір порівняння, на відміну від Аргеландера методу.

Недоліки методу

Одним із недоліків є некоректність поділу інтервалу між блиском зір порівняння на 10 рівних частин (коли абсолютна різниця блиску не перевищує 0,3m).

Модифікований метод

Модифікований Пікерінга метод не має недоліків традиційного методу.

Якщо інтервал блиску між зорями а і v при візуальній оцінці в 1,5 раза менший за інтервал блиску між зорями v і b, то оцінка матиме вигляд a2v3b. Це дозволяє спостерігати малоамплітудні змінні зорі та дає можливість використовувати будь-які інтервали між зорями порівняння без впливу на точність кінцевих результатів після проведення лінійної інтерполяції.

Література

  1. Cannon A. J. Edward Charles Pickering // Popular Astronomy. 1919. Vol. 27. P. 177–182.
  2. Metcalf J. H. Edward Charles Pickering (1846–1919) // Proceedings of the American Academy of Arts and Sciences. 1922. Vol. 57 (18). P. 502–506.
  3. Plotkin H., Edward C. Pickering and the Endowment of Scientific Researchin America, 1877–1918 // Isis. 1978. Vol. 69 (1). P. 44–57.
  4. Pickering Edward Charles (1846–1919) and Pickering, William Henry (1858–1938) // The Encyclopedia of Astronomy and Astrophysics. Boca Raton : CRC Press, 2021. 5610 p.

Автор ВУЕ

О. Г. Шевчук


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Шевчук О. Г. Пікерінга метод // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Пікерінга метод (дата звернення: 11.05.2024).


Оприлюднено

Статус гасла: оприлюднено
Оприлюднено:
17.04.2023

Важливо!

Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.

Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.

Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.

Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів


Міністерство оборони України Лого.png

Міністерство оборони України

МВС України Лого.jpg

Міністерство внутрішніх справ України

Генеральний штаб ЗСУ Лого.jpg

Генеральний штаб Збройних сил України

Державна прикордонна служба України Лого.jpg

Державна прикордонна служба України


Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶