Самоскид

Самоскид.jpg

Самоски́д, автосамоски́д — різновид автомобіля з перекидним кузовом, призначений для переміщення важких насипних вантажів.

Має високу механічну міцність і маневреність, розвантажується за допомогою перекидання кузова назад або набік.

На гірничих підприємствах використовують самоскиди підземні та кар’єрні.

Історична довідка

Вважають, що ідея воза з нахиленням кузова виникла наприкінці 16 ст. у Західній Європі.

1896 компанія «Торнікрофт» («Thornycroft»; Велика Британія) розробила паровий сміттєвоз із перекидальним механізмом.

У США перші самоскиди розроблені близько 1910 фірмами «Фругауф Трейлер Корпорейшн» («Fruehauf Trailer Corporation»), «Галіон Баггі» («Galion Buggy Co») та «Лаут-Юргенс» («Lauth-Juergens»). Невдовзі компанія «Вуд Хойст» («Wood Hoist Co») запропонувала самоскиди з гідравлічним підйомом. Ці компанії пережили розквіт під час Першої світової війни завдяки підвищеному попиту на таку техніку. Після війни А. Фругауф (1868–1930; США) активно впроваджував гідравлічні підйоми на своїй продукції, зокрема й на самоскидах. Фірма «Фругауф Трейлер Корпорейшн» стала першим виробником самоскидів-напівпричепів. Її знамениті «корита» (bathtub dump) високо цінували перевізники великих вантажів, зокрема дорожньо-будівельні та гірничі фірми.

Характеристика

Складається з двигуна, шасі й кузова. Основні параметри:

Карбюраторні двигуни встановлюють на машинах малої та середньої вантажопідйомності, дизельні — на самоскидах великої вантажопідйомності. Дизельні більш економічні й мають значну потужність. Шасі самоскида містить раму, колеса, підвіску, трансмісію (силову передачу), гальмову систему, рульове керування та кабіну. Перекидання кузова (звичайно ковшоподібної форми і без заднього борта) відбувається під дією власної маси або примусово.

Різновиди

Самоскид кар’єрний — вантажний автомобіль із посиленим кузовом, що перекидається для розвантаження за допомогою гідравлічних циліндрів. Використовують для транспортування розкривних порід і корисних копалин на відкритих гірничих роботах. Залежно від виду вантажу, конструктивного виконання та джерел живлення двигуна розрізняють:

  • вуглевози;
  • тягачі з напівпричепами та причепами;
  • тролейвози.

Вантажопідйомність кар’єрного самоскида — 10–317 т. Оптимальний рівень вантажопідйомності встановлюють на основі техніко-економічного аналізу. Найпоширеніша колісна формула — 4 × 2, рідше — 4 × 4; для автопотягів із напівпричепами — 6 × 2 і 6 × 4. Об’єм кузова залежить від насипної щільності та густини транспортованого матеріалу. Найбільші фірми-виробники кар’єрних самоскидів особливо великої вантажопідйомності: «Терекс», «Юніт Ріґ» і «Вабко» («Terex», «Unit Rig», «Wabco»; усі — США). Номенклатура вантажопідйомності — від 77 до 200 т. Фірмою «Терекс» створено потужний самоскид вантажопідйомністю 317 т, потужністю двигуна 2 200 кВт із колісною формулою 6 × 4.

Самоскид підземний застосовують для транспортування гірничої маси підземними виробками з кутом нахилу до 10–12 °. Розрізняють підземні самоскиди з відкидним кузовом та висувним телескопічним пристроєм, що забезпечує розвантаження через задній борт автомобіля. Відрізняються невеликою висотою (до 2,5 м), малим радіусом повороту, доброю маневреністю; двигуни обладнують газоочисниками — нейтралізаторами вихлопних газів. Працюють від карбюраторного, електричного і дизель-електричного приводів. Човничкові самоскиди (думпери), у яких поворот сидіння і механізму керування здійснюється на 180 ° без розвороту машини, використовують у вузьких вибоях. Фірми-виробники підземних самоскидів вантажопідйомністю 12–45 т: «Джой» («Joy»; США), «Майнінг Транспоршин» («Mining Transportion»; Швеція) та інші.

Література

  1. Мухопад М. Д. Транспортні машини. Харків : Основа, 1993. 192 с.
  2. Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / За ред. В. С. Білецького. Донецьк : Східний видавничий дім, 2004–2013.
  3. Home Front Heroes: A Biographical Dictionary of Americans During Wartime : in 3 vol. / Ed. by B. F. Shearer. Westport : Greenwood Press, 2007.
  4. Дриженко А. Ю. Відкриті гірничі роботи. 2-ге вид. Дніпропетровськ : Національний гірничий університет, 2014. 590 с.

Автор ВУЕ

В. С. Білецький

А. Ю. Дриженко

М. Д. Мухопад


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Білецький В. С., Дриженко А. Ю., Мухопад М. Д. Самоскид // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Самоскид (дата звернення: 9.05.2024).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
21.06.2021

Важливо!

Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.

Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.

Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.

Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів


Міністерство оборони України Лого.png

Міністерство оборони України

МВС України Лого.jpg

Міністерство внутрішніх справ України

Генеральний штаб ЗСУ Лого.jpg

Генеральний штаб Збройних сил України

Державна прикордонна служба України Лого.jpg

Державна прикордонна служба України

Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶