Самоскид
Самоски́д, автосамоски́д — різновид автомобіля з перекидним кузовом, призначений для переміщення важких насипних вантажів.
Має високу механічну міцність і маневреність, розвантажується за допомогою перекидання кузова назад або набік.
На гірничих підприємствах використовують самоскиди підземні та кар’єрні.
Історична довідка
Вважають, що ідея воза з нахиленням кузова виникла наприкінці 16 ст. у Західній Європі.
1896 компанія «Торнікрофт» («Thornycroft»; Велика Британія) розробила паровий сміттєвоз із перекидальним механізмом.
У США перші самоскиди розроблені близько 1910 фірмами «Фругауф Трейлер Корпорейшн» («Fruehauf Trailer Corporation»), «Галіон Баггі» («Galion Buggy Co») та «Лаут-Юргенс» («Lauth-Juergens»). Невдовзі компанія «Вуд Хойст» («Wood Hoist Co») запропонувала самоскиди з гідравлічним підйомом. Ці компанії пережили розквіт під час Першої світової війни завдяки підвищеному попиту на таку техніку. Після війни А. Фругауф (1868–1930; США) активно впроваджував гідравлічні підйоми на своїй продукції, зокрема й на самоскидах. Фірма «Фругауф Трейлер Корпорейшн» стала першим виробником самоскидів-напівпричепів. Її знамениті «корита» (bathtub dump) високо цінували перевізники великих вантажів, зокрема дорожньо-будівельні та гірничі фірми.
Характеристика
Складається з двигуна, шасі й кузова. Основні параметри:
- вантажопідйомність;
- місткість кузова;
- потужність двигуна;
- колісна формула.
Карбюраторні двигуни встановлюють на машинах малої та середньої вантажопідйомності, дизельні — на самоскидах великої вантажопідйомності. Дизельні більш економічні й мають значну потужність. Шасі самоскида містить раму, колеса, підвіску, трансмісію (силову передачу), гальмову систему, рульове керування та кабіну. Перекидання кузова (звичайно ковшоподібної форми і без заднього борта) відбувається під дією власної маси або примусово.
Різновиди
Самоскид кар’єрний — вантажний автомобіль із посиленим кузовом, що перекидається для розвантаження за допомогою гідравлічних циліндрів. Використовують для транспортування розкривних порід і корисних копалин на відкритих гірничих роботах. Залежно від виду вантажу, конструктивного виконання та джерел живлення двигуна розрізняють:
- вуглевози;
- тягачі з напівпричепами та причепами;
- тролейвози.
Вантажопідйомність кар’єрного самоскида — 10–317 т. Оптимальний рівень вантажопідйомності встановлюють на основі техніко-економічного аналізу. Найпоширеніша колісна формула — 4 × 2, рідше — 4 × 4; для автопотягів із напівпричепами — 6 × 2 і 6 × 4. Об’єм кузова залежить від насипної щільності та густини транспортованого матеріалу. Найбільші фірми-виробники кар’єрних самоскидів особливо великої вантажопідйомності: «Терекс», «Юніт Ріґ» і «Вабко» («Terex», «Unit Rig», «Wabco»; усі — США). Номенклатура вантажопідйомності — від 77 до 200 т. Фірмою «Терекс» створено потужний самоскид вантажопідйомністю 317 т, потужністю двигуна 2 200 кВт із колісною формулою 6 × 4.
Самоскид підземний застосовують для транспортування гірничої маси підземними виробками з кутом нахилу до 10–12 °. Розрізняють підземні самоскиди з відкидним кузовом та висувним телескопічним пристроєм, що забезпечує розвантаження через задній борт автомобіля. Відрізняються невеликою висотою (до 2,5 м), малим радіусом повороту, доброю маневреністю; двигуни обладнують газоочисниками — нейтралізаторами вихлопних газів. Працюють від карбюраторного, електричного і дизель-електричного приводів. Човничкові самоскиди (думпери), у яких поворот сидіння і механізму керування здійснюється на 180 ° без розвороту машини, використовують у вузьких вибоях. Фірми-виробники підземних самоскидів вантажопідйомністю 12–45 т: «Джой» («Joy»; США), «Майнінг Транспоршин» («Mining Transportion»; Швеція) та інші.
Література
- Мухопад М. Д. Транспортні машини. Харків : Основа, 1993. 192 с.
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / За ред. В. С. Білецького. Донецьк : Східний видавничий дім, 2004–2013.
- Home Front Heroes: A Biographical Dictionary of Americans During Wartime : in 3 vol. / Ed. by B. F. Shearer. Westport : Greenwood Press, 2007.
- Дриженко А. Ю. Відкриті гірничі роботи. 2-ге вид. Дніпропетровськ : Національний гірничий університет, 2014. 590 с.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Білецький В. С., Дриженко А. Ю., Мухопад М. Д. Самоскид // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Самоскид (дата звернення: 9.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 21.06.2021
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів