Сенюк, Тарас Михайлович

Сенюк,-Тарас-Михайлович.jpg

Сеню́к, Тара́с Миха́йлович (22.06.1980, м. Коломия Івано-Франківської області, Україна — 03.06.2014, с. Семенівка Краматорського району Донецької області, Україна) — військовослужбовець, десантник, полковник Збройних сил України (06.06.2014, посмертно), Герой України (20.06.2014, посмертно).

Сенюк, Тарас Михайлович

Народження 22.06.1980
Місце народження Коломия
Смерть 03.06.2014
Місце смерті Семенівка
Місце поховання Коломия
Alma mater Військова академія (м. Одеса)
Напрями діяльності військова справа


Відзнаки

Відзнаки Герой України
Ордени Золота Зірка
Медалі Захиснику Вітчизни, 10 років Збройним силам України, 15 років Збройним силам України, 10 років сумлінної служби (ІІІ ст.), за Іракську кампанію, 80 років Повітряно-десантним військам, за миротворчу місію в Югославії
Почесні звання Почесний громадянин м. Коломиї
Сенюк Тарас Михайлович Герой України.jpg

Життєпис

1997 закінчив загальноосвітню школу № 6 міста Коломиї (тепер Коломийська філія № 6 імені Героя України Тараса Сенюка Коломийського ліцею № 9). Добре знав математику, фізику, займався спортом. З дитинства мріяв стати військовим.

З 1997 у лавах Збройних сил України. 2001 із відзнакою закінчив аеромобільний факультет Одеського інституту Сухопутних військ [тепер Військова академія (м. Одеса)].

Після навчання проходив службу в 13-му окремому аеромобільному батальйоні 95-ї окремої аеромобільної бригади Високомобільних десантних військ (військова частина А1910, м. Житомир) на посадах: 2001–2003 — командир аеромобільного взводу аеромобільної роти; 2003–2007 — командир аеромобільної роти; 2007–2013 — начальник штабу 13-го окремого аеромобільного батальйону. З 2013 року — командир 1-го аеромобільно-десантного батальйону 95-ї окремої аеромобільної бригади Високомобільних десантних військ (військова частина А0281, м. Житомир).

Брав участь у миротворчих місіях. 2003 служив командиром механізованого розвідувального взводу в Іраку. Серед миротворчих завдань — патрулювання 150-кілометрової ділянки кордону з Іраном, несення служби на блокпостах, надання допомоги прикордонникам і митникам на офіційному пункті пропуску «Арафат». 2007 служив у складі українського миротворчого військового контингенту в Косово.

З квітня 2014 брав участь в антитерористичній операції на Сході України, один із перших учасників АТО, удостоєних нагороди Героя України.

Подвиг

02.05.2014 о 04-й годині ранку недалеко від м. Слов'янська військова колона під командуванням підполковника Сенюка, висуваючись на бойове завдання, потрапила під обстріл. Бій тривав 10 хвилин. Завдяки чітким наказам комбата і злагодженим діям особового складу вогневі точки противника були подавлені.

О 05-й годині отримав завдання взяти під контроль міст з південної частини м. Слов'янська (щоб не допустити підриву і не втратити можливості подальшого використання мосту). Поблизу селища Андріївки за 5 км до мосту потрапили у вогневу засідку, прийняли бій і витіснили терористів з блокпоста. Після відбиття противника продовжили рух у напрямку моста, де побачили юрбу з ворожо налаштованого «місцевого населення». Шляхом переговорів вдалося зайняти і взяти міст під охорону. З 14 годині довкола зібрався антиукраїнський натовп. Сепаратисти, прибічники путінського режиму, люди з іконами на чолі зі священниками Московського Патріархату, чоловіки у зелених одностроях без знаків розпізнавання заблокували військову колону, цілий день в різний спосіб погрожуючи і провокуючи оточених натовпом десантників. Закликали перейти на бік бойовиків, погрожували знищити українських військових, не випустити до гори Карачун (протилежний від м. Слов'янська бік селища Андріївки), вимагали здати зброю і залишити техніку в обмін на життя. Військові Нацгвардії та Внутрішніх військ створили живий щит між натовпом і батальйоном десантників. Тоді представники сепаратистського угруповання запропонували, що звільнять десантникам шлях, якщо ті підуть без нацгвардійців і Внутрішніх військ. Комбат був непохитним і дав чітко зрозуміти, що ні зброю, ні техніку, ні підлеглих не залишить. Для попередження провокацій за наказом Сенюка по периметру були виставлені бійці. Сенюк намагався дипломатичними засобами врегулювати ситуацію, адже мав досвід подібних переговорів в Іраку та Косово.

Надвечір за натовпом з'явились особи зі зброєю, у відповідь командир наказав зайняти кругову оборону. Бойовики з-за спин цивільних відкрили вогонь, загрожуючи не лише українським військовим, а й неозброєним «місцевим» з натовпу, у бік колони кинули «коктейль Молотова». Сенюк вирішив йти на прорив. Підполковник залишився вірним присязі, командирське рішення продемонструвало зразок витримки й мужності. Завдяки чітким і вправним діям комбат зумів вивести з ворожого оточення свій підрозділ, врятував особовий склад, не допустив втрати озброєння і військової техніки. Після 23-ї години колона зайшла на гору Карачун (мала стратегічне значення через її панівну висоту над м. Слов’янськом). За цей мужній вчинок командування подало Сенюка на присвоєння звання Героя України ще за його життя.

Загибель

Могила Тараса Михайловича Сенюка

03.06.2014 колона сил АТО, що рухалась з м. Ізюму в район м. Слов'янська, поблизу населеного пункту Семенівка потрапила у засідку бойовиків (східна околиця м. Слов'янська). Колона знищила один блокпост, однак невдовзі знову потрапила під обстріл. Сенюк віддав наказ підлеглим укритися від гранатометів за бронетранспортерами, а сам із розвідувальним взводом висунувся вперед і засік ворожий кулемет. Під шквальним вогнем передавав артилерії координати вогневої точки. Кулеметника знищили, однак з'ясувалося, що за ним ховався снайпер. Снайперська куля крупного калібру 12,7 мм російського виробництва пробила бронежилет Сенюка і завдала смертельного поранення.

06.06.2014 з Героєм прощалися в м. Житомирі, де він служив і мешкав із сім’єю. 07.06.2014 похований на Центральному міському кладовищі м. Коломиї.

У Героя залишились батьки, дружина та донька.

Вшанування

Нагороджений численними орденами, медалями за військову службу, здобув також нагороди від Об’єднаного командування контингенту миротворчих сил.

За виняткову мужність і героїзм, виявлені у захисті територіальної цілісності і незалежності України, жертовне служіння Українському народові полковнику Тарасу Михайловичу Сенюку присвоєне звання Героя України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (20.06.2014, посмертно).

Медаль «Захиснику Вітчизни».

Медаль «10 років Збройним силам України» (2001).

Медаль «15 років Збройним силам України».

Нагрудний знак «15 років аеромобільним військам ЗСУ».

Медаль «10 років сумлінної служби» 3 ступеня (Міністерство оборони України).

Медаль за Іракську кампанію (США).

Медаль «80 років Повітряно-десантним військам».

Медаль за миротворчу місію в Югославії.

Почесний нагрудний знак начальника Генерального штабу – Головнокомандувача Збройних сил України.

Почесна грамота від Кабінету міністрів України за сумлінне виконання військового обов’язку з нагоди 15 річниці Збройних сил України.

У грудні 2014 до Дня Збройних сил України Укрпошта спільно з Міністерством оборони та Національною гвардією України започаткували випуск серії художніх маркованих конвертів під назвою «Героям Слава!». На одному з конвертів зображений Герой України полковник Тарас Сенюк.

29.05.2015 в м. Коломиї на фасаді будівлі загальноосвітньої школи № 6 відкрито меморіальну дошку, у 2018 — меморіальну дошку в м. Коломиї на будинку, в якому народився Герой.

Указом Президента України від 02.12.2019 ім’я Героя України полковника Тараса Сенюка присвоєно 13-му окремому десантно-штурмовому батальйону 95-ї окремої десантно-штурмової бригади Десантно-штурмових військ Збройних Сил України.

Почесний громадянин м. Коломиї (14.08.2014, посмертно).

У м. Житомирі проходить Всеармійський турнір із рукопашного бою пам’яті Героя України Тараса Сенюка.

Додатково

Сенюк був військовим за покликанням. Завжди йшов на чолі колони, у першому–другому БТРі.

Вільно спілкувався англійською.

Цитати

«Йому довіряли всі, ніхто не міг сказати, що командир щось робить неправильно. Його слова були законом. Це була людина, яка зробила славу військам ВДВ. Це він довів усім, що його підрозділ 95-ї окремої аеромобільної бригади спроможний виконувати будь-яке завдання. Він був простий підполковник, який не боявся приймати рішення. Був авторитетом».

 Шевчук С., майор. Цит. за: «Це була людина, яка зробила славу ВДВ», — десантники про Героя України Сенюка // Перший житомирський. 2016. URL: https://1.zt.ua/news/misto/tse-bula-lyudina-yaka-zrobila-slavu-vdv-desantniki-pro-geroya-ukrayini-senyuka.html


«Трагедія сталася поблизу населеного пункту Семенівка біля Слов’янська. Колона вночі потрапила в засідку бойовиків. Комбат, як завжди, їхав на першому БТРі, поруч були розвідники. Він жартував з цього приводу: «Я і моя молода команда»… На під’їзді до населеного пункту натрапили на блокпост сепаратистів. Розгромили його і рушили далі, та не мали гадки, що укріпрайони в Семенівці будуть настільки потужними. Ворог вдався до підступної тактики: загнав колону в низину. Сергій Шевчук припускає, що тоді по українських підрозділах випустили ракети. Десантники ховалися за бронею, та це не допомагало. Їх обстрілювали ВОГами, від розриву яких уламки розлітаються на 7 метрів. Кришився асфальт, бійці діставали поранень».

 Цит. за: «Це була людина, яка зробила славу ВДВ», — десантники про Героя України Сенюка // Перший житомирський. 2016. URL: https://1.zt.ua/news/misto/tse-bula-lyudina-yaka-zrobila-slavu-vdv-desantniki-pro-geroya-ukrayini-senyuka.html


Джерело

Про присвоєння Т.Сенюку звання Герой України: Указ Президента України № 546/2014 від 20 червня 2014 р. // Президент України. 2014. URL: https://web.archive.org/web/20140624014750/http://president.gov.ua/documents/17821.html

Література

  1. Лиховид І. «Командире, вогонь посилюється...». Як воював і прийняв смерть мужній воїн України Тарас Сенюк // День. 2014. URL: https://day.kyiv.ua/article/vony-zahynuly-za-nas-cuspilstvo/komandyre-vohon-posylyuyetsya
  2. У Коломиї четверо військових отримали посмертно звання «Почесний громадянин міста» // Вікна. 2014. URL: https://vikna.if.ua/news/category/if/2014/08/14/20827/view
  3. «Це була людина, яка зробила славу ВДВ», — десантники про Героя України Сенюка // Перший житомирський. 2016. URL: https://1.zt.ua/news/misto/tse-bula-lyudina-yaka-zrobila-slavu-vdv-desantniki-pro-geroya-ukrayini-senyuka.html
  4. Герой України Тарас Сенюк // Коломийська філія № 6 імені Героя України Тараса Сенюка Коломийського ліцею № 9. 2017. URL: https://koloschool6.e-schools.info/
  5. У Коломиї встановили меморіальну дошку атовцю, який врятував від загибелі побратимів // Франківчани. 2018. URL: https://frankivchany.if.ua/51622-u-kolomyi-vstanovyly-memorialnu-doshku-atovtsiu-shcho-vriatuvav-vid-zahybeli-pobratymiv-foto/

Автор ВУЕ

Редакція_ВУЕ


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Сенюк, Тарас Михайлович // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Сенюк, Тарас Михайлович (дата звернення: 9.05.2024).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
02.06.2023

Важливо!

Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.

Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.

Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.

Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів


Міністерство оборони України Лого.png

Міністерство оборони України

МВС України Лого.jpg

Міністерство внутрішніх справ України

Генеральний штаб ЗСУ Лого.jpg

Генеральний штаб Збройних сил України

Державна прикордонна служба України Лого.jpg

Державна прикордонна служба України

Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶